Світовий борг перевищив $365 трлн і продовжує зростати
Глобальний борг зріс на $10 трлн лише за першу половину 2026 року та перевищив $365 трлн. Водночас найбільші економіки стикаються зі зростанням вартості запозичень, через що обслуговування накопиченого боргу стає дедалі серйознішим навантаженням на бюджети.
За даними Інституту міжнародних фінансів (IIF), державний борг продовжує зростати на тлі підвищення дохідності середньо- та довгострокових облігацій. У США, Японії, Франції та Великій Британії дохідність державних паперів піднялася до найвищих рівнів більш ніж за десять років, пише CNBC.
Зростання дохідності означає, що урядам доводиться позичати гроші дорожче. Серед причин IIF називає високі процентні ставки, тиск з боку цін на енергоносії, слабкі темпи економічного зростання та великі державні витрати.
Особливу увагу організація звернула на США, Японію, Францію та Велику Британію. Ці країни одночасно стикаються з великими бюджетними дефіцитами та зростанням процентних витрат — проблемами, які раніше частіше асоціювалися з країнами, що розвиваються, з високим борговим навантаженням.
На обслуговування боргу йде дедалі більше грошей
Минулого року розвинені економіки витратили понад $3,3 трлн лише на виплату відсотків за державними облігаціями, що торгуються на міжнародних ринках.
Для порівняння, світові витрати на штучний інтелект становили близько $2,6 трлн, на оборону — $3,1 трлн, а на чисту енергетику — $2,3 трлн. Таким чином, обслуговування державного боргу вже обходиться розвиненим країнам дорожче, ніж кожна з цих категорій окремо.
IIF попереджає, що навантаження може продовжити зростати в міру підвищення базових ставок. Додатковий тиск створюють витрати на охорону здоров’я та державні пенсійні системи.
ОЕСР у своєму економічному прогнозі також закликала уряди краще контролювати витрати, перерозподіляти бюджетні кошти, підвищувати ефективність державного сектору та збільшувати доходи.
Глава Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва заявила BBC, що нові потрясіння штовхають глобальний борг угору «як по сходах». За її словами, країнам необхідно скорочувати боргове навантаження й одночасно зберігати контроль над інфляцією.
Навіщо стежити за світовим боргом
Зростання світового боргу важливе не лише для урядів. Що більше країнам доводиться витрачати на відсотки, то менше грошей залишається на інфраструктуру, охорону здоров’я, освіту та підтримку економіки. Якщо обслуговування боргу дорожчає надто швидко, влада може підвищувати податки, скорочувати витрати або активніше залучати нові позики, що посилює тиск на бюджет.
Для інвесторів високий борг також має значення. Він може впливати на процентні ставки, дохідність облігацій, валютні курси та вартість запозичень для бізнесу. Якщо ринки починають сумніватися у здатності держави контролювати борг, інвестори вимагають вищої дохідності, а це робить кредити дорожчими для всієї економіки та може тиснути на акції й інші ризикові активи.
Нагадаємо, економіка єврозони набирає обертів завдяки прискоренню розвитку сектору послуг.