Регуляторні перегони та новий світовий криптовалютний порядок

Криптовалюти вже давно не нішеві активи. За останній рік стало очевидно: держави більше не готові їх ігнорувати. Один за одним ключові фінансові центри світу розпочали активну фазу регуляторних реформ. І поки кожен формує свій підхід, усе частіше звучить ідея глобального узгодження правил гри — так званої «великої конвергенції крипторегулювання».

Великий рух: хто й коли

Нещодавно у США був ухвалений закон GENIUS. Документ уперше вводить чіткі вимоги до емітентів стейблкоїнів: токени повинні бути повністю забезпечені ліквідними активами, як-от готівка чи короткострокові держоблігації. Також передбачено обов’язкову публікацію щомісячних аудитів резервів, а сама діяльність емітентів підпадає під контроль Міністерства фінансів США та Офісу контролера валюти. Крім того, закон вимагає впровадження стандартів сумісності для стейблкоїнів, що дозволяє передавати їх між різними блокчейнами без втрати ліквідності.

Loading...

У Європейському Союзі повноцінно запрацював режим MiCA: з квітня 2025 року набрали чинності перші делеговані регламенти щодо ринкових зловживань і 100% забезпечення резервів для стейблкоїнів. Країни-члени гармонізують правила боротьби з відмиванням коштів, а Європейське банківське управління (EBA) готує стандарти для криптокастодіанів. Окремі країни, як-от Франція та Німеччина, запроваджують жорсткіші локальні варіанти.

Близький Схід також демонструє активну динаміку. У Дубаї регулятор VARA посилює вимоги до ліцензування й маркетингу бірж, а Бахрейн оновлює правила, фокусуючись на транскордонній взаємодії та відповідності вимогам FATF. Активно впроваджуються механізми відповідності Travel Rule у Дубаї та Абу-Дабі.

Японія вводить додаткові вимоги до капіталу для криптовалютних банків. Сінгапур і Гонконг тим часом зосереджуються на режимах ліцензування, стейкінгу та регулюванні стейблкоїнів. Тут важливу роль відіграють очікування глобальних стандартів від G20 та OECD. Для банків і ліцензуванні постачальників криптопослуг, особливо у світлі очікуваних глобальних стандартів від G20 та OECD.

У Великій Британії FCA та Банк Англії визначили дедлайни для інтеграції криптосервісів — торгівлі, кастодіального стейкінгу та випуску стейблкоїнів — у регуляторне поле до 2026 року. Ба більше, стейкінг виключено з категорії «колективних інвестиційних схем», що відкриває шлях для легального DeFi.

Loading...

Банк Англії також планує нові вимоги до капіталу для банків і платіжних установ, консультації щодо яких заплановано на третій квартал 2025 року.

Спільний напрямок, різні маршрути

Для криптобірж та інших гравців індустрії нова реальність означає вибір між швидкою адаптацією та ризиком втрати конкурентоздатності. Частина компаній робить ставку на інвестиції в комплаєнс — зокрема автоматизовані KYC/AML-рішення, інструменти транзакційного моніторингу, системи управління ризиками та звітності в реальному часі.

Щоб лавірувати у різних регуляторних середовищах, біржі формують багатопрофільні юридичні відділи, які одночасно стежать за змінами в кількох юрисдикціях. У деяких випадках компанії відкривають нові офіси або переносять юридичні особи у більш сприятливі країни з прозорими правилами та передбачуваним наглядом. Інші — тестують «пісочниці», де можна легально запускати експериментальні продукти без повного ліцензування, або підключаються до пілотних програм регуляторів.

У сфері звітності ключовим драйвером стає впровадження Crypto-Asset Reporting Framework (CARF), який до 2027 року охопить понад 60 країн. Щоб відповідати новим вимогам, деякі гравці вже розробляють власні блокчейн-рішення для прозорої взаємодії з податковими органами та аудиторськими структурами.

Додатково з 2026 року набирають чинності стандарти Базельського комітету, які вимагають від банків і бірж резервного покриття для криптовалютних ризиків. Це змусить компанії не лише підтверджувати фінансову стійкість, а й адаптувати внутрішню політику управління ризиками під нові вимоги.

Глобальні стандарти: майбутнє чи ілюзія?

Закон GENIUS у США та MiCA в ЄС закладають основу нового нормативного ландшафту, який дедалі складніше ігнорувати. Вони визначають ключові стандарти прозорості, резервного покриття, ліцензування та технологічної сумісності. Водночас повної гармонізації поки не відбулося — юрисдикції обирають власні траєкторії.

Наступні пару років стануть вирішальними: регулятори фіксуватимуть остаточні правила, індустрія — адаптуватиметься до нових реалій. У цьому перехідному періоді компаніям доведеться не просто дотримуватися вимог, а й будувати довгострокову стратегію в умовах постійних змін.З великою ймовірністю ми побачимо ще одну хвилю перегляду правил: в одних країнах — для підтримки інновацій, в інших — у відповідь на непередбачені наслідки регуляторних нововведень. Приватні гравці можуть зіграти вирішальну роль у формуванні стандартів через публічні консультації, технічну експертизу й пілотні проєкти. Водночас конкуренція між юрисдикціями може породити своєрідні «регуляторні перегони», в яких виграватимуть ті країни, що запропонують і безпеку, і гнучкість.

Світ іде до нової криптореальності — більш прозорої, контрольованої й інтегрованої. Але чи стане вона справді глобальною, залежатиме не лише від регуляторів, а й від здатності самих учасників ринку формувати відповідальну екосистему.