Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
Мільярдери дедалі активніше вкладають гроші в хедж-фонди, приватні компанії та інфраструктуру. За даними BNY Wealth, альтернативні активи вже займають 60% портфелів сімейних офісів. Але повторити стратегію найбагатших інвесторів може виявитися складніше, ніж здається.
Із кожних $100 в інвестиційних портфелях найбагатших родин світу лише $13 припадає на біржові акції. Решта грошей розподілена між нерухомістю, облігаціями, грошовими резервами та альтернативними активами. Таку картину показало дослідження BNY Wealth, яке охопило 290 сімейних офісів — структур, що управляють приватними статками від $250 млн до $5 млрд і більше.
На приватне кредитування, венчурні інвестиції та фонди прямих інвестицій припадає по 7% портфелів. При цьому особливу увагу мільярдери приділяють технологічним стартапам, розраховуючи заробити на розвитку штучного інтелекту.
Схожу тенденцію фіксують найбільші світові банки. За даними JPMorgan Asset Management, за останні 12 місяців обсяг альтернативних активів у підрозділі з управління приватним капіталом в Азійсько-Тихоокеанському регіоні зріс на 40%. Представники Lombard Odier також відзначають різке збільшення кількості сімейних офісів, які планують розширити такі інвестиції.
Переглянути допис у X Завантаження...
Інтерес до альтернативних активів посилюється на тлі побоювань щодо інфляції, геополітичної нестабільності та високої вартості акцій. Заможних інвесторів також непокоїть залежність фондового ринку від кількох технологічних гігантів. Падіння їхніх котирувань може потягнути вниз цілі індекси, а разом із ними й інвестиційні портфелі. Крім того, акції та облігації іноді дешевшають одночасно, тому звичний розподіл грошей між ними не завжди допомагає зменшити втрати.
Водночас багаті інвестори не поспішають розпродавати свої акції. Дослідження Citi показало, що публічні акції, як і раніше, лідирують за чистим збільшенням вкладень. Кошти для альтернативних інвестицій часто надходять із вільних грошових резервів і нових доходів, а не від продажу традиційних активів.
Альтернативні інвестиції дозволяють отримувати дохід без купівлі акцій та облігацій на біржі. Наприклад, інвестор може придбати частку в приватній компанії та заробити на її подальшому продажу, надати бізнесу позику під відсотки або вкласти гроші в нерухомість заради орендних платежів. На відміну від біржових інструментів, вартість таких вкладень часто залежить не від щоденних коливань котирувань, а від результатів конкретного бізнесу чи проєкту.
Інший варіант — хедж-фонди, які використовують складні торгові стратегії. Вони можуть одночасно купувати одні активи та робити ставки на падіння інших, намагаючись отримувати прибуток навіть під час біржових розпродажів. До альтернативних інвестицій також відносять золото, твори мистецтва та колекційні предмети. Тут основним джерелом заробітку зазвичай стає зростання вартості самого активу. Наприклад, рідкісна картина може значно подорожчати за кілька років, якщо збільшиться попит серед колекціонерів.
Переглянути допис у X Завантаження...
Окреме місце серед альтернативних інвестицій займають криптовалюти. За даними BNY Wealth, 83% опитаних сімейних офісів уже мають вкладення в цифрові активи або розглядають таку можливість. Роком раніше цей показник становив 74%. Багато заможних інвесторів уже сформували бажані позиції, а інші воліють спостерігати за ринком через високу волатильність.
Особливий інтерес зараз викликає інфраструктура. Згідно з дослідженням BNY Wealth, 56% сімейних офісів мають намір збільшити вкладення в цей сектор протягом найближчого року. Йдеться про фінансування дата-центрів, електростанцій, енергетичних мереж та інших об'єктів. Наприклад, інвестори можуть отримувати дохід від здавання обчислювальних потужностей в оренду технологічним компаніям. Довгострокові контракти забезпечують відносно передбачувані грошові надходження, а передбачена договором індексація платежів допомагає компенсувати інфляцію.
Ще одна перевага альтернативних інвестицій — диверсифікація, тобто розподіл капіталу між активами з різними джерелами доходу. Наприклад, якщо акції технологічних компаній падають через побоювання щодо майбутніх прибутків, орендні платежі за нерухомість або відсотки за виданими кредитами можуть продовжувати надходити. При цьому дохідність таких вкладень залежить від платоспроможності орендарів і позичальників, а не лише від ситуації на фондовому ринку.
Головна проблема альтернативних інвестицій для звичайної людини — доступність. Якщо акції можна купити на біржі навіть за кілька доларів, то вкладення в приватні компанії та інфраструктурні проєкти нерідко потребують десятків або сотень тисяч доларів. Крім того, багато фондів працюють лише з кваліфікованими інвесторами. Навіть для професіоналів такі угоди непрості.
Інший серйозний недолік — низька ліквідність. Вкладення в приватні компанії або інфраструктуру можуть заморозити гроші на кілька років. Навіть фонди, які обіцяють можливість періодичного виведення коштів, іноді обмежують виплати інвесторам. Наприклад, на початку 2026 року деякі фонди приватного кредитування зіткнулися з підвищеним попитом на погашення паїв. При цьому вартість приватних активів переглядається значно рідше, ніж біржові котирування, тому реальні збитки можуть стати помітними не відразу.
Існує також ризик втратити гроші через невдалий вибір керуючого або самого проєкту. Позичальник може збанкрутувати, стартап — не знайти покупців на свій продукт, а дорогий дата-центр — залишитися без достатньої кількості клієнтів. Додаткові витрати створюють комісії інвестиційних фондів. Крім того, кілька різних вкладень можуть залежати від однієї галузі: наприклад, фонди нерухомості, інфраструктури та private equity здатні одночасно постраждати від скорочення інвестицій у штучний інтелект.
Утім, деякі альтернативні активи доступні й з невеликим капіталом. Приватні інвестори можуть купувати золото через біржові фонди, вкладати гроші в нерухомість через REIT або самостійно купувати криптовалюти. Існують також біржові фонди, які інвестують в інфраструктурні компанії. Однак купівля їхніх акцій відрізняється від прямого фінансування проєктів: такі цінні папери торгуються на фондовому ринку та можуть дешевшати разом з іншими акціями.
Головна відмінність мільярдера від звичайного інвестора — не лише розмір капіталу, а й можливість роками чекати на прибуток. Заможні родини можуть дозволити собі вкласти гроші в будівництво електростанції або розвиток стартапу на десять років. Для приватного інвестора така стратегія здатна обернутися серйозними проблемами з ліквідністю. Тому під час вибору альтернативних активів важливіша не потенційна дохідність, а розуміння того, коли та на яких умовах вдасться повернути вкладені гроші.