Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
Колишні керівники фінансових регуляторних органів усе частіше переходять до криптокомпаній — і це вже не виглядає як випадковість. Індустрія, яка ще нещодавно конфліктувала з наглядом, тепер активно залучає екс-чиновників. Що стоїть за цим трендом і як він змінює правила гри для ринку?
Ця стаття була перекладена з оригіналу. Читайте оригінальну версію від нашого кореспондента тут.
17 грудня стало відомо, що Каролайн Фам, виконувачка обовʼязків голови Комісії з торгівлі товарними ф'ючерсами (CFTC), переходить до MoonPay на посаду Chief Legal Officer і Chief Administrative Officer. Це не просто гучне призначення, а показовий маркер того, як швидко крипторинок почав залучати людей із самого центру регуляторної системи США.
Фам — одна з таких фігур. Як виконувачка обовʼязків голови CFTC вона брала участь у виробленні позицій щодо деривативів на цифрові активи та взаємодії з Комісією з цінних паперів і бірж США (SEC), тобто працювала з крипторинком у найчутливішій зоні регулювання. Її перехід до MoonPay логічно вписується в запит платіжних криптосервісів на сильний регуляторний і комплаєнс-контур у момент, коли фіатні мости (онрампи) перебувають під посиленим наглядом.
Але цікаво те, що перехід Каролайн Фам із CFTC до MoonPay — радше симптом, ніж виняток. За останні роки криптоіндустрія сформувала стійкий кадровий маршрут із регуляторних органів у приватний сектор, і дедалі частіше це відбувається на рівні людей, які не просто стежили за ринком, а безпосередньо формували підходи до його нагляду.
Так, раніше інша комісарка CFTC, Саммер Мерсінгер, залишила відомство й очолила Blockchain Association, одну з ключових галузевих організацій, що представляє інтереси криптоіндустрії у Вашингтоні. Фактично це означає перехід від формування регуляторної позиції до прямого впливу на її майбутню конфігурацію з боку ринку.
Схожа логіка простежується і щодо SEC. Колишній голова комісії Джей Клейтон після завершення каденції приєднався до advisory board Fireblocks — компанії, що будує інституційну інфраструктуру для зберігання та переказу цифрових активів, — а також став радником One River Digital Asset Management, а згодом — венчурної фірми Electric Capital.
Паралельно колишні керівники та юристи SEC і CFTC з’являлися на керівних ролях або в радах директорів таких компаній, як Coinbase, Circle, Ripple і Binance US — переважно в зонах, пов’язаних із регуляторною політикою, ринковою структурою та комплаєнсом.
Тренд виходить і за межі США. Так, нещодавно Coinbase призначила колишнього канцлера казначейства Великої Британії Джорджа Осборна головою своєї глобальної дорадчої ради, посилюючи діалог з урядами щодо правил для криптовалют і стейблкоїнів.
Крипторинок швидко зближується з традиційними фінансами, і разом із цим жорсткішають вимоги до комплаєнсу. На практиці це означає більше KYC, AML-процедур, санкційних перевірок і внутрішніх політик ризику. Саме тому криптокомпанії все частіше залучають людей із регуляторним бекграундом — і найпомітніше це на операційному рівні.
Компанії, що працюють на стику фіату й криптовалют, одночасно підпадають під вимоги десятків юрисдикцій. Для платіжних сервісів на кшталт MoonPay це означає постійні перевірки, зміну локальних правил і залежність від рішень банків-партнерів. Колишні регулятори допомагають вибудувати процеси так, щоб бізнес працював у передбачуваному режимі навіть за різних регуляторних стандартів.
Ще одна причина залучення колишніх регуляторів — доступ до фінансової інфраструктури. Банки й платіжні провайдери оцінюють криптокомпанії насамперед за тим, як у них вибудуваний контроль ризиків. Наявність у керівництві людей із регуляторним досвідом знижує бар’єр довіри й робить діалог із партнерами більш предметним. Саме від таких партнерів часто залежить можливість масштабування.
Третя причина — стратегічна. Криптоіндустрія рухається не в бік обходу правил, а в бік ліцензій і квазібанківських форматів. У 2025 році з’являються кейси, коли криптокомпанії отримують попередні або умовні регуляторні дозволи на моделі, близькі до банківських. Це означає перехід у зовсім іншу лігу, де без людей, які розуміють логіку нагляду зсередини, просто немає точки входу.
Зрештою, ексрегулятори в криптокомпаніях — це не декоративні фігури й не політичний жест. Це відповідь індустрії на нову фазу розвитку, де масштабування напряму залежить від того, наскільки глибоко бізнес інтегрований у систему правил.
Цей тренд змінює конкурентну динаміку в індустрії. Перевагу отримують не ті, хто швидше запускає продукт, а ті, хто здатен стабільно працювати в кількох юрисдикціях і витримувати вимоги партнерів та нагляду. Для інвесторів це стає окремим маркером якості: управління регуляторними ризиками стає ядром бізнесу.
У середині цієї історії є й тіньова сторона, про яку все одно доведеться говорити: навіть якщо формально правила не порушуються, масові переходи з нагляду в індустрію піднімають питання конфлікту інтересів і довіри до регуляторів. Сам факт, що людина може перейти з органу контролю в компанію, яку ще вчора регулювала, майже автоматично створює підозру в нерівних умовах. Саме тому в багатьох юрисдикціях дедалі частіше обговорюють етичні обмеження та перехідні періоди — інакше «обертові двері» легко перетворюються на коридор привілеїв.
У підсумку переходи регуляторів у криптокомпанії — це сигнал, що галузь подорослішала й зайшла в фазу, де правила гри стають частиною продукту. І від того, наскільки прозоро й однаково вони працюватимуть для всіх, залежить головне: чи стане криптоіндустрія повноцінною частиною фінансової системи, чи й далі житиме в режимі постійних регуляторних конфліктів.