Чи застосовують інвестори диверсифікацію на практиці? | Дослідження TU
Примітка редакції. Хоча ми дотримуємося суворої редакційної доброчесності, ця публікація може містити посилання на продукти наших партнерів. Ось пояснення, як ми заробляємо гроші. Жодні дані та інформація на цій сторінці не є інвестиційною порадою відповідно до нашої відмови від відповідальності.
Дослідження TU показало, що більшість приватних інвесторів усвідомлюють важливість диверсифікації, проте на практиці їхні портфелі часто залишаються високо концентрованими. 41% респондентів повідомили, що понад половину їхнього капіталу вкладено в один актив, тоді як лише 18% інвестують у п’ять і більше класів активів. Результати дослідження свідчать про помітний розрив між рекомендаціями щодо диверсифікації та реальною поведінкою інвесторів.
Диверсифікація вважається одним із ключових принципів інвестування. Фінансові установи, науковці та фахівці з управління капіталом сходяться на думці, що розподіл коштів між різними активами допомагає знизити ризики та підвищити стійкість інвестиційного портфеля в довгостроковій перспективі.
Водночас зростання популярності тематичних інвестицій, вплив соціальних мереж, рекомендації щодо вибору акцій на основі штучного інтелекту, а також підвищений інтерес до криптовалют і технологічних компаній змушують поставити важливе запитання: наскільки добре диверсифіковані портфелі приватних інвесторів на практиці?
У межах дослідження було розглянуто п’ять ключових питань:
Як інвестори розподіляють капітал між різними класами активів?
Як рівень диверсифікації залежить від інвестиційного досвіду?
Чому інвестори віддають перевагу концентрації капіталу в обмеженій кількості активів?
Наскільки об’єктивно інвестори оцінюють рівень диверсифікації власних портфелів?
Основні тези
У межах дослідження ми виявили кілька важливих закономірностей у підходах приватних інвесторів до диверсифікації:
Висока концентрація портфелів залишається поширеним явищем. У 41% інвесторів понад половину портфеля становить один актив, тоді як лише 14% утримують частку найбільшої позиції на рівні нижче 20%.
Більшість інвесторів розподіляють капітал між надто малою кількістю класів активів. 56% учасників опитування інвестують лише в один або два класи активів, і лише 18% мають вкладення у п’ять і більше класів активів.
Інвестиційний досвід сприяє вищому рівню диверсифікації. Серед інвесторів зі стажем менше двох років лише 11% володіють активами з п’яти й більше класів, тоді як серед інвесторів із досвідом понад п’ять років цей показник сягає 32%.
Концентрація капіталу найчастіше є свідомим рішенням. 44% респондентів пояснюють її високою впевненістю в конкретному активі, а ще 29% розраховують у такий спосіб отримати вищу дохідність.
Існує помітний розрив між самооцінкою та реальною структурою портфеля. Хоча 71% учасників вважають свої портфелі диверсифікованими, 38% із них водночас тримають понад половину капіталу в одному активі.
Розуміння важливості диверсифікації не завжди втілюється на практиці. Попри те що диверсифікація вважається одним із базових принципів інвестування, концентровані портфелі й надалі залишаються найпоширенішою моделлю серед приватних інвесторів.

Попередження про ризики: Всі інвестиції несуть ризик, включаючи можливі втрати капіталу. Економічні коливання та зміни на ринку впливають на дохідність, і 40-50% інвесторів не досягають результатів, що перевищують індекси. Диверсифікація допомагає, але не усуває ризики. Інвестуйте обачно та консультуйтесь з професійними фінансовими консультантами.
Підтвердження з боку інституційних учасників
Диверсифікація залишається однією з найбільш досліджених і фундаментальних концепцій сучасної теорії управління інвестиційним портфелем.
Дослідження компанії Vanguard свідчать, що основою успішного інвестування є грамотно вибудуваний розподіл активів і широка диверсифікація. За даними Vanguard, диверсифікований портфель допомагає ефективніше керувати ризиками, підвищує стійкість до ринкових спадів і сприяє досягненню довгострокових фінансових цілей без надмірної залежності від окремих активів або інвестиційних ідей.

BlackRock розглядає диверсифікацію як один із ключових інструментів управління ризиками в умовах мінливого ринкового середовища. Згідно з дослідженням Investment Directions 2025, інвестори дедалі частіше прагнуть розподіляти капітал між різними джерелами дохідності та класами активів, оскільки традиційні взаємозв’язки між ринками стають менш передбачуваними. За таких умов особливого значення набувають стійкість інвестиційного портфеля та його здатність адаптуватися до різних ринкових сценаріїв.

CFA Institute розглядає диверсифікацію як одну з ключових переваг портфельного підходу до інвестування. Згідно з матеріалами CFA Institute, грамотно сформований інвестиційний портфель дає змогу зменшувати ризики без обов’язкового зниження потенційної дохідності. Водночас розподіл активів, побудова структури портфеля, його регулярний моніторинг і ребалансування є основними складовими ефективного управління інвестиціями.
Дослідження OECD свідчать, що фінансова грамотність не завжди призводить до раціональної інвестиційної поведінки. За даними OECD/INFE, багато людей добре обізнані з базовими принципами інвестування, проте стикаються з труднощами під час їх практичного застосування – зокрема під час ухвалення інвестиційних рішень, управління ризиками чи формування диверсифікованого портфеля. Особливо помітним цей розрив між знаннями та діями стає в періоди ринкової невизначеності, підвищеного інтересу до окремих інвестиційних ідей та зростання спекулятивної активності.
Інвестори, які прагнуть краще диверсифікувати свої портфелі та стежити за актуальними ринковими тенденціями, можуть скористатися аналітичними матеріалами експертів TU:
Антон Харитонов – аналіз фінансових ринків та інвестиційні ідеї;
Віктор Карапетьянц – технічний аналіз і огляди макроекономічних тенденцій.
Теоретична база дослідження
З погляду теорії інвестування диверсифікація спрямована на зниження специфічних ризиків портфеля шляхом розподілу капіталу між активами, які не рухаються однаково та не залежать від одних і тих самих чинників.
Відповідно до Сучасної теорії портфеля (Modern Portfolio Theory, MPT), розробленої Гаррі Марковіцем, інвестори можуть покращити співвідношення ризику та дохідності, поєднуючи в портфелі активи з різним ступенем взаємозв’язку.
Диверсифікація може здійснюватися за кількома напрямами:
за класами активів (акції, облігації, сировинні товари, криптовалюти, грошові кошти та їх аналоги);
за географічними регіонами;
за секторами економіки;
за розміром компаній;
за інвестиційними стратегіями та стилями управління капіталом.
Прихильники концентрованого інвестування вважають, що вкладення в обмежену кількість найперспективніших активів здатні забезпечити вищу дохідність.
Серед переваг такого підходу зазвичай називають:
більшу частку капіталу в найуспішніших інвестиціях;
спрощене управління портфелем;
можливість випереджати ринкові індекси за рівнем дохідності.
Водночас висока концентрація капіталу пов’язана з низкою суттєвих ризиків:
глибшими просадками портфеля;
підвищеною волатильністю;
посиленням емоційного тиску на інвестора;
високою залежністю результатів від динаміки окремих активів.
Дослідження у сфері поведінкових фінансів показують, що інвестори часто сприймають знайомі їм активи як більш надійні та диверсифіковані, ніж вони є насправді. Наприклад, портфель із кількох акцій технологічних компаній може виглядати добре диверсифікованим, але фактично залишатися залежним від одного сектору економіки та однакових ринкових чинників.
Результати дослідження підкреслюють важливе протиріччя: попри широке розуміння переваг диверсифікації, багато інвесторів і надалі концентрують значну частину капіталу в невеликій кількості обраних активів.
Дані опитування
Щоб оцінити, наскільки ефективно приватні інвестори диверсифікують свої портфелі на практиці, команда TU провела власне кількісне дослідження, присвячене структурі інвестиційних портфелів, розподілу активів, сприйняттю ризиків і поведінковим чинникам, які впливають на ухвалення інвестиційних рішень.
На відміну від багатьох інституційних досліджень, що розглядають диверсифікацію переважно з теоретичного погляду, ця робота була зосереджена на реальній поведінці інвесторів та їхніх фактичних інвестиційних звичках.
Методологія
Дослідження проводилося у форматі онлайн-опитування з використанням методології CAWI (Computer-Assisted Web Interviewing).
Основні параметри дослідження:
Вибірка: 1 500 приватних інвесторів.
Географія: Північна Америка, Європа, Азія, Латинська Америка та країни, що розвиваються.
Вік учасників: від 18 до 65 років.
Критерій участі: наявність активного інвестиційного досвіду протягом останніх 24 місяців.
Рівень довіри до результатів: 95%.
Розрахункова статистична похибка: ±2,5%.
Команда експертів TU
Дослідження було проведене аналітичною командою Traders Union:
Анастасія Чабанюк (автор дослідження) – розробка дослідження та інтерпретація результатів.
Чінмай Соні (фактчекер) – перевірка даних і статистична валідація.
Євген Комчук (редактор) – редакційний і методологічний контроль.
Андрій Мастикін, Олег Ткаченко (аналітики) – збір і аналіз даних.
Концентрація портфелів
Учасників опитування попросили вказати, яка частка їхнього інвестиційного портфеля припадає на найбільшу позицію.
Частка найбільшого активу в портфелі:
Понад 50% – 41%;
30–50% – 27%;
20–30% – 18%;
Менше 20% – 14%.

Висновок: майже половина приватних інвесторів зосереджує значну частину капіталу в одному активі, що свідчить про високий рівень концентрації портфелів.
Диверсифікація за класами активів
Щоб оцінити рівень диверсифікації, респондентів запитали, у скільки класів активів вони інвестують.
| Кількість класів активів | Частка респондентів |
|---|---|
| 1 клас активів | 22% |
| 2 класи активів | 34% |
| 3–4 класи активів | 26% |
| 5 і більше класів активів | 18% |
Висновок: більшість інвесторів розподіляють капітал лише між одним або двома класами активів, тоді як широка диверсифікація залишається порівняно рідкісною практикою.
Диверсифікація та інвестиційний досвід
Дослідження показало, що рівень диверсифікації помітно зростає зі збільшенням інвестиційного досвіду.
| Інвестиційний досвід | Частка респондентів |
|---|---|
| Менше 2 років | 11% |
| 2–5 років | 17% |
| Понад 5 років | 32% |
Висновок: досвідчені інвестори значно частіше використовують широку диверсифікацію та розподіляють капітал між кількома класами активів.
Чому інвестори концентрують капітал
Учасників опитування попросили назвати головну причину високої концентрації вкладень в окремих активах.
Основні причини концентрації портфеля:
Висока впевненість у конкретному активі – 44%;
Очікування вищої дохідності – 29%;
Простота управління портфелем – 13%;
Недостатні знання про диверсифікацію – 9%;
Вплив соціальних мереж та інвестиційного контенту – 5%.

Висновок: у більшості випадків концентрація портфеля є свідомим рішенням інвесторів, а не наслідком браку інформації.
Самооцінка рівня диверсифікації
Респондентам також запропонували оцінити, чи вважають вони свої портфелі диверсифікованими.
Чи вважаєте ви свій портфель диверсифікованим?
Так – 71%;
Ні – 29%.

Водночас серед інвесторів, які відповіли «так», 38% повідомили, що понад половину їхнього капіталу вкладено в один актив.
Висновок: багато інвесторів схильні переоцінювати рівень диверсифікації своїх портфелів і недооцінювати ризик концентрації капіталу.
Практичне значення для інвесторів
Результати дослідження показують, що диверсифікація залишається однією зі сфер, де розрив між теорією та реальною інвестиційною практикою є найбільш помітним.
Основні висновки дослідження:
Усвідомлення важливості диверсифікації не гарантує її застосування на практиці.
Інвестиційний досвід сприяє більш зваженому розподілу капіталу між різними активами.
Вплив соціальних мереж і популярних інвестиційних ідей може посилювати концентрацію вкладень в окремих активах.
Управління ризиками має ґрунтуватися на оцінці всього портфеля, а не окремих позицій.
Оцінюючи рівень диверсифікації, важливо враховувати не лише кількість активів, а й розподіл капіталу між класами активів, секторами економіки та регіонами.
Довгострокові результати інвестування нерідко більше залежать від якості управління ризиками, ніж від вибору окремих активів.
У міру розвитку цифрових інвестиційних платформ, поширення рекомендацій на основі штучного інтелекту та зростання популярності інвестиційних спільнот проблема концентрації портфелів може ставати дедалі актуальнішою, попри високий рівень обізнаності інвесторів щодо принципів диверсифікації.
Нижче наведено порівняння популярних брокерів та інвестиційних платформ, якими інвестори користуються для формування диверсифікованих портфелів.
| Plus500 | OANDA | FOREX.com | IG Markets | Interactive Brokers | |
|---|---|---|---|---|---|
|
Торгові інструменти |
2800 | 129 | 5500 | 20000 | 30000 |
|
ETF |
Є | ні | Є | Є | Є |
|
Акції |
Є | Є | Є | Є | Є |
|
Мін. депозит, $ |
100 | ні | 100 | 1 | ні |
|
Копітрейдинг |
ні | Є | Є | Є | ні |
|
ПАММ |
ні | ні | ні | ні | ні |
|
Захист інвесторів |
€20,000 £85,000 SGD 75,000 | £85,000 SGD 75,000 $500,000 | £85,000 | £85,000 €100,000 SGD 75,000 | $500,000 £85,000 |
|
Відкрити рахунок |
Перейти до брокера 80% роздрібних рахунків CFD втрачають гроші. |
Перейти до брокера Ваш капітал під загрозою. |
Вивчити досьє | Вивчити досьє | Вивчити досьє |
Джерела даних і методологія
Vanguard. The power of diversification.
BlackRock. Fall Investment Directions: Rethinking diversification.
CFA Institute. Portfolio Management.
Traders Union. What Is Diversification In Trading And Investing?.
FINRA Investor Education Foundation. National Financial Capability Study.
Journal of Portfolio Management. Portfolio Diversification and Concentration Risk Research.
Federal Reserve. Survey of Consumer Finances (SCF).
MDPI. Past, Present, and Future Research Trajectories on Retail Investor Behaviour.
Harvard University DASH Repository. Essays on Retail Investor Behavior in Financial Markets.
Journal of Behavioral and Experimental Finance. A Bibliometric Review of Portfolio Diversification Literature.
IdSurvey. CAWI Methodology Overview.
Попередні дослідження серії
Висновок
Дослідження TU переконливо демонструє: попри загальне розуміння важливості диверсифікації, більшість приватних інвесторів на практиці не дотримуються цього принципу — понад 40% інвесторів тримають більше половини капіталу в одному активі. Це свідчить про глибокий розрив між теорією та реальними діями, що часто зумовлений або впевненістю в обраних активах, або впливом модних інвестиційних ідей із соцмереж. Досвідчені інвестори схильні ширше розподіляти капітал між різними класами активів, але навіть вони не завжди балансують ризики належним чином. Головний урок для всіх учасників ринку: лише справжня, а не уявна, диверсифікація захищає портфель від волатильності й непередбачуваних ризиків, тому варто критично оцінювати структуру своїх інвестицій і реалістично підходити до оцінки диверсифікації.
Часті запитання
Які основні ризики пов’язані з недостатньою диверсифікацією інвестиційного портфеля?
Чому популярність тематичних інвестицій впливає на структуру портфелів?
Як рівень інвестиційного досвіду змінює підходи до диверсифікації?
Які існують основні напрямки диверсифікації інвестиційного портфеля?
Вибір редакції та аналітика
Ledger проти Trezor: у пошуках ідеального криптогаманця
Торговці повітрям: чому Binance закриває NFT-майданчик
Біткоїн без грошей: чому інвестори обирають IPO
Прогноз ціни біткоїна на основі MACD: ведмежий імпульс посилюється
Криза ідентичності Ethereum: між Wall Street і кіберпанком
Європа і США готують криптоподатки: чим відрізняються їхні підходи
Рекомендовані статті
Команда, яка працювала над статтею
Анастасія — фахівець із 17-річним досвідом у сфері фінансів та контент-маркетингу. Вважає, що для успіху інвесторам і трейдерам-початківцям максимально важлива інформаційна підтримка та експертна думка.
Євген Комчук (Eugene Komchuk) працює редактором у Traders Union. У журналістиці вже 25 років, за цей час написав тисячі текстів на різні тематики: від політики та інфраструктури до економіки і фінансів.
Чінмай Соні — фінансовий аналітик із більш ніж 5-річним досвідом роботи з акціями, деривативами, інструментами ринку Форекс та іншими активами. Він володіє невеликою дослідницькою фірмою та пише професійні статті, де ідеї підкріплюються статистичними даними та результатами досліджень.