Вашингтон посилює тиск на Кубу, звинувачуючи Рауля Кастро у вбивстві

Вашингтон посилює тиск на Кубу, звинувачуючи Рауля Кастро у вбивстві
США прагнуть змінити режим на Кубі

Міністерство юстиції США в середу розкрило обвинувальний акт проти колишнього президента Куби Рауля Кастро. Його звинуватили у вбивстві у зв’язку з інцидентом 1996 року, коли кубинські військові збили два літаки.

Як пише CNBC, рішення було ухвалене 20 травня — у символічно важливу дату, яка вважається офіційним днем народження Республіки Куба. Цей крок став однією з найрізкіших ескалацій напруженості між Вашингтоном і Гаваною за останній час.

Директор ФБР Кеш Патель назвав обвинувачення проти Кастро і ще п’ятьох осіб «важливим кроком до відповідальності». Цей захід став частиною ширшої стратегії президента Дональда Трампа, спрямованої на зміну режиму на Кубі. Вона вже передбачає посилення економічних санкцій і спроби з січня реалізувати нафтову блокаду острова.

Тиск поглибив економічну кризу і поставив Кубу перед, можливо, найсерйознішим випробуванням з часів розпаду СРСР. Міністр енергетики Куби Вісенте де ла О Леві минулого тижня заявив, що на острові закінчилися нафта й дизельне пальне, назвавши ситуацію «вкрай напруженою».

На цьому тлі деякі кубинські чиновники останніми тижнями почали попереджати про ризик можливого військового втручання США.

Ситуацію додатково ускладнюють повідомлення ЗМІ про те, що Куба нібито нарощує арсенал військових безпілотників із Росії та Ірану, які потенційно можуть бути використані проти американських цілей. Водночас, за даними ЗМІ, адміністрація Трампа проводить розвідувальні польоти біля узбережжя Куби — це нагадує сценарії, які передували військовим операціям США у Венесуелі та Ірані.

Антоні Капсія, професор латиноамериканської історії в Ноттінгемському університеті, заявив, що сумнівається в тому, що Вашингтон серйозно розглядає пряму військову операцію проти Куби. За його словами, кубинська держава, навпаки, завжди серйозно сприймала військову загрозу з боку США і готувалася до такого сценарію.

Капсія зазначив, що Пентагон давно виходить із того, що військова операція проти Куби може призвести до неприйнятно високих втрат серед американських солдатів. Саме цим, на його думку, пояснюється непослідовність політики США: від закулісних переговорів до погроз негайних дій.

Експерт додав, що поки Трамп відкрито робить ставку на економічне удушення кубинської системи. Такий підхід дешевший за війну і вже робить життя звичайних кубинців ще важчим.

Що далі для Куби

Президент Куби Мігель Діас-Канель у середу відкинув обвинувачення проти Рауля Кастро. У соцмережах він назвав його політичним маневром, позбавленим правової основи, і заявив, що Вашингтон використовує такі кроки для обґрунтування можливої військової агресії проти Куби.

Трамп раніше заявляв про можливість «дружнього поглинання» Куби і говорив, що Білий дім може звернути увагу на Гавану після війни з Іраном. Він також стверджував, що може робити з Кубою все, що захоче, і припустив, що йому випаде «честь» «взяти Кубу».

Роберт Манкс, керівник досліджень Північної та Південної Америки в компанії Verisk Maplecroft, вважає, що точні наміри адміністрації Трампа залишаються непрозорими. Однак нинішня позиція Вашингтона, за його словами, радше вказує не на негайне пряме втручання, а на спробу дозволити тиску зробити свою роботу.

Головний екзистенційний ризик для Куби, на думку Манкса, полягає не у зовнішній інтервенції, а в тому, чи зможе держава «достатньо довго тримати світло увімкненим», щоб зберегти контроль.

Він зазначив, що сили безпеки, ймовірно, зможуть стримувати заворушення у короткостроковій перспективі. Але подальші відключення електроенергії можуть посилити дефіцит продовольства й води, що створює ризик серйозної нестабільності.

Манкс додав, що поглиблення гуманітарної кризи залишається фактором невизначеності, який може змусити будь-яку зі сторін діяти імпровізаційно. Він очікує збільшення допомоги з боку регіональних країн, таких як Мексика та Уругвай, але підкреслює, що американська блокада й надалі визначатиме повсякденне життя звичайних кубинців.

Наслідки кубинського конфлікту

Ситуація на Кубі навряд чи здатна напряму змінити глобальну ринкову картину, але вона може посилити нервозність інвесторів навколо геополітичних ризиків. Якщо тиск США продовжить зростати, ринки насамперед стежитимуть за можливими перебоями з постачанням пального, міграційною кризою, посиленням санкцій і реакцією країн регіону. Найчутливішими можуть стати нафтовий ринок, активи країн Латинської Америки, що розвиваються, а також компанії, пов’язані з логістикою, туризмом і регіональною торгівлею.

Для інвесторів Куба важлива не стільки як самостійна економічна сила, скільки як потенційне джерело нестабільності біля кордонів США. Будь-які ознаки військової ескалації або гуманітарної кризи можуть підтримати попит на захисні активи, посилити обережність на ринках і додати премію за ризик до латиноамериканських активів. При цьому базовий сценарій поки виглядає не як негайна військова операція, а як продовження економічного тиску, який поступово погіршуватиме ситуацію всередині країни й зберігатиме Кубу серед геополітичних ризиків для регіону.

Нагадаємо, нещодавно Держдепартамент США розширив санкції проти Куби.

Цей матеріал може містити думки третіх сторін, жодні дані та інформація на цій веб-сторінці не є інвестиційною порадою згідно з нашим Застереженням. Хоча ми дотримуємося суворої Редакційної неупередженості, цей пост може містити посилання на продукти наших партнерів.