Глава HashKey: Азія робить ставку на токенізацію активів

Гонконг зміцнює позиції одного з провідних криптовалютних центрів Азії. Однак наскільки розвинений місцевий ринок і які можливості відкриваються перед інвесторами? В інтерв'ю Traders Union глава HashKey Group Фен Сяо розповів про перспективи стейблкоїнів, попит на токенізовані активи та роль штучного інтелекту у фінансах.

Чому Гонконг приваблює криптовалютні компанії

Фен Сяо — голова ради директорів і генеральний директор HashKey Group, компанії, що працює на ринку цифрових активів Гонконгу. Він також обіймає посаду заступника голови China Wanxiang Group та очолює Shanghai Wanxiang Blockchain.

До приходу в блокчейн-індустрію Фен Сяо був співзасновником і заступником голови Bosera Asset Management — однієї з найбільших компаній Китаю з управління активами. Він має докторський ступінь з економіки та понад 25 років досвіду роботи на фінансових ринках.

Такий досвід дозволяє йому оцінювати розвиток криптовалютної індустрії з позиції як традиційних фінансів, так і блокчейн-бізнесу. Особливу увагу Фен Сяо приділяє Гонконгу, де HashKey Group активно розвиває свою діяльність.

На думку керівника компанії, саме підхід місцевої влади до регулювання криптовалют став однією з головних переваг регіону.

«Гонконг, безумовно, є криптовалютним центром, насамперед завдяки суворому, але розумному та зрозумілому регулюванню. Надійна нормативна база необхідна для підтримки інновацій. Вона дозволяє стартапам і чинним компаніям розуміти правила гри та надавати послуги, які задовольняють попит і водночас захищають споживачів».

Для HashKey Group розвиток гонконгського ринку збігся з новим етапом корпоративної історії. Минулого року компанія вийшла на біржу, отримавши додаткові можливості для міжнародного розширення. Однак публічний статус також передбачає вищі вимоги до управління бізнесом.

«Ми продовжуємо розвивати всі напрями бізнесу, а тепер отримали ще й міжнародне визнання, а також можливість залучати інвесторів для розширення на нові ринки. Статус публічної компанії, безумовно, передбачає суворі вимоги, але в цьому є свої переваги. Я бачу, що наша команда стала дисциплінованішою, ніж будь-коли, і продовжує реалізовувати стратегію зростання».

Яку роль відіграватимуть стейблкоїни в Азії

Одним із ключових напрямів розвитку криптовалютного ринку Гонконгу стали стейблкоїни. На тлі домінування цифрових активів, прив'язаних до долара США, місцеві фінансові компанії розробляють альтернативні інструменти для розрахунків у гонконгських доларах.

Один із таких проєктів — HKDAP, який випускає Anchorpoint Financial за участю Standard Chartered. HashKey Exchange долучилася до його розповсюдження в серпні 2026 року. Однак Фен Сяо не очікує, що цей стейблкоїн найближчим часом стане масовим платіжним засобом для населення.

«З HKDAP ми поки перебуваємо на початковому етапі. Зараз це невеликий спеціалізований інструмент для розрахунків, який не призначений для того, щоб стати основним платіжним засобом Гонконгу. Мета полягає у створенні місцевої альтернативи стейблкоїнам, прив'язаним переважно до долара США, для таких ключових бізнес-завдань, як виплата зарплат, управління корпоративними коштами та розрахунки між компаніями».

Особливого значення цифрові валюти можуть набути в операціях із токенізованими фінансовими інструментами. Сьогодні проведення таких угод нерідко потребує участі кількох посередників, що ускладнює розрахунки та збільшує час їх завершення.

«Регульований токен, прив'язаний до гонконгського долара, може використовуватися для грошових розрахунків за токенізованими облігаціями та фондами. Це дозволить скоротити розрахунки, які зараз тривають два-три дні, зокрема під час виплати страхових премій і транскордонних операцій корпоративних казначейств».

У перспективі подібні інструменти можуть набути поширення і за межами Гонконгу. Для цього знадобиться узгодження підходів до регулювання та розвиток фінансової інфраструктури між країнами регіону.

«Ми також сподіваємося, що гонконгська модель ліцензування стане зразком для інших азійських ринків. Це дозволить створити міцнішу регіональну фінансову інфраструктуру, яка безперешкодно взаємодіятиме з глобальною фінансовою системою».

Які токенізовані активи цікавлять інвесторів

Токенізація поступово розширює можливості використання традиційних фінансових інструментів у блокчейні. Крім криптовалют, інвестори отримують доступ до цифрових версій акцій, облігацій і паїв інвестиційних фондів.

Однак попит на токенізовані інструменти різниться залежно від регіону. Фен Сяо виділяє кілька категорій активів, які викликають найбільший інтерес в Азії.

«На ринках, де доступні токенізовані акції, вони користуються величезною популярністю. При цьому ми лише починаємо розкривати потенціал різних видів активів, які можна токенізувати та торгувати ними в блокчейні».

Як приклад можна навести токенізований фонд державних цінних паперів США від Franklin Templeton. Подібні продукти поєднують особливості традиційних інвестицій із можливостями блокчейн-інфраструктури.

«В Азії найбільшим попитом користуються облігації та фонди грошового ринку, особливо короткострокові інструменти з дохідністю від державних і високонадійних емітентів. Інвестори розуміють, чим володіють, дохідність прозора, а можливість проводити розрахунки цілодобово стає реальною перевагою».

Ще одним способом отримання доходу від цифрових активів залишається стейкінг. Його розвиток порушує питання про те, чи зможуть криптовалютні платформи конкурувати з банками за кошти клієнтів.

Однак глава HashKey Group вважає, що поява нових інвестиційних продуктів не обов'язково має призводити до витіснення традиційних фінансових послуг.

«Ми завжди вважали, що стейкінг доповнює наявні фінансові інструменти. Блокчейн створює ширший фінансовий ринок і розширює можливості фінансової системи. Це не гра з нульовою сумою».

Чому майнери біткоїна переходять до ШІ

Однією з помітних тенденцій останніх років стала переорієнтація частини майнінгових компаній на інфраструктуру штучного інтелекту. Замість виключно видобутку біткоїна вони починають надавати обчислювальні потужності для інших завдань, зокрема для роботи центрів обробки даних.

Така диверсифікація дозволяє використовувати наявну енергетичну та технологічну інфраструктуру в нових напрямах. Для інвесторів це створює додаткові можливості, але водночас порушує питання про довгострокову привабливість самого майнінгу.

Фен Сяо пов'язує рішення таких компаній насамперед зі зміною економічних умов.

«Зрештою все залежить від того, що є найвигіднішим із фінансової точки зору. Майнерам доводиться стикатися зі зростанням вартості електроенергії, а також скороченням винагороди за видобуток у міру розвитку Біткоїна. Тому для багатьох компаній ці стимули стали менш привабливими, і вони вирішили переорієнтувати свої потужності на швидкозростаючий ринок обчислювальних послуг».

При цьому перехід до штучного інтелекту не обов'язково означає остаточну відмову від видобутку криптовалют.

«Економіка майнінгу біткоїна також безпосередньо пов'язана з його ціною. Тому в міру зростання вартості біткоїна деякі компанії можуть повернутися до майнінгу як джерела доходу».

Як ШІ-агенти змінять управління фінансами

HashKey раніше включила ШІ-агентів до переліку ключових технологічних тенденцій 2026 року. Сьогодні такі системи поступово виходять за межі звичайних цифрових помічників і починають використовуватися для виконання складніших завдань.

Особливий інтерес становить їх застосування на фінансових ринках. Автоматизовані інструменти можуть аналізувати інформацію, виконувати операції та допомагати інвесторам реалізовувати стратегії без постійного ручного втручання.

На думку Фен Сяо, можливості цієї технології виходять далеко за межі звичних торгових алгоритмів.

«ШІ-агенти відкривають величезні можливості у фінансах. Від популярних стратегій, таких як усереднення доларової вартості, до більш спеціалізованих підходів, наприклад арбітражу між блокчейнами, — за відповідального використання ШІ-агенти можуть приносити велику практичну користь».

Перспективи автоматизації не обмежуються інвестиціями. Розвиток таких систем здатний змінити й повсякденну взаємодію клієнтів із фінансовими установами.

«Навіть у звичайних банківських завданнях, таких як контроль рахунків для запобігання овердрафту або пошук можливостей для економії, ШІ-агенти мають величезний поки що нереалізований потенціал».

При цьому Фен Сяо особливо зацікавлений у розвитку складніших моделей взаємодії штучного інтелекту.

«Мене особливо цікавлять групи ШІ-агентів, які взаємодіють між собою, коли команда допоміжних агентів виконує окремі завдання. Уже зараз легко уявити, як досвідчені інвестори зможуть створювати та налаштовувати власні унікальні підходи до ринків. Це дуже захопливий час!»

Чи є майбутнє у блокчейн-ігор

Кілька років тому GameFi вважався одним із найперспективніших напрямів криптовалютної індустрії. Ігрові проєкти активно впроваджували токени та NFT, пропонуючи користувачам можливість володіти внутрішньоігровими предметами й отримувати дохід від участі в цифрових економіках.

Однак із часом інтерес до сектору згас. Навіть компанії, які раніше приділяли GameFi значну увагу, почали рідше згадувати його у своїх дослідженнях і прогнозах.

Фен Сяо вважає, що сама ідея володіння ігровими активами зберігає актуальність. При цьому її успішна реалізація залежить не лише від блокчейну.

«Володіння внутрішньоігровими активами, як і раніше, надзвичайно привабливе, особливо якщо враховувати, що навіть ігрові світи без блокчейну, такі як Roblox, мають розвинену внутрішню економіку. Впровадження нових технологій може відбуватися нерівномірно, а їхня складність іноді відлякує користувачів».

Попри збереження інтересу до цифрових активів, блокчейн-іграм поки не вдалося досягти масового поширення. Фен Сяо припускає, що ситуація може змінитися в міру розвитку технологій.

«У міру розвитку вбудованих цифрових гаманців, зручнішої платіжної інфраструктури та широкого визнання блокчейну ми можемо побачити відродження цього напряму. При цьому створення ігор обходиться дуже дорого, тому їхня економіка може бути досить складною навіть із використанням технологій Web3!»

Чи може регулювання знищити децентралізацію

У міру зближення криптовалютного ринку з традиційною фінансовою системою посилюються дискусії про майбутнє децентралізації. Банки та інвестиційні компанії впроваджують блокчейн, але при цьому продовжують працювати в межах державного регулювання та централізованих корпоративних структур.

Виникає питання, наскільки такі моделі відповідають початковій ідеї криптовалют, що передбачає пряме володіння активами та зменшення залежності від посередників.

Однак Фен Сяо не вважає інтеграцію криптовалют у традиційні фінанси суперечністю.

«Я не бачу тут парадоксу. Регулювання встановлює правила надання продуктів і захисту споживачів — і це дуже важливо. Не менш важливо те, як нові технологічні інструменти інтегруються в традиційну фінансову систему. Це вже саме по собі є перетворенням».

На його думку, оцінювати вплив блокчейну слід не лише за тим, хто надає фінансові послуги, а й за можливостями, які отримує користувач.

«Децентралізація ніколи не означала відсутності правил. Її сенс полягає в усуненні непотрібних посередників, наданні людям прямого володіння своїми активами та створенні систем, прозорих за своєю природою. Ці ідеї проникають у традиційні фінанси, а не розмиваються в них».

Окреме питання стосується майбутнього самостійного зберігання криптовалют. У міру розвитку регульованих сервісів користувачам доведеться визначати, кому довіряти управління своїми цифровими активами.

«Обидві моделі продовжать існувати пліч-о-пліч. Одні користувачі захочуть скористатися захистом регульованої кастодіальної платформи, а інші віддадуть перевагу самостійному зберіганню своїх ключів і безпосередньому використанню DeFi. Саме в цьому й полягає сенс вибору».

Таким чином, подальший розвиток крипторинку може відбуватися без жорсткого поділу на традиційні та децентралізовані фінанси. Банки впроваджуватимуть блокчейн для платежів та операцій з активами, а незалежні платформи продовжать пропонувати альтернативні способи взаємодії з цифровою економікою.

Для інвесторів ключовим результатом такого розвитку стане розширення вибору фінансових інструментів. При цьому успіх нових технологій залежатиме не лише від регулювання та інфраструктури, а й від того, наскільки затребуваними виявляться ці рішення на практиці.