Засновник Trustee Вадим Груша: Майбутнє криптоплатежів — за ШІ-агентами

Криптовалюти поступово виходять за межі інвестиційного ринку й стають частиною повсякденних фінансів. Однак регуляторні перешкоди, проблеми з інфраструктурою та питання безпеки й далі гальмують їхнє поширення. В інтерв’ю для Traders Union засновник Trustee Вадим Груша розповідає про розвиток криптовалютних платежів, конкуренцію з банками та роль ШІ-агентів у майбутньому фінансів.

Чому традиційній банківській системі потрібно змінюватися

Перш ніж заснувати Trustee, Вадим Груша майже десять років працював в ІТ, зокрема над проєктами для Bank of America та HSBC. Цей досвід допоміг йому оцінити надійність, безпеку й операційну дисципліну банківської системи. Водночас він вважає, що традиційну фінансову систему часто будують навколо установ і посередників, а не потреб людей.

«На мою думку, застарів сам підхід, за якого повідомлення в іншу країну можна надіслати за секунду, а переказ грошей досі може вимагати кількох посередників, часу й сплати непрозорих комісій. Bitcoin продемонстрував іншу архітектуру: цінність можна передавати через відкриту мережу без центрального органу».

Груша уточнює, що це не означає, ніби банки мають зникнути або технології усувають потребу в безпеці й регулюванні. Керівний принцип Trustee — допомагати людям користуватися перевагами блокчейну, не змушуючи їх розбиратися в його технічних складнощах.

На його думку, з часом користувачів менше хвилюватиме вибір між банками та криптовалютами, а більше — пошук зручних фінансових послуг.

Зміна пріоритетів клієнтів

Наприкінці 2025 року Trustee Plus перетнув позначку в один мільйон користувачів. Однак Груша вважає, що зміна ролі продукту важливіша за зростання його аудиторії. Якщо раніше люди приходили на криптовалютний ринок переважно заради інвестицій і торгівлі, то тепер дедалі частіше шукають способи отримувати перекази, обмінювати активи, зберігати заощадження або оплачувати покупки там, де це можливо.

Члени команди Trustee. Джерело: Trustee.

Особливо помітний цей попит серед людей, які живуть і працюють у різних країнах.

«З погляду функціональності найбільшу практичну цінність дає поєднання зручних переказів, обміну цифрових активів та інструментів для повсякденних платежів. Важливий не сам перелік функцій, а можливість пройти весь процес без зайвих кроків».

За словами Груші, криптогаманець має бути таким самим простим і зрозумілим, як будь-який сучасний фінансовий застосунок. Використання блокчейну більше не виправдовує ускладнений користувацький досвід.

Як гаманці можуть конкурувати з великими біржами?

Великі платформи мають значний капітал, глобальну аудиторію та розвинену торгову інфраструктуру. Однак незалежним гаманцям необов’язково конкурувати з ними за масштабом.

«Незалежні продукти можуть перемагати завдяки іншим перевагам: простоті, спеціалізації, гнучкості та прозорим умовам для користувачів».

Груша називає однією з таких переваг самостійне зберігання активів, що дає користувачам змогу зберігати над ними основний контроль. Водночас він застерігає, що не кожен гаманець працює за цією моделлю, а послуги обміну, карткові платежі та інші регульовані види діяльності мають власні вимоги. Контроль над приватними ключами не скасовує правил, які регулюють пов’язані послуги.

Зрештою, генеральний директор Trustee вважає, що користувачі обиратимуть не обов’язково найбільшу компанію, а продукт, якому довіряють і в якому розуміють розподіл відповідальності.

Що гальмує поширення криптокарт?

Навіть Coinbase, Bybit і OKX пропонують криптокартки не в усіх країнах. Груша пояснює, що проблема полягає у складних процесах, які відбуваються за лаштунками.

«Для користувача криптокартка здається простою: є баланс у цифрових активах і картка для оплати. Насправді в кожній транзакції беруть участь кілька сторін. Серед них — емітент, платіжна мережа, банківська інфраструктура, постачальники послуг обміну та інші партнери».

У багатьох моделях продавці отримують звичайні платежі у фіатній валюті, тоді як криптоактиви слугують джерелом коштів або конвертуються на певному етапі. Тому оплата криптокарткою не означає, що продавець безпосередньо приймає криптовалюту.

Груша називає три перешкоди:

• Відмінності в регулюванні та операційних вимогах у різних країнах;
• Витрати на інфраструктуру;
• Потреба в прозорих комісіях і лімітах.

MiCA: єдині правила та вартість дотримання вимог

Перехідний період MiCA для постачальників послуг із криптоактивами в ЄС завершився 1 липня 2026 року, хоча в деяких країнах це сталося раніше. Груша оцінює регулювання за двома критеріями: захист користувачів і здатність зберігати конкуренцію та інноваційність.

«Гармонізація правил — це перевага, але вона має свою ціну. Ліцензування та підтримання процесів дотримання вимог потребують значних ресурсів. Для невеликих технологічних команд це може стати суттєвою перешкодою, яка посилює позиції найбільших учасників ринку».

Для компаній вирішальне значення у визначенні доступних послуг тепер мають авторизація, управління ризиками та юридичні структури. Водночас Груша підтримує вимоги, пропорційні фактичним ризикам.

«Для бізнесу немає нічого гіршого за правову невизначеність, хіба що суворі правила. Надійна система регулювання не лише запроваджує контроль, а й дає змогу планувати розвиток продуктів на роки вперед».

Як обмеження USDT вплинули на користувачів

Наприкінці 2024 року Trustee оголосила про обмеження певних послуг із використанням USDT у Європейській економічній зоні. Це створило незручності для людей, які звикли до певного активу чи способу переказу.

Груша зазначає, що стейблкоїни відрізняються емітентами, резервами, умовами погашення, мережами та ризиками.

«Тут важливо не плутати два окремі питання. Перше — правовий статус самого активу. Друге — чи має конкретна юридична особа право надавати певну послугу в конкретній країні».

Навіть якщо стейблкоїн відповідає певним регуляторним вимогам, це не означає автоматичного дозволу провайдеру пропонувати всі види операцій із ним.

Груша не вважає, що майбутнє цього сегмента визначатиме один токен. На його думку, вибір користувачів залежатиме від надійності емітента, ліквідності, вартості транзакцій, сумісності та доступності послуг.

Складнощі роботи в Україні

Груша вважає, що ринку віртуальних активів України потрібна більша правова визначеність. Одного рамкового закону недостатньо. Потрібні також підзаконні акти, чіткий розподіл регуляторних повноважень, процедури отримання дозволів, податкові правила та розмежування криптовалютних, платіжних і банківських послуг.

«Ринок уже існує: є користувачі, технологічні компанії та українські команди, які розробляють міжнародні продукти. Питання в тому, чи створимо ми умови, за яких буде вигідно розвивати такі бізнеси тут».

Для Trustee важлива не лише технічна можливість надавати послуги, а й стабільна операційна модель із надійними партнерами. Компанія вивчає можливості розширення доступних послуг, але про жодні запуски не оголошувала.

Засновник Trustee Вадим Груша з співзасновником Ethereum Віталіком Бутеріним. Джерело: Trustee.

«Ми готові розглянути розширення доступних послуг у міру створення необхідних умов. Але на цьому етапі я не хотів би обіцяти конкретні функції чи терміни».

За словами Груші, довгострокова стабільність важливіша за оголошення заради самих оголошень. Він вважає, що Україна може стати конкурентною юрисдикцією, якщо її регулювання ефективно працюватиме на практиці.

Чи можна спростити самостійне зберігання активів?

У липні 2026 року Trustee оголосила про інтеграцію з Privy для розробки рішень із самостійного зберігання криптовалют. Генеральний директор компанії бачить потенціал у поєднанні простоти кастодіальних сервісів із контролем користувачів над власними активами.

«Масовим користувачам потрібен звичний досвід: проста реєстрація, зрозуміле відновлення облікового запису та мінімум технічних кроків. Але простота не повинна відвертати увагу від найважливішого питання: хто насправді може контролювати активи?»

Самостійне зберігання залежить не від того, чи входять користувачі через Google або Apple, а від того, як управляються приватні ключі, чи можуть користувачі самостійно підписувати транзакції та чи може провайдер розпоряджатися їхніми коштами без їхньої згоди. Груша уточнює, що партнерство з Privy — це крок до розробки такої інфраструктури, а не твердження про те, що всі анонсовані функції вже доступні кожному користувачеві.

Як поєднати перевірки AML і фінансову свободу

На думку Груші, фінансовий моніторинг необхідний для боротьби з шахрайством і відмиванням коштів. Проблеми виникають, коли перевірки комплаєнсу стають непрозорими для добросовісних користувачів.

«Проблема виникає, коли законослухняна людина не розуміє, чому транзакцію затримали, які документи потрібні або як відбувається перевірка».

Він підтримує ризик-орієнтований підхід, за якого посилені перевірки застосовуються до транзакцій із підвищеним рівнем ризику, а не створюють однакове навантаження для всіх.

За наведеними ним даними, поглиблені перевірки з протидії відмиванню коштів (AML) проходять приблизно 0,04% транзакцій у відповідній вибірці. Ця цифра стосується саме поглиблених перевірок і не означає, що інші транзакції не підлягають стандартному моніторингу.

Компанія також зосереджується на своєчасному проведенні перевірок, чіткій комунікації та можливості оскаржити рішення, якщо це дозволяють законодавство й вимоги безпеки.

«Фінансова свобода не означає відсутності правил. Це можливість заздалегідь розуміти правила, контролювати свої активи за обраною моделлю та мати передбачувані механізми захисту своїх інтересів».

Що визначатиме майбутнє крипторинку?

Груша називає п’ять трендів. Перший — перехід від спекуляцій до практичного застосування, зокрема переказів, платежів і міжнародних розрахунків, які залишаються актуальними як під час зростання ринку, так і під час спадів.

Другий — розвиток стейблкоїнів як фінансової інфраструктури, що залежить від довіри до емітентів, якості резервів, регулювання та інтеграції з платіжними системами. Третій тренд — самостійне зберігання активів без зайвих технічних складнощів, із безпечним відновленням облікового запису.

Четвертий тренд — посилення регулювання, яке вимагатиме від компаній чітких бізнес-моделей, управління ризиками та дотримання правил на різних ринках.

Особливу увагу Груша приділяє п’ятому тренду: AI-агентам, які зможуть не лише аналізувати інформацію, а й проводити фінансові операції.

«Сьогодні вони вже допомагають аналізувати інформацію та ухвалювати рішення. Наступний етап — виконання реальних фінансових дій від імені людини чи компанії. Це можуть бути оплата рахунків, керування лімітами, перекази та розрахунки з контрагентами».

Однак таким агентам знадобляться чітко визначені дозволи, ліміти, журнали дій, захист від зловживань і можливість негайно відкликати доступ. Груша вважає, що блокчейн може стати програмованою основою для таких операцій. Він очікує на конкуренцію не лише між моделями ШІ, а й між платформами, здатними безпечно поєднувати інтелектуальні системи з доступом до грошей.

Коментуючи майбутній продукт, розрахований на десять мільйонів AI-агентів, підприємець пояснює, що ця цифра ілюструє потенційний масштаб ринку, а не є прогнозом на конкретну дату.

«На мою думку, майбутнє фінансів визначатиме не ціна того чи іншого токена наприкінці року. Важливіше, наскільки легко люди та їхні програмні помічники зможуть використовувати цифрові активи для реальних завдань».