Від Баффетта до Сороса: п'ять інвесторів, які стали легендами

Усі люблять історії успіху: про них пишуть книги, знімають фільми, а фрази головних героїв розбирають на цитати. Уміння грамотно керувати грошима та примножувати капітал часом здається справжнім чаклунством. Але шлях до статусу легенди в кожного з цих людей був абсолютно різним.

Коли однієї хорошої ідеї недостатньо

The Economist спробував розібратися, що відрізняє справді великого інвестора від тисяч професійних керуючих. Один із головних прикладів — події вересня 1992 року, коли Стенлі Дракенміллер запропонував своєму тодішньому керівнику Джорджу Соросу продати британські фунти на $5,5 млрд і вкласти гроші в німецькі марки. Дракенміллер вважав, що Банк Англії більше не зможе утримувати курс фунта в межах європейського валютного механізму.

Запропонована угода й без того була екстремальною: на неї припало б близько 100% капіталу Quantum Fund. Але Сорос вирішив, що Дракенміллер діє надто обережно, і запропонував збільшити позицію приблизно до 200% капіталу фонду з використанням позикових коштів. У підсумку Велика Британія була змушена відмовитися від підтримки курсу фунта, валюта різко подешевшала, а Quantum заробив на цій ставці близько $1 млрд. Після цього за Соросом закріпилося прізвисько «людина, яка зламала Банк Англії».

Подібні історії не можна пояснити лише вмінням правильно аналізувати ринок. Інвестору потрібно побачити можливість раніше за інших, наважитися поставити на неї велику суму, пережити періоди, коли стратегія не працює, і за необхідності швидко відмовитися від власної ідеї. Саме такі історії стоять за п'ятьма інвесторами, яких ми включили до нашого списку.

Воррен Баффетт — 60 років проти ринку

Воррен Баффетт купив перші акції ще в 11 років, а в 1965 році отримав контроль над Berkshire Hathaway. Наступні шість десятиліть перетворили колишню текстильну компанію на інвестиційного гіганта. З 1965 по 2025 рік ринкова вартість однієї акції Berkshire зростала в середньому на 19,7% на рік. Сукупне зростання за цей період становило близько 6,1 млн відсотків. Наприкінці 2025 року Баффетт залишив посаду CEO Berkshire, але зберіг посаду голови ради директорів.

Переглянути допис у X Завантаження...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Одна з найвідоміших його інвестицій — Coca-Cola. До кінця 1998 року Berkshire витратила на пакет акцій виробника напоїв близько $1,3 млрд, а його ринкова вартість уже тоді досягла $13,4 млрд. У портфелі Баффетта в різні роки також були великі частки American Express, Apple, Bank of America та інших компаній. Зараз Forbes оцінює його статки приблизно в $144 млрд, хоча за своє життя інвестор уже передав на благодійність понад $68 млрд.

Джордж Сорос — інвестор, який зробив ризик професією

До 1992 року Сорос уже понад 20 років керував великим капіталом. Працювати з грошима клієнтів він почав у Нью-Йорку в 1969 році, а пізніше створив Quantum Fund. За 30 років фонд показував середню дохідність близько 31% на рік. Сорос робив великі ставки на валюти, акції, облігації та зміни у світовій економіці, часто використовуючи позикові кошти. У 2007 році, наприклад, він активно повернувся до управління фондом і заробив близько 32% на тлі наближення фінансової кризи.

Переглянути допис у X Завантаження...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

До 2011 року під управлінням Soros Fund Management перебувало близько $25,5 млрд. Тоді Сорос повернув зовнішнім інвесторам менш ніж $1 млрд і перетворив компанію на сімейний офіс, зосередившись на власному капіталі. Зараз Forbes оцінює його статки приблизно в $7,5 млрд, але ця цифра не відображає всіх зароблених ним грошей: до 2018 року Сорос передав $18 млрд фондам Open Society Foundations. В окремі періоди його статки перевищували $20 млрд.

Стенлі Дракенміллер — 30 років без збитків

Дракенміллер набагато менш відомий широкій публіці, ніж Баффетт або Сорос, але його статистика залишається однією з найнезвичайніших в індустрії. Він керував Duquesne Capital з 1981 по 2010 рік і показував дохідність близько 30% річних, не завершивши в мінусі жодного календарного року. Навіть у 2008 році, коли середній хедж-фонд втратив майже 20%, Duquesne заробив близько 11%.

Переглянути допис у X Завантаження...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

У 2000 році Дракенміллер залишив усі проєкти, крім Duquesne Capital. Через десять років він закрив фонд і повернув гроші клієнтам — на той момент під його управлінням перебувало близько $12 млрд. Після цього Дракенміллер продовжив інвестувати вже власний капітал через Duquesne Family Office. Forbes оцінює його статки приблизно в $7,8 млрд.

Рей Даліо — фонд із двокімнатної квартири

Рей Даліо заснував Bridgewater Associates у 1975 році у своїй двокімнатній квартирі в Нью-Йорку. Першого великого інституційного клієнта компанія отримала десять років потому: Світовий банк довірив їй управління $5 млн. Згодом Bridgewater стала найбільшою хедж-фондовою компанією у світі. Зараз вона управляє приблизно $92 млрд, а статки самого Даліо Forbes оцінює в $15,4 млрд.

Переглянути допис у X Завантаження...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

При цьому його кар'єра ледь не завершилася на самому початку. Після помилкового прогнозу щодо економіки США Даліо втратив власні гроші та кошти клієнтів і був змушений позичити $4000 у батька, щоб покривати сімейні витрати. Пізніше Bridgewater запустила флагманську стратегію Pure Alpha: з моменту запуску в 1991 році вона показувала в середньому близько 11,4% річних, а у 2025 році фонд зріс на 33%.

Кен Гріффін — від гуртожитку Гарварда до імперії Citadel

Кен Гріффін почав торгувати ще студентом Гарварда. У 1987 році він керував приблизно $265 000, отриманими від родичів і знайомих, і навіть встановив супутникову антену на даху гуртожитку, щоб отримувати котирування в режимі реального часу. Його короткі позиції принесли прибуток під час обвалу ринку в «чорний понеділок». У 1990 році, у віці 22 років, Гріффін запустив майбутню Citadel із капіталом лише $4,6 млн.

Переглянути допис у X Завантаження...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Сьогодні Citadel називає себе найприбутковішим керуючим хедж-фондами в історії за сукупним чистим прибутком. Станом на 1 серпня 2026 року її інвестиційний капітал досяг $77 млрд, а Forbes оцінює статки Гріффіна приблизно в $53 млрд. Шлях не був безперервним зростанням: під час кризи 2008 року флагманські фонди Citadel втратили близько 50%, а вже наступного року зросли приблизно на 62%.

Чому в списку немає Ілона Маска

За рівнем багатства Ілон Маск залишає всіх учасників цього списку далеко позаду. Forbes зараз оцінює його статки приблизно в $872 млрд, а в червні 2026 року після IPO SpaceX вони ненадовго перевищили $1 трлн, зробивши Маска першим трильйонером в історії.

Але основну частину капіталу Маск заробив не інвестиціями. SpaceX він заснував сам, Tesla десятиліттями очолює як CEO, а основу його статків також становлять частки в створених ним або пов'язаних із ним компаніях. Баффетт, Сорос, Дракенміллер, Даліо та Гріффін будували кар'єру насамперед на управлінні капіталом і виборі активів, тоді як кейс Маска — це передусім історія підприємця, який створює компанії та зберігає в них великі частки.

Що стосується легендарних інвесторів, то єдиного рецепта успіху в цієї п'ятірки немає. Баффетт десятиліттями тримав сильні компанії, Сорос і Дракенміллер робили великі ставки на зміни ринку, Даліо перетворив інвестування на систему, а Гріффін зробив ставку на технології та масштаб. Об'єднує їх не одна стратегія, а здатність десятиліттями дотримуватися власного підходу й водночас відмовлятися від нього, коли факти свідчать, що вони помилилися.