США тиснуть на іноземних партнерів, які підтримують торгівлю з Іраном
Адміністрація Трампа розширює кампанію проти Ірану, погрожуючи санкціями іноземним компаніям, банкам і урядам, які продовжують підтримувати торгівельні та фінансові мережі Тегерана. Ця стратегія може посилити тиск на деяких найбільших економічних партнерів Ірану, зокрема Китай, змушуючи їх обирати між бізнесом із Тегераном і доступом до фінансової системи США.
Основні моменти
- Вашингтон розширює тиск за межі іранських організацій, спрямовуючи його на іноземних партнерів.
- Китай найбільше ризикує через закупівлі іранської нафти.
- Ірак і Туреччина залишаються вразливими через енергетичну залежність.
- ОАЕ вже почали скорочувати комерційні зв’язки з Тегераном.
Згідно з CNBC, у межах ініціативи під назвою Operation Economic Outcast Вашингтон планує встановлювати для країн і компаній дедлайни для згортання діяльності, яку він визначає як таку, що підтримує Іран, перш ніж будуть запроваджені вторинні санкції. Тиск поширюється не лише на нафту, а й на судноплавство, банківську сферу, авіацію, технології, золото та цифрові активи, тоді як США вже запровадили санкції проти десятків пов’язаних з Іраном організацій, осіб і суден.
Китай - головне випробування
Китай безперечно є найважливішою ціллю. За оцінками США, на нього припадає близько 90% експорту іранської нафти. Офіційний двосторонній товарообіг у 2025 році сягнув $9,96 млрд, без урахування приблизно $31,2 млрд поставок іранської сирої нафти, які не були відображені в офіційній статистиці торгівлі.
Значна частина цієї нафти надходила до незалежних китайських нафтопереробників, а транзакції часто проводилися через посередників і поза межами доларової системи. Вашингтон уже запровадив санкції проти деяких компаній, що базуються в Китаї та беруть участь у торгівлі з Іраном, але поширення тиску на великі китайські фінансові установи мало б значно серйозніші економічні й дипломатичні наслідки.
Інші країни стикаються з іншими вразливостями. У 2024 році двосторонній товарообіг Об’єднаних Арабських Еміратів з Іраном становив близько $28 млрд, але відтоді країна почала припиняти торгівельні та фінансові операції з Тегераном. У 2024 році товарообіг Туреччини з Іраном становив $5,7 млрд, і країна залишається вразливою через імпорт природного газу.
Ірак особливо вразливий через залежність від іранських енергоресурсів. У 2025 році двосторонній товарообіг перевищив $10 млрд, тоді як Багдад історично сплачував приблизно $4–5 млрд на рік за іранський газ, який використовується для виробництва електроенергії. Тим часом у році, що завершився в березні 2026 року, двосторонній товарообіг Індії становив близько $1,6 млрд, і нещодавно країна відновила обмежені закупівлі іранської сирої нафти.
Санкції можуть змінити регіональну торгівлю
Ця кампанія важлива, оскільки її ефективність залежатиме не стільки від запровадження додаткових обмежень усередині Ірану, скільки від того, чи зможе Вашингтон переконати або змусити треті країни забезпечити їх виконання. Стратегія Міністерства фінансів США прямо спрямована проти міжнародних мереж, які Іран використовує для отримання нафтових доходів, переказу коштів і збереження доступу до світової торгівлі.
Китай є ключовим випробуванням. Агресивне застосування санкцій проти китайських банків або нафтопереробників може послабити важливий канал доходів Ірану, але водночас здатне погіршити крихкі торгівельні відносини між США та Китаєм. Ірак і Туреччина стикаються з більш нагальними енергетичними проблемами, тоді як ОАЕ вже скоротили один із важливих для Ірану шляхів до міжнародної фінансової системи.
Результат може визначити, чи призведуть вторинні санкції до суттєвої ізоляції Тегерана, чи, навпаки, прискорять розвиток торгівельних і платіжних каналів, створених для обходу Вашингтона.
Раніше ми повідомляли, що США розширюють санкції проти криптосектору Ірану через нафтові платежі на суму понад $100 млн.