Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
Індустрія біткоїн-банкоматів завершила 2025 рік на суперечливій ноті. З одного боку, кількість пристроїв за рік зросла на 1 500 одиниць, перевищивши позначку у 39 000. З іншого — ринок дедалі частіше опиняється в центрі розслідувань, пов’язаних із шахрайством, регуляторним тиском та питаннями економічної доцільності. Усе це ставить під сумнів стійкість моделі, яка ще нещодавно вважалася важливою частиною криптоінфраструктури.
Ця стаття була перекладена з оригіналу. Читайте оригінальну версію від нашого кореспондента тут.
За даними Coin ATM Radar, наприкінці 2025 року глобальна мережа біткоїн-банкоматів знову перейшла до помірного зростання після короткого періоду стагнації. Основна концентрація пристроїв, як і раніше, припадає на США, які зберігають статус найбільшого ринку, водночас помітною є активізація в Європі, Латинській Америці та окремих країнах Азії.
Водночас темпи зростання далекі від експансії початку 2020-х років. Нові встановлення відбуваються вибірково й переважно в регіонах, де зберігається високий попит на операції з готівкою або обмежений доступ до традиційних фінансових сервісів. Індустрія більше не розвивається «за інерцією» — кожен новий пристрій має доводити свою економічну доцільність.
Показовим є й те, що збільшення кількості банкоматів не завжди супроводжується пропорційним зростанням користувацької активності. Середній розмір транзакцій залишається відносно невеликим, а самі операції часто мають разовий характер, що відрізняє ATM-сегмент від онлайн-обмінників і централізованих бірж.
Попри розвиток цифрових платформ, попит на біткоїн-банкомати зберігається. Їхня ключова перевага — низький поріг входу. Для частини користувачів фізичний пристрій виглядає більш зрозумілим і надійним, ніж онлайн-сервіси, особливо під час першого знайомства з криптовалютами.
Важливу роль також відіграє готівка. У регіонах із високою часткою готівкових розрахунків або обмеженим банківським обслуговуванням ATM залишаються одним із небагатьох способів конвертації фіатних грошей у криптоактиви. Для мігрантів, туристів і людей без повноцінного доступу до банківських рахунків такі пристрої виконують інфраструктурну функцію.
Крім того, в низці юрисдикцій вимоги до ідентифікації користувачів у біткоїн-банкоматах залишаються менш жорсткими, ніж на централізованих платформах. Це не означає повної відсутності KYC, але створює додаткову привабливість для певної аудиторії.
Паралельно з розширенням мережі банкоматів зростає і кількість шахрайських схем, пов’язаних з їх використанням. У США ця проблема вже набула системного характеру. За даними галузевих розслідувань і повідомлень правоохоронних органів, біткоїн-банкомати дедалі частіше використовуються як інструмент виманювання коштів у користувачів.
Типовий сценарій виглядає так: жертві через телефонні дзвінки, месенджери або підроблені сповіщення нав’язується термінова необхідність переказати кошти — нібито для «захисту рахунку», «сплати штрафу» чи «підтвердження особи». Біткоїн-банкомат у таких схемах стає фінальною ланкою, що дозволяє швидко й безповоротно переказати гроші. Зростання кількості таких випадків уже призвело до підвищеної уваги з боку регуляторів і банківських наглядових органів.
Причини вразливості сегмента не обмежуються людським фактором. Галузь залишається фрагментованою: оператори використовують різне програмне забезпечення, різні стандарти безпеки та різні процедури перевірки транзакцій. Уніфікованих вимог фактично не існує.
Додатковим фактором ризику є низька поінформованість користувачів. Для багатьох клієнтів біткоїн-банкомат сприймається як аналог банківського пристрою, хоча на практиці рівень захисту та відповідальності принципово інший. Це створює ілюзію безпеки.
Крім того, комісії за операції часто значно вищі, ніж в онлайн-сервісах. Це підштовхує користувачів до швидких і не завжди зважених рішень, особливо у стресових ситуаціях, чим і користуються зловмисники.
З економічного погляду бізнес біткоїн-банкоматів також стикається з викликами. Зростання конкуренції з боку P2P-платформ, мобільних застосунків і регульованих бірж знижує маржинальність. Водночас витрати на обслуговування пристроїв, інкасацію, ліцензування та підтримку комплаєнсу продовжують зростати.
Регулятори, своєю чергою, посилюють вимоги до операторів. У США та Європі обговорюються додаткові заходи AML/KYC, обов’язкові попередження для користувачів і жорсткіші правила звітності. Хоча такі кроки потенційно можуть зменшити рівень шахрайства, вони також підвищують навантаження на бізнес і можуть уповільнити подальше розширення мережі.
На поточному етапі ринок біткоїн-банкоматів опинився між двома векторами. З одного боку — стійкий попит на офлайн-доступ до криптовалют і зростання кількості пристроїв у окремих регіонах. З іншого — посилення регуляторного тиску, зростання шахрайства та зниження економічної привабливості моделі.
Подальша доля сегмента залежатиме від здатності операторів підвищити стандарти безпеки, інвестувати в навчання користувачів і адаптуватися до жорсткіших правил гри. Без цього біткоїн-банкомати ризикують залишитися нішевим інструментом із репутаційними ризиками, а не повноцінною частиною фінансової інфраструктури майбутнього.