Q-Day для BTC: що станеться, якщо квантовий комп’ютер зламає Біткоїн?

Публічні ключі для понад 6 мільйонів BTC уже розкриті, тож ці монети потенційно вразливі. Достатньо потужний квантовий комп’ютер теоретично міг би обчислити відповідні приватні ключі, поставивши під загрозу сотні мільярдів доларів. Що сталося б із Bitcoin, якби така технологія з’явилася до того, як мережа перейде на квантово-стійку криптографію?

Це не сценарій, за якого блокчейн раптово перестає генерувати блоки або хтось зламує криптографічну хеш-функцію SHA-256. У цьому випадку головна загроза стосується цифрових підписів.

Сьогодні лише власник приватного ключа може належним чином підписати транзакцію BTC, а мережа перевіряє підпис за допомогою публічного ключа. Алгоритм Шора теоретично дає змогу достатньо потужному квантовому комп’ютеру обчислити приватний ключ за відповідним публічним ключем, що дозволяє зловмиснику витрачати чужі монети.

Отже, Bitcoin міг би продовжувати працювати навіть після початку «атаки століття».

Переглянути допис у X Завантаження...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Майнери й надалі генерували б блоки, а вузли продовжували б перевіряти транзакції, але цифрові підписи вже не гарантували б надійного підтвердження права власності на певні монети. Тоді проблема вийшла б далеко за межі окремих гаманців: Bitcoin уже зберігається в ETF, корпоративних резервах та інших традиційних фінансових продуктах.

Як можна зламати Bitcoin?

Сьогодні вгадати приватний ключ за допомогою звичайного комп’ютера практично неможливо. Ця обчислювальна складність лежить в основі безпеки ECDSA і Schnorr — двох схем цифрового підпису, що використовуються в Bitcoin і базуються на криптографії еліптичних кривих secp256k1.

Квантові комп’ютери змінюють цей розклад. Алгоритм Шора дає змогу розв’язати математичну задачу, на якій ґрунтується ця криптографія, значно швидше. Якщо квантовий комп’ютер стане достатньо потужним, зловмиснику буде достатньо отримати публічний ключ, обчислити відповідний приватний ключ і підписати транзакцію для переказу чужих BTC.

Для мережі така транзакція виглядала б дійсною. Блокчейн не знає, хто спочатку контролював ключ, — він лише перевіряє математичний підпис.

Отже, після успішної квантової атаки чинний протокол не мав би способу відрізнити законного власника від зловмисника.

Однак не всі гаманці однаково вразливі. За даними Glassnode, станом на травень 2026 року публічні ключі для приблизно 6,04 мільйона BTC, або 30,2% випущеної пропозиції, були розкриті назавжди. У пропозиції BIP-361 наведено вищу оцінку — понад 34%, однак методології відрізняються, тому ці показники не слід порівнювати безпосередньо.

Переглянути допис у X Завантаження...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Особливо вразливі старі виходи P2PK, які є записами про витратні залишки, та виходи Taproot P2TR, у структурі яких публічний ключ доступний безпосередньо. Під загрозою також монети, пов’язані з адресами, публічні ключі яких були розкриті під час попередніх транзакцій.

На такий гаманець можна було б атакувати заздалегідь, не чекаючи кількох хвилин між трансляцією транзакції та її підтвердженням. Для виходів, публічні ключі яких залишаються прихованими за хешем, вікно для атаки відкривається лише під час витрачання монет. Щойно транзакцію опубліковано, зловмисник має обчислити приватний ключ і створити конкуруючу транзакцію до підтвердження початкової.

Розробники називають такі сценарії тривалою та короткочасною експозицією. У першому випадку публічний ключ відомий заздалегідь, що дає зловмиснику значно більше часу. У другому обмежене вікно різко збільшує необхідну обчислювальну потужність.

Найдавніші монети становлять ще одну проблему. Значна частина BTC, які приписують Сатоші Накамото, зберігається у ранніх виходах із уже розкритими публічними ключами.

Якщо після появи криптографічно значущого квантового комп’ютера ці монети вперше за десятиліття почнуть переміщувати, ринок не зможе одразу зрозуміти, чи повернувся їхній законний власник, чи хтось обчислив приватні ключі.

Перші години: від гаманців до Волл-стріт

Сам блокчейн міг би й далі генерувати блоки. Криза почалася б не із зупинки мережі, а з втрати впевненості в тому, що цифровий підпис справді належить певному користувачеві.

Однією з перших реакцій великих торгових платформ, імовірно, стали б обмеження на транзакції з Bitcoin. Біржам і кастодіанам потрібно було б визначити, які виходи вже скомпрометовані, чи можна безпечно перемістити резерви та чи не створить трансляція транзакції додаткових ризиків для монет.

Водночас власники почали б переводити кошти з вразливих адрес. Якби мільйони користувачів одночасно намагалися перемістити BTC, мемпул міг би серйозно перевантажитися, а комісії за транзакції різко зросли б.

За наявності достатньо потужного квантового комп’ютера деякі з таких переказів самі створили б коротке вікно для атаки одразу після розкриття публічного ключа.

Втрата довіри до права власності на Bitcoin швидко позначилася б на фінансових продуктах, які зберігають цей актив від імені інвесторів. Американські спотові ETF на Bitcoin зберігають приблизно 1,5 мільйона BTC. Юридично частки в цих фондах не зникли б, але їхня робота залежить від здатності кастодіанів безпечно зберігати та переказувати базовий актив.

Квантова атака може порушити створення та погашення акцій ETF. Якщо кастодіан не зможе безпечно переміщувати резерви або гарантувати контроль над ними, арбітражний механізм, що пов’язує вартість біткоїна з цінами ETF, може перестати працювати.

Фондам, імовірно, доведеться обмежити операції, доки вони не зможуть підтвердити безпеку своїх активів.

Публічні компанії зіткнулися б із подібними проблемами. Strategy володіє понад 848 000 BTC, тож різке падіння ціни або компрометація частини її резервів вплинули б не лише на баланс компанії.

Тиск також відчули б звичайні акції, привілейовані цінні папери, боргові зобов’язання та інші інструменти, через які інвестори отримують непрямий доступ до біткоїна.

Переглянути допис у X Завантаження...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Деривативи також нікуди не зникли б. Ф’ючерсний контракт CME не перестав би існувати лише через те, що довіра до цифрових підписів була б підірвана. Однак надійність базової ціни активу опинилася б під загрозою, якби різні торговельні платформи почали обмежувати операції з BTC.

Майнінг також не обов’язково зупинився б. Квантовий комп’ютер, здатний атакувати цифрові підписи, не отримав би такої самої переваги проти SHA-256. Однак обвал ціни біткоїна зробив би частину обладнання для майнінгу збитковою, хешрейт знизився б, а економіка майнінгу створила б додатковий тиск на безпеку мережі.

Порятунок біткоїна означає вирішити долю старих монет

Інструменти для підготовки до такого сценарію вже існують. Експерти NIST стандартизували постквантові схеми цифрових підписів, а розробники Bitcoin обговорюють, як підготувати протокол до переходу на нову криптографію.

Наприклад, BIP-360 пропонує проміжний крок: новий тип виходів P2MR без шляху до ключа Taproot, вразливого до квантових атак. Це дасть змогу створювати виходи, стійкі до атак, що використовують тривале оприлюднення ключа, і підготувати інфраструктуру до можливого впровадження постквантових підписів. Однак сам по собі цей підхід не захистить від швидкого відновлення приватного ключа після трансляції транзакції.

Крім того, запровадження нового формату виходів буде недостатнім. Мільйони наявних монет залишаться у старих виходах — і саме тут постає найсуперечливіше питання.

У проєкті BIP-361 запропоновано двоетапний перехід. Приблизно через три роки після активації кошти зі старих виходів можна буде переказувати лише на постквантові виходи. Ще через два роки правила витрачання монет, захищених ECDSA і Schnorr, стануть значно суворішими.

Для деяких гаманців автори пропонують спеціальні механізми відновлення, які дадуть змогу справжнім власникам підтвердити право власності, не покладаючись на наявні вразливі підписи.

Такий підхід захистив би мережу від зловмисників, але створив би іншу проблему. Якщо власник не встигне перейти на новий формат, втратить доступ до резервної інформації або матиме гаманець, застарілий для підтримки відновлення, його BTC фактично можуть бути заморожені за правилами самого протоколу.

Альтернатива ще радикальніша: залишити правила без змін і дозволити тому, хто першим отримає достатньо потужний квантовий комп’ютер, заволодіти вразливими монетами. Щодо втрачених біткоїнів або ранніх виходів Сатоші мережа не матиме автоматичного способу визначити, хто є законним власником, а хто відновив ключ десятиліттями пізніше.

Переглянути допис у X Завантаження...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Розробники активно обговорюють цей вибір. Одні вважають, що квантово-стійкі функції слід запровадити заздалегідь, не вдаючись до обов’язкового заморожування коштів. Інші підтримують жорсткий дедлайн переходу, аргументуючи це тим, що після появи справді потужного квантового комп’ютера часу на планове оновлення вже не залишиться.

Також розглядають складніші пропозиції щодо відновлення доступу.

У 2026 році Project Eleven продемонструвала прототип, який використовує докази з нульовим розголошенням, щоб підтвердити право власності на старий гаманець без опори на наявну схему підписів. Однак цей підхід залишається експериментальним і не розв’язує проблему для всіх ранніх адрес, зокрема створених до появи сучасних seed-фраз і стандартизованих методів відновлення з резервних копій.

Отже, квантовому комп’ютеру не обов’язково довелося б зупиняти Bitcoin. Значно небезпечніший сценарій — коли блоки й далі створюються, але наявні цифрові підписи вже не можуть гарантувати, що монети витрачають їхні законні власники.

Якщо перехід на постквантову криптографію розпочнеться заздалегідь, мережа матиме час для поступової міграції. Якщо ж перша масштабна крадіжка станеться до цього переходу, технічна проблема миттєво стане фінансовою та політичною: Bitcoin доведеться вирішувати не лише, як захистити нові транзакції, а й кому належать мільйони старих BTC.