Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
Чотири століття тому трейдери дізнавалися про ринки з розмов із купцями, листів і друкованих цінових списків. Сьогодні їхнє робоче місце може включати кілька терміналів, алгоритми та AI. Час, потрібний для отримання інформації, скоротився з днів до мікросекунд, але чи справді змінився базовий принцип трейдингу?
Ця стаття була перекладена з оригіналу. Читайте оригінальну версію від нашого кореспондента тут.
Перші фондові ринки з’явилися задовго до комп’ютерів і навіть телеграфу. Амстердамська фондова біржа веде свою історію з 1602 року, коли почали торгуватися акції Голландської Ост-Індської компанії.
Переглянути допис у X Завантаження...
Тоді інформація була найдефіцитнішим ресурсом. Трейдеру потрібно було раніше за всіх дізнатися про прибуття корабля, війну, врожай або зміну торговельних маршрутів і діяти на основі цієї інформації, перш ніж вона стане загальновідомою.
Чотири століття потому виклик залишається тим самим. Змінилися лише інструменти, які скорочують шлях від події до угоди.
У XVII і XVIII століттях мережі особистих контактів частково виконували роль сучасних торгових терміналів. Угоди укладали не лише на біржах: учасники ринку зустрічалися в кав’ярнях, обмінювалися новинами, обговорювали ціни та знаходили контрагентів.
Один із найперших докладних описів такого ринку з’явився в Confusión de Confusiones, опублікованій Джозефом де ла Вегою в 1688 році. У книзі розглядалися акції, опціони, спекуляції та поведінка інвесторів під час різких ринкових рухів — теми, які й сьогодні добре знайомі трейдерам.
Безперервного потоку ринкових котирувань не було. Ціни поширювалися через записи трейдерів, листи, а згодом і газети, тож між рухом ринку та надходженням інформації до іншого міста могли минати години або навіть дні.
У XIX столітті телеграф почав розв’язувати цю проблему. Особливо показовою є історія Reuters: Пауль Юліус Ройтер використовував поштових голубів для передавання фінансових даних між Ахеном і Брюсселем, де була прогалина в телеграфній лінії. Голуби долали цю прогалину швидше за звичайний транспорт, що давало Ройтеру змогу доставляти ринкові котирування раніше за конкурентів.
Після з’єднання міст телеграфом голуби більше не були потрібні, але змагання за швидкість лише посилилося. У 1867 році Едвард Каллахан створив біржовий тикер, який передавав котирування дротами та друкував їх на паперовій стрічці. Пізніше Томас Едісон удосконалив систему, завдяки чому ідентичні дані можна було одночасно доставляти кільком передплатникам.
Уперше ринок почав виходити за межі самої будівлі біржі: брокерам більше не потрібно було чекати на посильного, щоб дізнатися про останню ціну. На початку XX століття до тикерної стрічки додався телефон, що прискорило передавання наказів і інформації з торгового майданчика.
Упродовж XX століття папір поступово поступався місцем електронним системам. У 1971 році Nasdaq стала ринком без традиційного торгового майданчика, а котирування маркет-мейкерів поширювалися через комп’ютери.
У 1970-х Reuters почала розвивати електронні сервіси ринкових даних, а Merrill Lynch отримала перші термінали Bloomberg у 1982 році. Замість покладатися на газети, тикерні стрічки та окремі телефонні дзвінки, трейдери поступово отримали єдину робочу станцію, що поєднувала котирування, новини, графіки й розрахунки.
Переглянути допис у X Завантаження...
Наступний зсув змінив не лише доступ до інформації, а й сам процес торгівлі. У 1992 році CME запустила Globex, а онлайн-брокери дали роздрібним інвесторам змогу переглядати ринки та подавати накази з персональних комп’ютерів без звернення до брокера.
Водночас розвивалися електронні книги заявок і автоматизовані системи маршрутизації наказів. Комп’ютери вже були не просто екранами: вони могли обирати торговий майданчик, ділити великі накази на менші та виконувати їх за наперед визначеними правилами.
Наступним кроком став алгоритмічний трейдинг. Програми навчилися реагувати на зміни цін, обсягів і спредів швидше за людей, після чого зросла роль HFT-компаній, де конкурентні переваги вимірювалися не хвилинами чи секундами, а мілісекундами та мікросекундами.
Біржі пристосувалися до цих перегонів. Професійні учасники ринку почали розміщувати сервери в тих самих дата-центрах, де розташована біржова інфраструктура, щоб зменшити затримку під час передавання наказів.
Різниця з XIX століттям видається величезною, але принцип той самий. Тоді перевагу могли забезпечити поштовий голуб або швидше телеграфне з’єднання. Сьогодні її може дати сервер, розташований ближче до системи виконання наказів біржі.
До 2020-х років розширився і спектр доступних даних. Окрім ціни та обсягу, трейдери отримали доступ до соціальних мереж, альтернативних джерел даних і, у криптовалютах, до ончейн-аналітики. Публічні блокчейни дають змогу майже в реальному часі відстежувати перекази між адресами, активність великих власників і потоки коштів на біржі.
Платформи на кшталт Nansen і Dune перетворили цю інформацію на окремий клас торгових інструментів. Користувачі можуть відстежувати великі гаманці, створювати власні дашборди й отримувати сповіщення про транзакції невдовзі після появи активності ончейн.
Переглянути допис у X Завантаження...
Найновішим шаром цієї еволюції є AI. Ці інструменти вже допомагають обробляти потоки новин, виявляти закономірності у великих масивах даних і надавати ринковий аналіз за запитами природною мовою.
Кожна нова технологія спочатку давала перевагу обмеженій групі учасників ринку. Телеграф, біржовий тикер, термінали Bloomberg, електронні біржі та алгоритми поступово перетворювалися з конкурентних переваг на стандартну ринкову інфраструктуру.
Такий самий процес зараз відбувається з ончейн-аналітикою та AI. Інструменти, які ще нещодавно були переважно доступні професіоналам, поступово стають частиною звичайних торгових застосунків.
У результаті фундаментальний дефіцит ринку за 400 років майже не змінився. Трейдерам і досі потрібно отримати інформацію раніше за інших, правильно її інтерпретувати та укласти угоду, перш ніж перевага зникне.
Змінилася лише швидкість процесу. Там, де колись усе вимірювалося часом, потрібним для прибуття листа чи корабля, окремі частини сучасного ринку працюють у масштабі мікросекунд.