Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
Федеральна резервна система США разом з іншими банківськими регуляторами опублікувала роз’яснення щодо того, як банки повинні враховувати токенізовані цінні папери під час розрахунку нормативів капіталу. Документ з’явився на тлі зростаючого інтересу фінансових установ до використання технології розподіленого реєстру для випуску та обігу традиційних активів.
Роз’яснення були підготовлені спільно Радою керуючих ФРС, Управлінням контролера грошового обігу (OCC) та Федеральною корпорацією страхування депозитів (FDIC). У пресрелізі регулятори надали відповіді на запитання, які виникали у банків під час роботи з активами, випущеними або представленими у розподіленому реєстрі.
У документі зазначається, що спосіб випуску або обігу цінного паперу не впливає на його регуляторний режим. Якщо актив, представлений у розподіленому реєстрі, надає ті самі юридичні права, що й традиційний цінний папір, вимоги до капіталу залишаються такими ж.
Як зазначено у роз’ясненнях: «Правила регулювання капіталу є технологічно нейтральними, і технології, що використовуються для випуску та здійснення операцій із цінними паперами, як правило, не впливають на їх регулювання капіталу».
Іншими словами, токенізовані акції, облігації або інші інструменти за умови відповідності встановленим критеріям повинні враховуватися банками так само, як і їх традиційні форми. Такий самий принцип застосовується і до похідних фінансових інструментів, прив’язаних до таких активів.
Регулятори також уточнили порядок використання токенізованих цінних паперів як фінансового забезпечення. Якщо актив відповідає вимогам правил достатності капіталу, банк може враховувати його як заставу для зниження кредитного ризику. У такому разі застосовуються ті самі дисконти та умови, що й для традиційних цінних паперів.
Окремо підкреслюється, що банки, які працюють із такими інструментами, повинні дотримуватися чинних нормативних вимог і застосовувати повноцінні процедури управління ризиками.
Інтерес до токенізації активів посилився після того, як великі банки та інвестиційні компанії почали тестувати випуск облігацій, фондів та інших інструментів на блокчейн-платформах.
Під час токенізації права власності на фінансові інструменти фіксуються у розподіленому реєстрі. Такий формат може спростити розрахунки між учасниками ринку, прискорити проведення угод і зменшити інфраструктурні витрати.
Великі фінансові установи вже експериментують із подібними рішеннями. Наприклад, JPMorgan розвиває блокчейн-платформу Onyx для розрахунків і токенізації активів, а французький банк Société Générale раніше випускав облігації на блокчейні Ethereum. У 2024 році фонд BlackRock також почав активно вивчати застосування токенізації для інвестиційних продуктів.
За оцінкою Boston Consulting Group, до кінця десятиліття обсяг токенізованих активів може досягти близько $16 трлн. Для банків і фінансових інститутів ключовим фактором залишається зрозумілість регулювання. По суті, регулятори дали ринку сигнал: використання блокчейну саме по собі не змінює вимог банківського нагляду. Якщо токенізований актив має ті ж юридичні характеристики, що й традиційний цінний папір, він має регулюватися за тими ж правилами.
Читайте також: У Канаді вперше проведено випробування токенізованих державних облігацій із використанням платформи Hyperledger Fabric