Узбекистан стає лояльнішим до криптовалют, створивши спеціальну зону для майнінгу

Узбекистан стає лояльнішим до криптовалют, створивши спеціальну зону для майнінгу
Узбекистан хоче заробляти на криптовалютах

Узбекистан створив спеціальну зону для майнінгу криптовалют під державним контролем. Нова модель дозволяє схваленим компаніям продавати видобуті цифрові активи на закордонних платформах, але водночас зобов’язує заводити виручку на банківські рахунки всередині країни.

Як пишуть місцеві ЗМІ, відповідну постанову було підписано 17 квітня, а з 20 квітня набув чинності указ про запуск зони Besqala Mining Valley. Вона охоплює територію Республіки Каракалпакстан. Працювати в ній зможуть лише зареєстровані юридичні особи, які отримають статус резидента через нову дирекцію при Раді міністрів республіки.

Резиденти зони зможуть займатися майнінгом, використовувати різні джерела енергії та продавати видобуту криптовалюту як на національних криптобіржах, так і на іноземних платформах. Допускаються також прямі угоди та обмін на інші ліквідні цифрові активи. Однак рух коштів залишається під жорстким контролем: уся виручка від таких операцій має надходити на рахунки в банках Узбекистану.

Окремий акцент влада зробила на податкових пільгах. Майнингові компанії в новій зоні звільняються від податків до 1 січня 2035 року. Натомість вони повинні щомісяця перераховувати дирекції зони платіж у розмірі 1% від доходу, отриманого від майнінгу. Крім того, уряду доручено протягом двох місяців підготувати поправки до податкового кодексу.

Країні потрібні інвестиції

Цей крок вписується в ширшу стратегію Узбекистану щодо залучення інвестицій у Каракалпакстан — регіон із високим рівнем бідності та слабким промисловим розвитком. Раніше влада вже використовувала там механізм спеціальних зон для стимулювання економіки.

Новий указ також пом’якшує попередній підхід до майнінгу. У 2023 році Національне агентство перспективних проєктів Узбекистану дозволяло майнінг лише з використанням сонячної енергії. Тепер правила стали гнучкішими: у спеціальній зоні можна використовувати не тільки відновлювані джерела, а й водневу та мережеву електроенергію. Для підключення до загальної мережі при цьому передбачені підвищені тарифи.

Ініціатива з майнінгом доповнює й іншу інвестиційну політику в Каракалпакстані. Восени 2025 року влада запустила там окрему безподаткову зону для проєктів у сфері штучного інтелекту та дата-центрів. Іноземним інвесторам запропонували податкові пільги та знижки на електроенергію, а для компаній із вкладеннями від $100 млн передбачили повне звільнення від податків і мит до 2040 року. За розрахунками влади, ця ІІ-зона має залучити понад $1 млрд іноземних інвестицій до 2030 року.

У Казахстану свій шлях

Водночас Узбекистан багато в чому повторює шлях Казахстану, який колись був одним зі світових лідерів у сфері майнінгу. Після заборони майнінгу в Китаї у 2021 році саме Казахстан прийняв значну частину потужностей, швидко наростивши частку у глобальному хешрейті. Однак через перевантаження енергосистеми, посилення регулювання та зростання тарифів країна поступово втратила свої позиції, а частина майнерів була змушена перейти на інші ринки.

Тепер Казахстан робить ставку на контроль і централізацію галузі. Влада фактично почала концентрувати криптокомпанії та інфраструктуру в межах регульованих зон, посилюючи вимоги до ліцензування та роботи через локальні майданчики. У цьому сенсі підхід Узбекистану виглядає схожим: створення окремої майнингової зони з жорстким контролем фінансових потоків може бути спробою врахувати досвід сусіда та уникнути тих самих проблем.

Нагадаємо, що Центральна Азія поступово рухається до легалізації криптовалют під жорстким державним контролем.

Цей матеріал може містити думки третіх сторін, жодні дані та інформація на цій веб-сторінці не є інвестиційною порадою згідно з нашим Застереженням. Хоча ми дотримуємося суворої Редакційної неупередженості, цей пост може містити посилання на продукти наших партнерів.