Потрібно більше криптовалютних обмежень: чому Казахстан втрачає мільярди

На зорі розвитку криптовалют Казахстан був важливим гравцем на цьому ринку. Але жорстке регулювання призвело до того, що криптобізнес почав залишати країну, а ті, хто залишився – виводять мільярди доларів через інші юрисдикції. Нацбанк обрав неочікуване рішення для цієї проблеми – посилити контроль над криптосферою.

Нещодавно Національний банк Казахстану оголосив, що з країни вивели близько $15 млрд у криптоактивах. Причиною «витоку» назвали недостатнє регулювання індустрії, через що громадяни не можуть «безпечного інвестувати».

За словами заступника голови Нацбанку Берика Шолпанкулова, ці гроші вже не повернути. Проте ситуацію загалом можна виправити, посиливши нагляд за криптовалютами та запровадивши кримінальну й адміністративну відповідальність за незаконний вивід цифрових активів за кордон.

«Зараз ми говоримо про те, що будуть вироблені необхідні підходи. Друга частина – це кримінальне й адміністративне переслідування людей, які незаконним шляхом намагаються вивести криптовалюту», – зазначив він.

У найближчому майбутньому Казахстан збирається посилено стежити за криптовалютними транзакціями. Для цього країна підключиться до спеціалізованої системи, завдяки якій зможе відстежувати цифрові активи.

Вплив інших країн

Про те, що в криптоіндустрії Казахстану потрібно щось змінювати, ще на початку року заявляв президент країни Касим-Жомарт Токаєв. Він наголошував, що в термінових змінах насамперед потребує криптовалютна інфраструктура. За словами президента, у світі домінують нові технологічні тренди, і Казахстану потрібно встигати за ними.

Токаєва непокоїло те, що президент США Дональд Трамп на початку року анонсував створення біткоїн-резерву, а різні великі компанії активно інвестували у біткоїн-ETF.

«Поворот до широкого використання криптовалют та інших цифрових активів намітився у фінансовій сфері. В таких умовах нам необхідно мати чітку стратегію дій, спрямовану на подолання серйозних викликів нової епохи», – зазначив Токаєв.

Що планує влада Казахстану

Наразі Національний банк Казахстану разом із Агентством з регулювання та розвитку фінансового ринку працюють над створенням повноцінної цифрової фінансової екосистеми. Йдеться про ліцензування криптообмінників, які зможуть офіційно обмінювати криптовалюти на фіат, а також про створення нормативної бази для обігу цифрових фінансових активів (ЦФА): стейблкоїнів, токенізованих облігацій та інших інструментів із реальним забезпеченням.

Ліцензії для провайдерів криптопослуг будуть видавати за суворими стандартами, а перелік дозволених криптоактивів затверджуватиме регулятор. Нова система допуску вимагатиме від емітентів та інвесторів прозорості, жорстких правил управління ризиками та захисту даних користувачів.

Loading...

Національний банк буде курувати криптообмінники, ЦФА-платформи та обіг стейблкоїнів, тоді як спільно з Агентством вони стежитимуть за забезпеченням ЦФА та захистом інтересів інвесторів.

Поточні плани виглядають доволі дивно, адже саме через жорстке регулювання Казахстан і втратив провідні позиції у біткоїн-індустрії.

Поворот не туди

Ще не так давно Казахстан входив у трійку світових лідерів за обсягами майнінгу біткоїна, поступаючись лише США та Китаю. Після заборони видобутку криптовалют у Китаї у 2021 році багато майнінгових компаній переїхали до Казахстану завдяки відносно дешевій електроенергії та сприятливим умовам. Країна швидко перетворилася на великий криптокластер, на який припадала значна частка світового хешрейту біткоїна.

Loading...

Однак ситуація змінилася, коли влада Казахстану вирішила встановити жорсткий контроль над криптоіндустрією. Було створено Міжнародний фінансовий центр «Астана» (МФЦА), куди криптокомпанії зобов'язали переходити для отримання ліцензій та легальної роботи. Регулятори встановили суворі вимоги до прозорості, технічного забезпечення та звітності, що відлякало частину учасників ринку. Багато компаній, зіткнувшись із бюрократичними бар’єрами та обмеженнями, почали шукати більш гнучкі юрисдикції для ведення бізнесу.

У результаті крипторинок у Казахстані значно скоротився. Більшість компаній або закрили свою діяльність, або перемістили операції до країн із м’якшими правилами – наприклад, ОАЕ, Гонконг чи Сінгапур. Казахська індустрія втратила частину капіталу, а значні суми з обороту криптовалют стали виводитися через закордонні платформи.

Чи є вихід із ситуації

Будьмо чесними, Казахстан навряд чи зможе відновити втрачені позиції у криптоіндустрії. Влада країни обрала шлях жорсткого контролю, що фактично знищило всю привабливість цього регіону для бізнесу.

Замість того, щоб створювати умови для розвитку та залучення капіталу, держава віддає перевагу примусовим заходам: кримінальній відповідальності та різним обмеженням. У результаті багато криптокомпаній пішли в більш лояльні юрисдикції, а ті, хто залишився, шукають способи вивести кошти за кордон.

Спроба посилити регулювання в надії на відновлення втрачених позицій виглядає тупиковою. Країна втратила унікальне вікно можливостей після припливу майнерів із Китаю, а посилення правил тільки погіршить ситуацію. Казахстан ризикує остаточно закріпитися в ролі спостерігача, а не активного учасника крипторинку.