Шлях В’єтнаму до легалізації криптотрейдингу

Ще кілька років тому В’єтнам сприймали як одну з найжорсткіших країн щодо криптовалют. У 2017 році уряд обмежив їх використання як платіжного засобу, а банкам прямо заборонив обслуговувати операції з біткоїном чи Ethereum. Та попри табу, криптовалюти почали проникати у фінансове життя в’єтнамців. 

Для молоді це стало новим способом заробітку, для підприємців — можливістю вийти на глобальний ринок, а для дрібних інвесторів — шансом урятувати заощадження від інфляції.

І ось, у 2025 році В’єтнам несподівано опинився серед світових лідерів за рівнем прийняття криптовалют, посівши четверте місце в рейтингу Chainalysis. Країна, де криптовалюту не визнавали, фактично жила нею. І саме цей парадокс змусив державу переглянути свою політику.

Loading...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Сіра зона і перші сигнали змін

Формально криптовалюта роками залишалася в підвішеному стані. У цій сірій зоні виросла ціла індустрія — майнери, трейдери, локальні брокери, стартапи. Люди купували монети на міжнародних біржах, створювали власні спільноти, розвивали блокчейн-проєкти. Проте держава лише попереджала про шахрайські схеми й ризики, уникаючи чітких рішень.

Перший дзвіночок пролунав на початку 2020-х, коли прем’єр доручив створити робочу групу для вивчення цифрових активів. Це ще не було сигналом «зеленої вулиці», але стало зрозуміло: уряд не планує вічно закривати очі. Поступово у владних колах сформувалася ідея: краще дати ринку чіткі правила, ніж дозволяти йому розвиватися у тіні.

Закон і пілотний проєкт трейдингу: переломний 2025 рік

Справжній перелом відбувся у 2025 році. У червні місцевий парламент ухвалив закон про цифрову індустрію, який уперше визнав криптоактиви як окремий клас. Він набирає чинності 1 січня 2026 року, закладаючи правову основу для роботи бірж, інвестфондів і стартапів. Вперше у в’єтнамському законодавстві з’явилися поняття цифрових активів, ліцензованої торгівлі та відповідальності операторів.

Менш ніж за три місяці після цього уряд запустив п’ятирічну пілотну програму криптотрейдингу. Її умови показали, наскільки серйозно держава налаштована контролювати процес. Організації, що хочуть керувати криптобіржами, мусять виконати надзвичайно суворі вимоги. Мінімальний статутний капітал — 10 трлн донгів (≈ $379 млн). Не менше 65% цієї суми повинні забезпечити організації, а понад 35% мають належати щонайменше двом інституціям — банкам, брокерським компаніям, страховим чи технологічним фірмам. Частка іноземного капіталу обмежена 49%.

Контроль замість анархії

Вимоги стосуються не лише грошей, а й кадрів. Генеральний директор зобов’язаний мати щонайменше два роки релевантного досвіду, технічний директор — п’ять. Компанія повинна наймати щонайменше 10 співробітників у сфері технологій із сертифікатами з кібербезпеки та ще 10 — із сертифікатами з цінних паперів. А сама ІТ-система перед запуском має відповідати стандарту інформаційної безпеки рівня 4.

Loading...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Не менш жорстко регламентовано і випуск токенів. Вони повинні мати реальне забезпечення (нерухомість, товари, але не фіат чи цінні папери), а їхні пропозиції можна адресувати лише іноземним інвесторам. Щонайменше за 15 днів до старту емітенти мають опублікувати дорожню карту та всі супровідні документи.

Ліцензовані провайдери отримають право організовувати торгівлю, надавати кастодіальні послуги, проводити емісію токенів і навіть виступати самостійними трейдерами. Але все це — лише в рамках жорстких процедур управління ризиками: контроль депозитів і активів, прозорі процеси платежів, AML і CFT-перевірки, відстеження потенційного фінансування зброї масового знищення. Постановою передбачено внутрішній аудит, моніторинг транзакцій, механізми для врегулювання конфліктів і скарг клієнтів, а також процедури компенсації.

Що стосується внутрішнього ринку, то громадянам дозволено відкривати рахунки на ліцензованих платформах, аби легально купувати й продавати криптоактиви. Але вже через пів року після появи першого ліцензованого провайдера будь-яка торгівля «в обхід» стане порушенням — з адміністративними штрафами або навіть кримінальною відповідальністю залежно від тяжкості.

Loading...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Такі жорсткі правила мають очевидну мету. Влада прагне уникнути сценарію «дикого Заходу», коли біржі з’являються без гарантій, а інвестори залишаються без захисту. Для В’єтнаму, де в минулому було чимало історій із шахрайством, це питання політичної довіри.

Водночас у таких умовах є ризик задушити інновації. Бізнес уже зауважує, що вимога у 10 трлн донгів відсікає майже всіх локальних підприємців, залишаючи поле лише для великих фінансових гравців. Крім того, обмеження іноземного капіталу на рівні 49% може стримати надходження грошей із-за кордону. Виходить парадокс: В’єтнам хоче стати криптохабом, але будує надто високу стіну на вході.

Соціальний вимір: криптовалюта як щоденність

Попри всі дискусії, ключову роль у процесі відіграє не стільки політика, скільки люди. За оцінками, понад 21% населення В’єтнаму володіє криптоактивами. Для когось це інвестиція, для когось — спосіб обійти валютні обмеження, а для багатьох — шанс долучитися до глобальної цифрової економіки. Криптовалюта тут давно перестала бути «трендом для обраних» і перетворилася на частину побуту.

Цей масовий попит і змусив владу змінити риторику. Замість заборон держава вирішила: краще керувати процесом, ніж програвати йому. Власне, саме в’єтнамці, а не чиновники, стали рушійною силою легалізації.

Новий закон, який офіційно визнає криптоактиви, разом із п’ятирічним проєктом по критпотрейдингу  означає початок нової ери для країни. Чи стане В’єтнам новим центром Web3 у Південно-Східній Азії, чи загрузне у власній бюрократії? Одне очевидно вже зараз: «сіра зона» закінчилася.В’єтнам, який ігнорував криптовалюту, тепер робить ставку на неї. І якщо баланс між контролем та інноваціями буде знайдено, країна має шанс стати прикладом для всього регіону.