США та Ізраїль атакували Іран: стрибок цін на нафту і ризик енергетичної кризи

США та Ізраїль атакували Іран: стрибок цін на нафту і ризик енергетичної кризи
Як війна проти Ірану призвела до зростання цін на нафту

Удар США та Ізраїлю по Ірану спровокував різкий стрибок цін на нафту та посилив побоювання нової енергетичної кризи. Конфлікт швидко вийшов за межі однієї країни і вже впливає на світові ринки: зростають інфляційні ризики та посилюється тиск на глобальну економіку.

Атака на Іран

США та Ізраїль на вихідних розпочали масштабну військову операцію проти Ірану. Удари було завдано по військовій інфраструктурі, об’єктах Корпусу вартових ісламської революції, системах ППО, ракетних установках і базах. У результаті атак був убитий верховний лідер Ірану Алі Хаменеї, якого звинувачували у репресіях і кривавому придушенні протестів.

Президент США Дональд Трамп заявив, що бомбардування триватимуть до досягнення поставлених цілей. Він наголосив, що операція спрямована на усунення військової загрози з боку Ірану та його ядерної програми. За його словами, кампанія може тривати кілька тижнів, а удари завдаватимуться «на повну силу».

Американські військові повідомили, що з початку операції було уражено сотні цілей. Серед них — командні центри, склади озброєння, об’єкти флоту та ракетної інфраструктури. Водночас втрати є з обох сторін. Підтверджено загибель трьох американських військовослужбовців, ще кілька отримали серйозні поранення.

Загибель Хаменеї створила в Ірані вакуум влади. Тимчасово його функції перейшли до керівної ради у складі президента країни, голови судової системи та представника Ради вартових. Однак ситуація залишається нестабільною, а бойові дії тривають і поширюються на інші країни регіону.

Відповідь Ірану та розширення конфлікту

Після ударів Іран розпочав масштабні атаки у відповідь. Ракети та дрони були запущені по Ізраїлю, а також по військових об’єктах США на Близькому Сході. Удари зачепили бази в Кувейті та Бахрейні, повідомлялося про вибухи в ОАЕ, Катарі та інших країнах регіону.

Одночасно Іран заявив, що атакував судна та морську інфраструктуру в Перській затоці. Під ударами також опинилися нафтові об’єкти в регіоні. Зокрема, ціллю став один із НПЗ, що належить Saudi Aramco, у Саудівській Аравії.

До конфлікту долучилися й союзники Тегерана. «Хезболла» з Лівану завдала ударів по Ізраїлю, після чого Ізраїль розширив операцію і почав атакувати об’єкти угруповання в Бейруті. Повітряний простір над низкою країн було закрито, найбільші аеропорти, зокрема Дубай, тимчасово призупиняли роботу.

Реакція ринків на військові дії

Головною реакцією ринків стало різке зростання цін на нафту. Коли торги відкрилися в неділю ввечері, котирування в моменті додали до 13%: ринок швидко заклав у ціну ризик перебоїв із постачанням із регіону. До ударів нафта вже зросла приблизно на 20% від початку року і трималася близько $73 за барель, а згодом короткочасно піднімалася вище $82.

Ключовий страх — Ормузька протока. Це вузький прохід біля південного узбережжя Ірану, через який транспортують близько 20% світової нафти. У неділю потік танкерів через протоку майже зупинився. Якщо ситуація затягнеться і трафік не відновиться, ціна на нафту може піднятися вище $100 за барель.

Інші ринки перейшли в режим обережності. Ф’ючерси на американські індекси знижувалися, азійські майданчики відкривалися падінням, золото і долар зростали як «захисні» активи. Криптовалюти здивували спокійною реакцією: біткоїн утримувався в районі $67 000, швидко охоловши після перших коливань і не вийшовши з локального діапазону, поки традиційні ринки готувалися перетравити новини.

До чого це може призвести

Зараз головне питання — чим може завершитися військовий конфлікт? Найм’якший сценарій — деескалація найближчими днями. У цьому разі морські перевезення в регіоні швидко нормалізуються, а нафта поступово відійде вниз. Але навіть за такого варіанту напруження повністю не зникне: інвестори закладатимуть імовірність повторення ударів, а це утримуватиме ціни вищими, ніж до конфлікту.

Жорсткіший сценарій — затяжна кампанія на тижні, про яку говорив Трамп, і продовження відповідних ударів Ірану. Тоді нафта може закріпитися на високих рівнях, а за серйозних перебоїв із постачанням — піти до $90–100 і вище. Це швидко розжене інфляцію: подорожчають бензин, логістика, авіаперевезення, а згодом і звичайні товари в магазинах.

Найнебезпечніший сценарій — розширення війни на сусідні країни та нова хвиля атак на інфраструктуру і транспорт. Тоді наслідки торкнуться не лише нафти. Можливі тривалі перебої в авіації та торгівлі, зростання страхових і транспортних витрат, тиск на економіки країн-імпортерів енергії, особливо в Азії.

Якщо перебої з постачанням затягнуться, світ може зіткнутися з новою енергетичною кризою — зростанням цін на нафту і газ, стрибком вартості пального та прискоренням інфляції. У такій ситуації страждатимуть не лише ринки, а й звичайні споживачі: дорожчатимуть бензин, перевезення та товари першої необхідності. Саме розвиток ситуації з постачанням енергії в регіоні визначить, чи залишиться ця криза короткостроковим шоком, чи переросте в повноцінну глобальну енергетичну кризу.

Цей матеріал може містити думки третіх сторін, жодні дані та інформація на цій веб-сторінці не є інвестиційною порадою згідно з нашим Застереженням. Хоча ми дотримуємося суворої Редакційної неупередженості, цей пост може містити посилання на продукти наших партнерів.