Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
Колись криптокартки були нішевим продуктом для людей, які шукали спосіб витрачати свої цифрові активи. У липні користувачі здійснили за їхньою допомогою майже 9 мільйонів покупок на рекордні $759 млн. Чому криптокартки набирають популярності, хоча прямі платежі в криптовалюті так і не стали масовими?
Ця стаття була перекладена з оригіналу. Читайте оригінальну версію від нашого кореспондента тут.
За даними Paymentscan, на які посилається a16z crypto, липневий показник більш ніж удвічі перевищив приблизно $306 млн, витрачених роком раніше, а кількість щомісячних покупок зросла приблизно з 5,2 млн до майже 8,8 млн.
Переглянути допис у X Завантаження...
Компанії, які отримують вигоду від цього буму, не обов’язково є біржами, що першими популяризували криптокартки. RedotPay домінувала за обсягом відстежених витрат — близько $395 млн у липні, за нею йшли EtherFi, KAST і Karta. Лише на RedotPay припало понад половину обсягу, зафіксованого Paymentscan.
Попри назву, оплата криптокарткою зазвичай не означає пряме надсилання криптовалюти магазину. У більшості випадків продавець узагалі не взаємодіє з криптовалютою.
Користувач зберігає Bitcoin, Ether або, дедалі частіше, стейблкоїни, такі як USDC і USDT, у провайдера картки. Коли картку використовують, провайдер виконує конвертацію або розрахунок за лаштунками, а продавець отримує звичайну валюту через наявну інфраструктуру Visa або Mastercard.
Це допомагає пояснити, чому криптокартки досягли успіху там, де прямі платежі в криптовалюті зазнали труднощів. Продавцям не потрібні криптогаманці, блокчейн-інфраструктура чи нові системи оформлення замовлень. З їхнього погляду, транзакція виглядає майже як будь-який інший картковий платіж.
Ранні криптокартки часто позиціонували як спосіб витрачати Bitcoin та інші криптовалюти. Але використання волатильного інвестиційного активу для повсякденних покупок створює очевидну проблему. Багато власників не хочуть продавати актив, який, на їхню думку, зростатиме в ціні, а така операція також може мати податкові наслідки залежно від юрисдикції.
Стейблкоїни роблять цю пропозицію значно практичнішою. Людина, яка зберігає цифрові долари, може витрачати їх, не надсилаючи активи спочатку на біржу, не конвертуючи їх у фіат і не виводячи кошти на банківський рахунок.
Зміна помітна в цифрах. На USDC припадало приблизно 58% витрат за криптокартками, відстежених у липні, тоді як на USDT — ще 26%.
Привабливість криптокарток не всюди однакова. У країнах зі зрілими банківськими системами та стабільними валютами вони конкурують із дебетовими й кредитними картками та цифровими гаманцями, які вже добре працюють. Їхня привабливість може полягати переважно у зручності, винагородах або можливості витрачати залишки стейблкоїнів, не повертаючи кошти на банківський рахунок.
На ринках, де криптовалюта вже відіграє важливішу роль у заощадженнях і транскордонних переказах, ситуація інша. В Аргентині стейблкоїни стали популярною альтернативою волатильному песо, тоді як Україна посіла восьме місце у світі за рівнем поширення криптовалют в індексі Chainalysis за 2025 рік. Нігерія також демонструє масштаб цього явища: за останні 12 місяців там зафіксовано понад $92 млрд ончейн-потоків стейблкоїнів.
Генеральний директор Yellow Card Кріс Моріс вказує на ще одну перевагу на ринках, де переказ доларів через банківську систему може бути складним. «Ви усуваєте потребу банків проводити доларові розрахунки, що є великим тягарем для цих банків», — сказав він.
У центрі буму криптокарток є певна іронія. Криптовалюту частково задумували як альтернативу традиційним фінансовим посередникам, однак один із її платіжних продуктів, що найшвидше зростає, значною мірою покладається на найбільші карткові мережі світу.
Visa заявляє, що картки, пов’язані зі стейблкоїнами, у її мережі обробили приблизно $5,2 млрд у 2025 році — на 319% більше, ніж попереднього року. Наразі компанія підтримує понад 130 програм карток, що фінансуються стейблкоїнами, у більш ніж 50 країнах. Mastercard не розкриває зіставних даних про обсяг карткових операцій, але зазначає, що користувачі криптокарток можуть витрачати свої активи у понад 150 мільйонах торгових точок по всьому світу. У таких програмах беруть участь, зокрема, Binance, Crypto.com, Kraken, MetaMask і Nexo.
Visa очікує, що ця категорія стане значно більшою. «Через п’ять років, думаю, це буде для нас справді великою категорією продуктів», — сказав Кьюї Шеффілд, керівник криптовалютного напряму компанії.
Криптокартки не є способом уникнути традиційної фінансової системи. Для більшості з них потрібна верифікація особи, а самі вони залежать від емітентів, кастодіанів, банків-партнерів і Visa або Mastercard. Залежно від провайдера користувачі також можуть зіткнутися зі спредами під час конвертації, комісіями за обмін валют або зборами за зняття готівки в банкоматах.
Податковий режим може створити додаткові складнощі, особливо коли картки автоматично продають волатильні криптовалюти для фінансування покупок. Провайдери також мають власні бізнес-ризики. RedotPay, наразі найбільша платформа в даних Paymentscan, бере участь у судовому спорі з компаніями, пов’язаними з Binance, через звинувачення, що стосуються їхніх попередніх комерційних відносин і переходу користувачів до RedotPay. Компанія заперечує ці твердження.
Криптокартки залишаються невеликими порівняно зі звичайними платіжними мережами, але їхнє стрімке зростання свідчить, що повсякденне використання криптовалют може виглядати не так, як колись уявляла індустрія. Споживачам не обов’язково, щоб магазини безпосередньо приймали стейблкоїни, якщо наявна карткова інфраструктура дає змогу витрачати ці активи майже будь-де.
Наразі криптокартки не замінюють Visa і Mastercard. Вони використовують ці мережі, щоб поєднати цифрові активи з фінансовою системою, якою люди вже користуються щодня.