Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
У країнах із хронічною інфляцією та валютними обмеженнями стейблкоїни поступово виходять за межі крипторинку й стають інструментом для виживання. Там, де національна валюта швидко втрачає купівельну спроможність, а доступ до готівкового долара обмежений, цифрові активи виконують роль альтернативної платіжної та заощаджувальної інфраструктури.
Ця стаття була перекладена з оригіналу. Читайте оригінальну версію від нашого кореспондента тут.
Готівковий долар формально виконує ту саму функцію, однак на практиці доступ до нього в багатьох країнах обмежений. Валютний контроль, ліміти на зняття коштів, дефіцит готівки та багаторівневі курси обміну роблять фізичний долар дорогим і незручним інструментом. У деяких юрисдикціях офіційний курс суттєво відрізняється від ринкового, а операції з готівкою часто переходять у тіньовий сектор.
Стейблкоїни знімають частину цих обмежень. Вони не потребують банківського рахунку, легко передаються через смартфон і працюють у глобальній мережі без прив’язки до локальної фінансової інфраструктури. Для користувачів це означає можливість зберігати вартість у доларах і здійснювати платежі навіть там, де банківська система не виконує своїх базових функцій.
У 2025 році загальна капіталізація ринку стейблкоїнів наблизилася до $300 млрд, що свідчить про їхнє використання далеко за межами трейдингу. За оцінками аналітиків, на них припадає близько 30% усіх криптовалютних транзакцій, і значна частина цього обсягу формується саме в країнах із валютною нестабільністю. У цих умовах цифрові долари стають не альтернативою інвестиціям, а технічним розв'язуванням проблеми доступу до стабільних грошей.
Стейблкоїни у Венесуелі використовують для виплати зарплат, розрахунків між малими підприємцями та отримання грошових переказів із-за кордону. Місцевий бізнес дедалі частіше приймає USDT як альтернативу національній валюті, оскільки банківська система працює нестабільно, а доступ до готівкового долара обмежений. Фактично цифрові долари виконують роль паралельної платіжної системи, яка не залежить від внутрішньої фінансової інфраструктури.
В Аргентині цифрові долари стали відповіддю на валютний контроль і хронічну девальвацію песо. За різними оцінками, криптовалютами користується близько 18% населення, що є одним із найвищих показників у регіоні. На цьому тлі сформувалася розвинена фінтех-екосистема: локальні платформи інтегрують стейблкоїни в платіжні сервіси, e-commerce та заощаджувальні продукти, а користувачі застосовують їх як інструмент захисту від інфляції, а не спекуляцій.
Додатковий маркер прагматичного попиту — структура покупок: у країнах із хронічною девальвацією значна частина роздрібної криптоактивності припадає саме на стейблкоїни, а не на BTC. Це підсилюють і два системні фактори регіону — велика частка людей без банківського доступу та високі комісії на міжнародні перекази.
Інтерес до аргентинського ринку виходить і на міжнародний рівень. Країну дедалі частіше розглядають як регіональний хаб для криптофінансів у Латинській Америці, що підтверджується інвестиціями та угодами злиття й поглинання у секторі цифрових фінансових сервісів.
У Нігерії розвиток пішов іншим шляхом. На тлі слабкої ефективності державної цифрової валюти eNaira, яка так і не стала масовим платіжним засобом, у країні з’явився регульований приватний стейблкоїн cNGN, прив’язаний до найри. Його запуск під наглядом фінансових регуляторів став спробою створити альтернативний платіжний шар на блокчейні — більш гнучкий і ближчий до реальних потреб бізнесу та користувачів.
Цей кейс показує, що навіть у країнах із жорстким регуляторним середовищем стейблкоїни можуть розглядатися не як загроза, а як інструмент модернізації платіжної інфраструктури, особливо там, де традиційні рішення не справляються зі своїми функціями.
Паралельно формується новий інфраструктурний шар: платіжні картки, прив’язані до стейблкоїнів, партнерства з глобальними платіжними мережами та сервіси миттєвих міжнародних переказів із мінімальними комісіями. Це поступово стирає межу між традиційними фінансами та блокчейном.
Зрештою, стейблкоїни в країнах з гіперінфляцією стають найменш ризиковим варіантом у системі, де національна валюта не виконує базових функцій грошей.