Глава служби безпеки Trezor: Обдурити користувача простіше, ніж зламати криптогаманець

Апаратні криптогаманці вважаються одним із найнадійніших способів зберігання цифрових активів. Однак нещодавні інциденти з безпекою змусили засумніватися навіть у цих пристроях. В інтерв'ю Traders Union керівник відділу безпеки Trezor Ян Комарек розповів про вразливості холодних гаманців, ризики біткоїн-ETF та проблему передачі криптовалют у спадок.

Чому апаратні гаманці залишаються вразливими

Компанія Trezor – один із піонерів ринку апаратних криптогаманців. Вона представила свій перший пристрій ще у 2014 році. За минулі роки технології зберігання цифрових активів значно вдосконалилися, проте навіть спеціалізовані пристрої, як і раніше, стикаються із серйозними проблемами безпеки.

Одним із найгучніших випадків став злам гаманців Coldcard у липні 2026 року. За даними Galaxy Research, підтверджені втрати користувачів перевищили $112 млн. Причиною стала помилка в прошивці, яка дозволяла зловмисникам відновлювати приватні ключі без фізичного доступу до пристроїв.

Комарек вважає, що цей випадок виявив серйозну проблему в підходах до захисту криптовалют, але не поставив під сумнів саму ідею самостійного зберігання активів.

«Проблема Coldcard полягала в помилці власної прошивки. Зміна коду у 2021 році призвела до того, що деякі пристрої перестали використовувати апаратний генератор випадкових чисел і натомість застосовували слабкий програмний генератор. У результаті створені ними сід-фрази було набагато легше вгадати, ніж мало б бути».

При цьому виявити подібні вразливості до того, як ними скористаються зловмисники, вдається далеко не завжди. Це ставить перед виробниками питання про надійність самої архітектури безпеки пристроїв.

«Головний урок, який я виніс би з цієї ситуації, полягає в тому, що критично важливі механізми безпеки ніколи не повинні залежати від єдиного рівня захисту».

Однак технічні вразливості становлять лише частину загроз. Зловмисники дедалі частіше воліють обходити захист пристроїв, використовуючи психологічні прийоми та помилки самих власників криптовалют.

«Сьогодні найслабшою ланкою зазвичай виявляється людина, яка користується пристроєм, і зловмисники це знають. Для зламу захищеного чипа потрібна лабораторія та спеціалізоване обладнання, якщо такий злам узагалі можливий. А щоб змусити людину ввести фразу відновлення на підробленому сайті, достатньо одного переконливого електронного листа».

Що безпечніше – апаратний гаманець чи смартфон?

Розвиток мобільних технологій поставив під сумнів необхідність купівлі окремого пристрою для зберігання криптовалют. Сучасні смартфони оснащені захищеними чипами та можуть використовуватися як криптогаманці, а деякі фахівці пропонують виділяти для цієї мети окремий телефон. Однак такий підхід має обмеження.

«Сучасні смартфони оснащені хорошими апаратними засобами захисту, тому такий аргумент не можна назвати безпідставним. Проблема полягає в усьому іншому, що робить телефон. Він постійно підключений до інтернету та працює під керуванням операційної системи, якій доводиться довіряти, хоча можливості самостійно перевірити її дуже обмежені».

Повне відключення телефона від мережі дозволяє зменшити деякі ризики, але водночас ускладнює проведення криптовалютних операцій. При цьому для багатьох користувачів зручність залишається не менш важливим чинником, ніж технічна безпека.

«Бувають ситуації, коли мобільний гаманець – відповідний інструмент. Для невеликих сум, які ви витрачаєте щодня, він подібний до готівки в кишені, і зручність тут має значення. Для зберігання заощаджень я б використовував апаратний гаманець».

Чи впливає кількість криптовалют на безпеку гаманця?

Виробники апаратних гаманців дотримуються різних підходів до вибору підтримуваних активів. Одні пристрої призначені виключно для біткоїна, інші дозволяють зберігати десятки й сотні криптовалют. Але чи впливає така універсальність на надійність захисту?

«Підтримка кожної додаткової криптовалюти збільшує обсяг прошивки, а що більше в ній коду, то більше потенційних місць для помилок. Це реальний компроміс».

Під час вибору криптогаманця користувачі часто орієнтуються на кількість підтримуваних активів, репутацію виробника та додаткові функції. Однак оцінити реальний рівень захисту пристрою без спеціальних технічних знань практично неможливо.

«Сама по собі кількість підтримуваних криптовалют не визначає безпеку гаманця. Coldcard – пристрій виключно для біткоїна, проте виявлена в ньому помилка була пов'язана з генерацією сід-фрази, а цей механізм є в будь-якому гаманці. Набагато важливіше те, наскільки ретельно написаний основний код і чи можуть незалежні фахівці перевірити його».

Зворотний бік конкуренції Trezor і Ledger

На ринку апаратних гаманців Trezor конкурує з французькою компанією Ledger. При цьому протистояння виробників виходить далеко за межі продажу пристроїв. Їхні фахівці регулярно досліджують програмне забезпечення та апаратні компоненти конкурентів у пошуках вразливостей.

Зокрема, дослідницька команда Ledger Donjon неодноразово виявляла потенційні проблеми в пристроях Trezor. Подібні випадки можуть викликати запитання щодо надійності продукції, проте Комарек не розглядає таку практику як недобросовісну конкуренцію.

«Це корисно незалежно від того, на кого працюють дослідники. Команда Ledger Donjon повідомляла нам про свої знахідки в межах відповідального розкриття вразливостей. Ми виправляли проблеми, які потребували усунення, і публічно дякували дослідникам».

Як приклад він наводить дослідження моделі Trezor Safe 3. Для проведення атаки фахівцям Ledger був потрібен фізичний доступ до пристрою, при цьому витягти приватні ключі або PIN-коди їм не вдалося.

«Ми хочемо, щоб якомога більше людей шукали проблеми. А конкурент із добре фінансованою лабораторією – один із найбільш мотивованих перевіряльників, яких тільки можна побажати. Я хотів би бачити такий самий рівень незалежної перевірки в усіх гаманців на ринку, і досягти цього набагато простіше, коли код відкритий».

Чому біткоїн-ETF створюють нові ризики

Поява спотових біткоїн-ETF у США помітно змінила способи інвестування в криптовалюту. Тепер інвестори можуть отримувати доступ до динаміки ціни біткоїна через традиційні брокерські рахунки, не створюючи власні гаманці та не керуючи приватними ключами.

Однак поширення таких інструментів викликало суперечки про те, чи можна вважати інвестиції в біткоїн-ETF повноцінною альтернативою самостійному володінню криптовалютою. Особливо гостро це питання стоїть для прихильників децентралізації, які виступають за прямий контроль над цифровими активами.

«Я не бачу суперечності. ETF дає вам можливість отримувати дохід від зміни ціни біткоїна. А володіння власними приватними ключами дає вам сам біткоїн. Це різні продукти, призначені для різних завдань, і обидва можуть існувати одночасно».

Поширення біржових фондів також змінює структуру володіння біткоїном. Якщо раніше значну роль на ринку відігравали окремі користувачі та криптобіржі, то тепер дедалі більшого значення набувають великі фінансові посередники.

«З погляду безпеки тут виникає проблема концентрації активів. Невелика кількість кастодіальних компаній зберігає більшу частину біткоїнів, що належать американським спотовим ETF. Це робить їх надзвичайно привабливими цілями для атак. Самостійне зберігання розподіляє цей ризик між мільйонами окремих пристроїв».

Різниця між двома підходами стосується не лише безпеки, а й можливостей власника розпоряджатися коштами.

«Найгіршим результатом було б переконання всіх інвесторів у тому, що володіння акціями ETF рівнозначне володінню біткоїном. У випадку ETF ви не можете самостійно переказати біткоїни, витратити їх або вивести з платформи. Приватні ключі перебувають у когось іншого».

Як передати криптовалюту у спадок

Самостійне зберігання цифрових активів дає власнику повний контроль над коштами, але водночас покладає на нього відповідальність за збереження приватних ключів. Особливо складним це завдання стає, коли йдеться про передачу криптовалюти спадкоємцям.

На відміну від банківських рахунків, доступ до криптогаманця часто неможливо відновити через фінансову організацію або за рішенням суду. Якщо власник помер, не залишивши необхідних даних, кошти можуть назавжди залишитися недоступними.

Комарек визнає, що універсального рішення цієї проблеми поки не існує.

«Сьогодні немає єдиного продукту, який повністю вирішував би цю проблему. І я вважаю, що це важливе питання, яким нам необхідно зайнятися. Головна складність полягає в тому, що будь-яке рішення, яке полегшує доступ до коштів для членів вашої родини, водночас може полегшити його й стороннім».

Одним із можливих підходів є розділення резервної копії гаманця на кілька частин. Для відновлення доступу необхідно зібрати певну кількість таких частин, наприклад дві з трьох. Їх можна зберігати в різних місцях або передати різним спадкоємцям.

Інший варіант передбачає використання додаткових парольних фраз, які дозволяють відкривати окремі приховані гаманці. Таким способом власник може заздалегідь розмежувати доступ до активів між спадкоємцями.

При цьому навіть ретельно продумана схема успадкування не виключає виникнення проблем між учасниками.

«Обидва варіанти потребують певного рівня довіри між власником криптовалюти та його спадкоємцями».

Що заважає криптогаманцям стати масовим продуктом

Попри розвиток криптовалютної індустрії, апаратні гаманці поки залишаються нішевими пристроями. Більшість інвесторів воліють зберігати активи на біржах або користуватися мобільними застосунками, не займаючись самостійним керуванням приватними ключами.

За оцінками, які наводить Комарек, із приблизно 600 млн власників криптовалют у всьому світі лише 12–13 млн використовують апаратні гаманці. Таким чином, ідеться приблизно про 2% учасників ринку.

«Більшість людей досі сприймають самостійне зберігання криптовалют як заняття для інженерів. Крім того, їх непокоїть необхідність зберігати фразу відновлення. Що станеться, якщо я її втрачу? А якщо неправильно запишу?»

Проблема полягає не лише у складності технологій. Користувачі звикли до фінансових сервісів, у яких відновлення доступу та вирішення спірних ситуацій частково бере на себе банк або інша організація. За самостійного зберігання такий посередник відсутній.

«Банківська картка здається звичною, тому що за нею стоїть банк. У випадку апаратного гаманця ви самі контролюєте свої кошти, і це необхідно пояснювати людям під час першого знайомства з таким продуктом. Тому індустрія повинна навчитися краще навчати користувачів – простою мовою та під час особистого спілкування».

Чи планує Trezor вихід на біржу?

При цьому самі виробники криптогаманців продовжують розвивати бізнес і шукати нові можливості для зростання. На тлі виходу криптовалютних компаній на фондовий ринок виникає питання, чи може Trezor також провести IPO.

Комарек не розкриває конкретних планів щодо публічного розміщення акцій, але підкреслює важливість незалежності компанії.

«Trezor – незалежна компанія, і ми цим пишаємося. Це означає, що нам не потрібно звітувати перед зовнішніми інвесторами. Безпека завжди була нашим головним пріоритетом, і незалежність означає, що ніхто за межами компанії не може змусити нас відсунути її на другий план».

Таким чином, самостійне зберігання криптовалют залишається компромісом між контролем над активами та особистою відповідальністю за їхню безпеку. Навіть удосконалення апаратних гаманців не виключає шахрайства, втрати доступу до коштів і складнощів із передачею криптовалют спадкоємцям.