Усередині людського мозку: чи може ШІ читати наші думки?

​ШІ вже вміє писати, програмувати, бачити й говорити. Наступний рубіж може бути значно інтимнішим: розуміти, про що ми думаємо, ще до того, як ми це скажемо. Дослідники дедалі краще перетворюють активність мозку на слова, а стартапи роблять ставку на те, що «телепатія» стане придатною для використання протягом кількох років. Наскільки ми насправді близькі до машин, здатних читати наші думки?

Від OpenAI до «телепатії»

У липні Наомі Башканскі залишила OpenAI, щоб приєднатися до Conduit — стартапу, який розробляє моделі перетворення думок на текст, здатні перекладати активність мозку мовою без хірургічного втручання.

«Ми створюємо телепатію: моделі перетворення думок на текст, навчені на неінвазивних нейронних даних», — написала Башканскі, оголошуючи про свій перехід. Вона прогнозує появу перших інструментів перетворення думок на текст приблизно у 2027 році, а протягом наступного десятиліття — розвиток потужніших інтерфейсів «мозок — ШІ».

Переглянути допис у X Завантаження...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Слово «телепатія» звучить як наукова фантастика. Але базова ідея стає дедалі менш фантастичною, оскільки дослідники вчаться перекладати активність мозку в дедалі змістовнішу інформацію без хірургічного втручання.

ШІ вже перетворює активність мозку на слова

У 2023 році дослідники з Техаського університету в Остіні використали функціональну магнітно-резонансну томографію (fMRI) та декодер на основі ШІ, щоб відтворити безперервне мовлення за активністю мозку людей. Система могла відновлювати зміст почутого мовлення і, що ще більш вражає, мовлення, яке вони уявляли.

Результати були далекими від ідеальних транскриптів. Декодер відтворював семантичний зміст, а не вилучав кожне слово, що виникало в чиїйсь свідомості. Ця відмінність має значення. Декодування уявного або задуманого мовлення — не те саме, що доступ до довільних думок, спогадів чи емоцій.

Відтоді технологія просунулася далі. Brain2Qwerty v2 від Meta, представлена в червні, перетворює записи MEG, зібрані під час набору тексту учасниками, на речення. У тестах за участю дев’яти людей система досягла середньої точності розпізнавання слів 61%, а найкращий результат окремого учасника становив 78%.

Імпланти мозку випереджають цю технологію ще більше. У 2025 році дослідники використали 256 імплантованих мікроелектродів, щоб майже миттєво перетворити спроби мовлення чоловіка з бічним аміотрофічним склерозом (БАС) на чутне мовлення.

Чому ШІ змінив підхід до проблеми

Науковці вимірюють активність мозку вже десятиліттями. Змінюється їхня здатність інтерпретувати ці дані.

Сигнали мозку надзвичайно зашумлені, а думки не формують чітких послідовностей, що відповідають окремим словам. Сучасні моделі глибокого навчання можуть виявляти закономірності в нейронних даних, які традиційним методам декодування було складно зафіксувати.

Мовні моделі дають ще одну перевагу. Вони можуть використовувати контекст, щоб визначати, які слова й речення є правдоподібними, навіть коли нейронний сигнал неповний. Тому майбутній системі, можливо, не доведеться ідеально фіксувати кожну деталь нейронного сигналу, якщо ШІ стане достатньо добре відновлювати його ймовірний зміст.

Це не читання думок. Принаймні поки щоСучасні технології все ще мають величезні обмеження. Система Meta потребує MEG-сканера — навряд чи пристрою, який споживачі зможуть носити із собою під час ходьби. Крім того, для навчання їй знадобилося приблизно 10 годин індивідуальних записів мозкової активності кожного учасника.

Експеримент Техаського університету дає ще один привід для тверезої оцінки. Дослідники виявили, що декодування потребувало співпраці учасника. Люди могли навмисно порушити роботу системи, просто думаючи про щось інше, тоді як декодер, навчений на даних однієї людини, погано працював під час застосування до іншої.

Керівник дослідження Джеррі Тан також застеріг щодо потенційного зловживання. «Ми дуже серйозно ставимося до побоювань, що це може бути використано зі злими намірами, і працювали над тим, щоб цього уникнути», — сказав він.

Від клавіатур до взаємодії «мозок — ШІ»

Реалістичніша обіцянка — не необмежене читання думок. Йдеться про усунення деяких етапів між людським наміром і комп’ютером.

Сьогодні людина думає про інструкцію, перетворює думку на слова, а потім набирає або вимовляє їх для системи ШІ. Достатньо потужний нейронний інтерфейс зрештою зможе безпосередньо перекладати задумане повідомлення за активністю мозку.

Найближчі застосування мають медичний характер. Люди, які втратили здатність говорити або рухатися, зможуть відновити природніший спосіб взаємодії зі світом. Neuralink уже продемонструвала імплантовані інтерфейси «мозок — комп’ютер», які дають людям із паралічем змогу керувати комп’ютерами за допомогою нейронних сигналів.

Значно ризикованіша ставка Conduit полягає в тому, що корисна комунікація «мозок — комп’ютер» зрештою зможе працювати без хірургічного втручання. Якщо неінвазивні системи стануть компактнішими, точнішими й потребуватимуть менше індивідуального навчання, технологія може вийти за межі медицини та стати ще одним способом взаємодії з комп’ютерами.

Що станеться з приватністю думок?

Комунікація «мозок — ШІ» також створює проблему приватності. Історія браузера, повідомлення та дані про місцезнаходження розкривають величезний обсяг інформації про людей, але активність мозку розташована ще на крок ближче до її джерела.

Нейронні системи зрештою можуть визначати наміри або слова, які користувач ніколи не планував зберігати назавжди. Кому належить ця інформація? Чи можуть компанії використовувати її для навчання моделей ШІ? За яких обставин хтось інший зможе отримати до неї доступ?

Ці питання вже доходять до законодавців. У 2024 році Колорадо розширив закон про приватність, прямо включивши нейронні дані до захищених біологічних даних і визначивши їх як інформацію, отриману шляхом вимірювання активності центральної або периферичної нервової системи. Дослідники також обмірковують цю проблему. Команда Техаського університету написала, що інтерфейси «мозок — комп’ютер» «мають поважати приватність думок».

Чи справді ШІ читатиме наші думки?

Перші широко використовувані системи «мозок — ШІ» навряд чи нагадуватимуть телепатію з наукової фантастики. Найімовірніше, вони перекладатимуть свідомі спроби комунікації, а не розкриватимуть усе, про що людина випадково думає.

Але клавіатури, сенсорні екрани та голосові помічники розв’язують одну й ту саму проблему: перетворюють людський намір на щось, що може зрозуміти комп’ютер. Якщо ШІ зрештою навчиться декодувати цей намір безпосередньо з мозку, наступна революція в обчисленнях може стосуватися не того, що здатні робити машини. Можливо, йтиметься про те, наскільки мало нам потрібно буде робити, щоб віддавати їм команди.