Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
Інструменти моніторингу стали базовим стандартом роботи на крипторинку, а не лише завданням великих бірж. Криптокомпанії помітно підвищили вимоги до систем оповіщення, однак непряма взаємодія з підозрілими коштами й надалі залишає зловмисникам простір для маневру, йдеться в новому звіті Chainalysis.
Йдеться про випадки, коли кошти надходять на платформу не напряму з адреси, пов’язаної з незаконною активністю, а через кілька проміжних гаманців. Така схема ускладнює виявлення ризиків і дозволяє злочинцям довше переміщувати активи до спрацювання комплаєнс-систем.
Chainalysis повідомила, що майже 47% організацій, підключених у 2026 році, використовують стандарти оповіщень, які у 2020 році увійшли б до топ-10% найсуворіших. Компанія оцінювала серйозність алертів, чутливість тригерів і мінімальні доларові пороги для непрямої взаємодії з незаконними коштами.
За даними Chainalysis, це показує, наскільки швидко змінилися базові вимоги до комплаєнсу з 2020 року, коли багато компаній лише формували загальні правила для ончейн-моніторингу ризиків. «Стандартні налаштування комплаєнсу сьогодні вважалися б провідними в індустрії лише п’ять років тому», — зазначила компанія.
У звіті проводиться чітка різниця між прямою та непрямою взаємодією з підозрілими коштами. Пряма взаємодія означає, що кошти надходять безпосередньо з відомого незаконного джерела. Непряма — що вони проходять через один або кілька проміжних гаманців, перш ніж потрапити на платформу.
Chainalysis зазначає, що прямий моніторинг став більш уніфікованим у різних регіонах. Основний розрив зберігається саме в непрямому моніторингу, де пороги спрацювання алертів можуть бути значно вищими. Для коштів, пов’язаних із програмами-вимагачами, шахрайськими майданчиками, скамами, даркнет-маркетами та санкційними юрисдикціями, непрямі пороги часто у 10–20 разів вищі за прямі.
Chainalysis також з’ясувала, що традиційні фінансові інститути зберігають суворіші мінімальні пороги для оповіщень, ніж криптобіржі. Для непрямої взаємодії з потоками, не пов’язаними з незаконною активністю, криптобіржі в середньому встановлюють мінімальний поріг алерта на рівні $950, тоді як традиційні фінансові інститути — близько $150.
Для незаконних потоків розрив скорочується, але банки все одно застосовують суворіші налаштування. За даними Chainalysis, криптобіржі встановлюють алерти для таких потоків від $100, тоді як фінансові інститути — від $55. Ця різниця стає дедалі важливішою в міру того, як банки активніше тестують стейблкоїни, токенізовані активи та криптокастодіальні сервіси.
Криптокомпанії посилюють контроль, тому що ринок цифрових активів дедалі сильніше зближується з традиційними фінансами. Банки тестують стейблкоїни, токенізовані активи та кастодіальні криптосервіси, а регулятори вимагають від галузі прозорішого відстеження руху коштів. На цьому тлі базовий ончейн-моніторинг уже стає не конкурентною перевагою великих бірж, а обов’язковим елементом роботи будь-якої компанії, яка хоче взаємодіяти з клієнтами, банками та інституційними інвесторами.
Друга причина — зростання складності самих схем відмивання та переміщення коштів. Зловмисники дедалі частіше використовують проміжні гаманці, кросчейн-перекази та додаткові шари транзакцій, щоб приховати зв’язок активів зі зломами, скамами, даркнет-маркетами або санкційними юрисдикціями. Тому криптокомпаніям доводиться знижувати пороги спрацювання алертів і уважніше відстежувати не лише пряму, а й непряму взаємодію з підозрілими адресами.
Нагадаємо, у 2024 році ЄС поширив дію закону про боротьбу з відмиванням грошей на криптосектор.