МВФ окреслив виклики інфляційного таргетування в Латинській Америці на конференції в Бразилії
Система інфляційного таргетування в Латинській Америці стикається зі складнішим глобальним тлом, адже політики працюють над завершальним етапом повернення зростання цін до цільового рівня. На конференції МВФ і Центрального банку Бразилії 18 листопада заступник директора-розпорядника МВФ Найджел Кларк заявив, що ранній цикл посилення монетарної політики в регіоні допоміг зберегти довіру, однак енергетичні шоки, попит, зумовлений розвитком ШІ, кліматичні чинники та високий державний борг ускладнюють вибір політики.
Основні моменти
- Кларк із МВФ відзначив раннє посилення монетарної політики центральними банками Латинської Америки після пандемії, навівши як приклад підвищення ставки в Бразилії з 2% (березень 2021 року) до 13,75% (серпень 2022 року), що закріпило довгострокові інфляційні очікування.
- За словами Кларка, «останній відрізок» повернення інфляції до цільового рівня ускладнюють енергетичний шок, який гальмує зростання, та інвестиції у ШІ, що підвищують обсяги торгівлі й оцінки на ринках; обидва чинники посилюють інфляційний тиск.
- Скорочення Ямайкою валового боргу сектору загального державного управління зі 135% ВВП у 2013 році до 62% у 2024 році дало змогу посилити монетарну політику й повернути інфляцію до цільового рівня без очікуваного економічного спаду, продемонструвавши переваги поєднання фіскальних реформ і реформ центрального банку.
Ця стаття була перекладена з оригіналу. Читайте оригінальну версію від нашого кореспондента тут.
Порядок денний конференції в Бразиліа
Як повідомляє Міжнародний валютний фонд, у вступному слові на конференції МВФ і Центрального банку Бразилії Кларк окреслив три питання монетарної політики для регіону: як зберегти довіру до монетарної політики, як фіскальним і монетарним органам ефективніше взаємодіяти та як адаптувати інфляційне таргетування до частіших шоків.За його словами, після сплеску інфляції в період пандемії центральні банки Латинської Америки випередили багато розвинених економік і завчасно посилили монетарну політику, коли перебої з постачанням і геополітична напруженість підштовхнули ціни вгору. Кларк навів як приклад підвищення ставки в Бразилії з 2% у березні 2021 року до 13,75% у серпні 2022 року, що допомогло зберегти відносну стабільність довгострокових інфляційних очікувань.
Кларк вважає, що для багатьох країн безпосередній виклик полягає в «останньому відрізку» повернення інфляції до цільового рівня. За його словами, цьому заважають дві протилежні глобальні сили: енергетичний шок, який гальмує зростання та посилює невизначеність, і бум інвестицій у ШІ, що стимулює інвестиції й торгівлю та підвищує оцінки на фінансових ринках; водночас обидва чинники посилюють інфляційний тиск.
Борг, довіра та компроміси в регіональній політиці
Кларк зазначає, що довіра до центрального банку залишається основою інфляційного таргетування, і на прикладі історії монетарної політики Бразилії показує, як її формують із часом завдяки плаваючому валютному курсу, жорсткішій фіскальній дисципліні, чіткішій комунікації, резервним буферам і, останнім часом, операційній незалежності та безперервній цілі з інфляції на рівні 3%.Він також наголошує на дедалі тіснішому взаємозв’язку між процентними ставками та державними фінансами на тлі високого рівня боргу. На його думку, надійна фіскальна консолідація може послабити інфляційний тиск і тиск на валютний курс, знизити премії за ризик і підтримати інфляційні очікування, тоді як надійна монетарна політика допомагає стримувати вартість фінансування та створює стабільніше середовище для фіскальних рішень.
Спираючись на досвід Ямайки, Кларк стверджує, що фіскальна реформа та незалежність центрального банку можуть взаємно посилювати одна одну. Він зазначає, що Ямайка скоротила валовий борг сектору загального державного управління приблизно зі 135% ВВП у 2013 році до приблизно 62% наприкінці 2024 року, і додає, що згодом поліпшення фіскальних показників дало центральному банку більше можливостей для посилення монетарної політики та повернення інфляції до цілі без спаду, якого побоювалися деякі спостерігачі.
За словами Кларка, надалі інфляційне таргетування доведеться застосовувати у світі, на який впливають повторювані шоки, зокрема війни, перебої в ланцюгах постачання, зміни торговельних бар’єрів, кліматичні явища та нестабільні потоки капіталу. Він зазначає, що центральним банкам потрібні ефективніші інструменти моніторингу очікувань, підхід на основі оцінки ризиків і чітка комунікація з громадськістю, щоб тимчасові шоки не закріплювалися у вигляді інфляції.
Раніше ми розглянули рекомендації МВФ щодо комплексу заходів політики для Казахстану, де інфляція залишалася значно вищою за цільовий рівень центрального банку.