Україна посилює тиск на шахрайські кол-центри на тлі мільйонних втрат союзників
Шахрайські кол-центри в Україні, які раніше сприймалися частиною суспільства як маргінальне явище воєнного часу, перетворюються на фактор міжнародних фінансових втрат і репутаційного ризику для держави. Особливо гостро проблема проявляється у країнах Балтії, де, за даними зі статті, лише втрати Естонії у 2024-2025 роках сягнули 49 млн євро.
Основні моменти
- Українські шахрайські кол-центри з 2022 року системно ошукують громадян Естонії, Латвії, Литви та Німеччини, котрі підтримують Україну мільярдами євро.
- Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили участь представників правоохоронних органів у співпраці з організаторами шахрайських схем.
- Масштабні облави за ініціативи президента Володимира Зеленського та під тиском міжнародних партнерів не забезпечили стійкого припинення діяльності шахраїв.
Розслідування вказує на масштаби схеми
Як повідомляє Економічна правда, українські шахрайські кол-центри, відомі також як "дніпровські офіси", ще з 2022 року вибудовують системний бізнес на обмані іноземців, а не на атаках проти росіян, як це раніше уявляла частина суспільства.У матеріалі йдеться, що кримінальні групи зосереджують діяльність у країнах, які є найближчими союзниками України, зокрема в Естонії, Латвії, Литві та Німеччині. Саме ці держави, як зазначається, спрямовують мільярди євро коштів платників податків на підтримку української армії та бюджету.
Окремим елементом ризику стали оприлюднені Національним антикорупційним бюро та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою факти прямої участі представників правоохоронної системи у співпраці з кримінальними групами, що стоять за такими кол-центрами.
Тиск партнерів і обмежений ефект облав
За текстом, у серпні цього року тоді ще генеральний прокурор Руслан Кравченко доповідав про масштабні облави на такі офіси після особистої вказівки президента Володимира Зеленського остаточно розв'язати проблему шахрайських схем.Водночас автори пов'язують активізацію дій влади, зокрема, з позицією міжнародних партнерів. Розмова ЕП з керівником Національного центру запобігання та боротьби з шахрайством Естонії Яагупом Тоомпуу свідчить, що ці заходи не забезпечують системних змін, а шахраї після короткої паузи повертаються до роботи.
Для України це означає не лише кримінальну проблему, а й ширший економічний та інституційний виклик, оскільки корупція в правоохоронній системі та відсутність глибоких реформ, за оцінкою матеріалу, створюють сприятливе середовище для діяльності організованих шахрайських груп.
Ми раніше детально описували, як формуються податкові надходження України з боку ключових галузей, зокрема через структуру бюджетних надходжень.