Крипторинок Китаю процвітає попри заборону: у чому парадокс?

​Китай уже багато років намагається припинити торгівлю криптовалютами, але крипторинок країни далекий від занепаду. Через цифрові активи й далі проходять мільярди доларів, а Гонконг розширює регульовані криптосервіси. Чи працює заборона криптовалют у Китаї, чи ринок знаходить способи її обходити?

Гонконг розвиває цифрові активи, тоді як материковий Китай зберігає заборону

Гонконг прискорює розвиток цифрових фінансів, тоді як материковий Китай зберігає суворі обмеження щодо криптовалют. 4 листопада уряд міста повідомив про подальший поступ у випуску токенізованих інвестиційних продуктів, ліцензуванні стейблкоїнів і розвитку фінансової інфраструктури, підкресливши разючу відмінність підходів до цифрових активів у Китаї.

До кінця вересня Гонконг дозволив 17 роздрібних інвестиційних продуктів із токенізованими класами, зокрема фонди грошового ринку, інвестиційні продукти на золото та біржові фонди. Активи в управлінні їхніх токенізованих класів становили приблизно HK$ 10,3 billion ($1,3 billion). Наприкінці жовтня два токенізовані фонди грошового ринку також розпочали цілодобові вторинні торги на ліцензованих платформах віртуальних активів.

Переглянути допис у X Завантаження...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Цим подіям передував ще один важливий крок. 2 листопада Валютне управління Гонконгу розширило проєкт Ensemble, щоб підтримати цілодобові міжбанківські розрахунки за токенізованими депозитами з використанням грошей центрального банку. В ініціативі беруть участь 12 банків і 20 представників галузі, зокрема великі фінансові установи, які вивчають платежі та операції з цінними паперами на основі блокчейну.

Підхід Гонконгу ґрунтується на ліцензуванні та нагляді, а не на повній забороні криптовалютного бізнесу. У межах режиму ліцензування стейблкоїнів у квітні 2026 року видано перші дві ліцензії емітентам, а регулятори розробляють правила для додаткових послуг із віртуальними активами. Однак Гонконг має окрему систему фінансового регулювання, і ці зміни не свідчать про те, що материковий Китай готується скасувати обмеження на криптовалюти.

Криптовалютний ринок Китаю залишається активним попри обмеження

Економіка криптовалют материкового Китаю далека від бездіяльності. За оцінкою аналітичної блокчейн-компанії Chainalysis, за 12 місяців до червня 2026 року обсяг операцій із криптовалютами в країні становив щонайменше $176,3 млрд, що робить її одним із найбільших ринків цифрових активів у Східній Азії попри обмеження для бірж та інших криптокомпаній.

Переглянути допис у X Завантаження...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Значна частина цієї активності відбувається поза традиційними торговельними платформами. На внутрішні P2P-перекази припадало 59,1% оцінюваної криптовалютної економіки Китаю: користувачі переказували активи безпосередньо між гаманцями. Chainalysis також виявила, що з початку 2024-го до середини 2026 року кількість унікальних гаманців, із яких надсилали стейблкоїни через P2P, зросла у 43 рази. Ці дані вказують на дедалі ширше використання децентралізованих каналів переказу, хоча активність гаманців не обов’язково відображає кількість окремих інвесторів.

Стейблкоїни відіграють особливо важливу роль. Пов’язані з Китаєм гаманці за досліджуваний період здійснили приблизно 18,1 млн переказів стейблкоїнів на суму $104,1 млрд. Значна кількість транзакцій свідчить, що стейблкоїни використовують для частих переказів, а не лише зберігають як інвестиції, хоча точні цілі цих операцій встановити складно.

Втім, Пекін не демонструє готовності йти назустріч цьому ринку. У лютому 2026 року китайська влада посилила заборону на діяльність, пов’язану з криптовалютами, зокрема обмінні послуги, випуск токенів і несанкціоновану токенізацію реальних активів. Правила також обмежили надання послуг материковим клієнтам закордонними компаніями та заборонили несанкціонований випуск за кордоном стейблкоїнів, прив’язаних до юаня. Майнінг криптовалют і далі підпадає під загальнонаціональні репресивні заходи.

Цифровий юань — альтернатива приватним криптовалютам

Обмежуючи торгівлю біткоїном і стейблкоїнами приватного випуску, Китай водночас розширює інфраструктуру власної цифрової валюти. Цифровий юань, або e-CNY, випускає Народний банк Китаю; він має бути офіційним платіжним засобом, а не спекулятивною інвестицією.

У жовтні 2026 року Китай оголосив про чергове оновлення інфраструктури цифрового юаня, розширивши підтримку смартконтрактів і фінансових застосунків. Станом на вересень сукупний обсяг транзакцій e-CNY сягнув приблизно 31 трлн юанів ($4,6 трлн) у межах 4,3 млрд операцій. Ці цифри демонструють масштаб операцій, проведених через систему, хоча сукупна вартість транзакцій не показує, скільки людей користуються нею регулярно.

Цифровий юань може використовуватися для роздрібних платежів, державних операцій і складніших фінансових розрахунків. Смартконтракти дадуть змогу автоматично виконувати платежі за визначених умов, що потенційно може сприяти торговельному фінансуванню та комерційним розрахункам. Однак, на відміну від децентралізованих криптовалют, e-CNY функціонує в межах централізовано керованої грошової системи.

Чи може Китай скористатися криптоінноваціями, не скасовуючи заборону?

Для індустрії цифрових фінансів Китаю ключове завдання — перетворити технологічний поступ на комерційно життєздатні послуги. Токенізаційні ініціативи Гонконгу пропонують один із можливих шляхів, хоча їхній довгостроковий комерційний ефект поки що невизначений.

У листопаді голова Валютного управління Гонконгу Едді Юе заявив, що проєкт Ensemble вийшов за межі початкового етапу тестування:

«Лише за два роки проєкт Ensemble пройшов шлях від експериментів і пілотних випробувань до нового етапу, зосередженого на сприянні комерціалізації рішень на основі токенізації в Гонконзі».

Переглянути допис у X Завантаження...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Банки можуть використовувати токенізовані депозити для прискорення розрахунків, а цифрові цінні папери — для скорочення адміністративних витрат і проведення операцій поза звичайними годинами роботи ринку. Однак ці послуги мають довести свою перевагу над наявною фінансовою інфраструктурою, а їх розвиток у Гонконзі не гарантує ширшого доступу до них для інвесторів із материкового Китаю.

Ландшафт цифрових активів Китаю розвивається у двох різних напрямах. Приватні криптовалюти продовжують обіг попри обмеження, тоді як регульовані цифрові фінанси розвиваються за участю фінансових установ та інфраструктури центрального банку. Чи зможуть ці напрями співіснувати, залежатиме від політики Пекіна, комерційного поступу Гонконгу та подальшого попиту на криптовалюти поза традиційними фінансовими каналами.