Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
Частина криптоспільноти спробувала змінити Біткоїн, запропонувавши оновлення BIP-110. Ініціатива мала обмежити додавання NFT та інших нефінансових даних, але натомість призвела до розколу блокчейну. Втім, доля альтернативної мережі вирішилася практично одразу.
Запустити BIP-110 (Bitcoin Improvement Proposal – пропозиція щодо покращення Біткоїна) спробували 8 серпня, але це призвело до розколу блокчейну. Прихильники оновлення перестали приймати звичайні блоки Біткоїна і фактично почали будувати власну версію мережі.
Однак майнери майже одностайно залишилися на боці основного ланцюга. Перед розколом BIP-110 підтримували лише 2,53% видобутих блоків, а після нього альтернативна мережа змогла додати всього два блоки й практично зупинилася. Уже наступного дня вона відставала від Біткоїна більш ніж на 80 блоків.
Переглянути допис у X Завантаження...
Засновник Strategy Майкл Сейлор оцінив частку хешрейту, що залишилася в основній мережі Біткоїна, приблизно у 99,85%. При цьому ринок практично проігнорував розкол: помітного руху ціни BTC після появи альтернативної мережі не відбулося.
Щоб зрозуміти, навіщо знадобився BIP-110, потрібно повернутися до суперечки про те, що взагалі має зберігатися в блокчейні Біткоїна. Окрім звичайних переказів BTC, користувачі можуть записувати туди зображення, тексти та інші дані. Саме завдяки цьому з’явилися Ordinals – цифрові об’єкти, які часто порівнюють з NFT.
Особливо гострою ця суперечка стала у 2025 році, коли розробники Bitcoin Core спростили додавання додаткових даних у транзакції. Частина спільноти вважала, що це відкриє шлях для ще більшої кількості зображень, файлів та іншого контенту, який безпосередньо не пов’язаний із переказами біткоїна.
Так з’явився BIP-110. Його автори запропонували тимчасово обмежити способи запису таких даних безпосередньо на рівні правил Біткоїна. Обмеження мали діяти близько року й дати розробникам час знайти довгострокове рішення.
Одним із головних прихильників ініціативи став технічний директор майнінг-пулу Ocean Люк Деш-молодший. Прихильники BIP-110 стверджували, що зображення та інші дані займають обмежене місце в блоках, збільшують навантаження на вузли та змушують звичайні грошові перекази конкурувати з нефінансовими транзакціями.
Ще до запуску BIP-110 багато учасників криптоспільноти попереджали, що боротьба зі «спамом» не виправдовує зміну правил Біткоїна. У липні Майкл Сейлор опублікував список зі 110 аргументів проти оновлення. Його головна теза була простою: якщо транзакція відповідає чинним правилам і користувач сплачує комісію, мережа не повинна вирішувати, для чого саме він використовує місце в блоці.
Проти BIP-110 виступив і глава Blockstream Адам Бек. Хоча він сам критикував використання Біткоїна для Ordinals та інших нефінансових даних, змінювати заради цього правила консенсусу він вважав надто ризикованим. Бек попереджав, що нова логіка може зачепити звичайні транзакції й у деяких випадках зробити окремі кошти недоступними для витрачання.
Незадовго до запуску код BIP-110 окремо вивчив розробник Пітер Тодд. Він дійшов висновку, що за низької підтримки майнерів найімовірнішим сценарієм стане відокремлення прихильників оновлення в невеликий самостійний ланцюг із мінімальним хешрейтом. Сам механізм BIP-110 при цьому змушував вузли, що його підтримували, відхиляти блоки без необхідного сигналу, починаючи із заздалегідь визначеної висоти.
Переглянути допис у X Завантаження...
Про масштаб сумнівів свідчила й позиція майнерів. Найбільший на той момент пул Foundry USA, який контролював близько 23,8% хешрейту Біткоїна, не став автоматично підтримувати BIP-110 і натомість запропонував своїм клієнтам самостійно проголосувати за те, якою має бути реакція пулу.
Історія BIP-110 добре вписується в давній принцип Біткоїна: щоб змінити правила мережі, недостатньо просто написати новий код або заручитися підтримкою кількох відомих учасників ринку. Нові правила починають мати значення лише тоді, коли за ними готові слідувати майнери, оператори вузлів, гаманці, біржі та інші учасники екосистеми.
Схожий конфлікт Біткоїн пережив під час так званої «битви блоків» у 2015–2017 роках. Тоді частина бізнесу й майнерів виступала за збільшення розміру блоку, щоб мережа могла обробляти більше транзакцій. Противники побоювалися, що більші блоки зроблять запуск повноцінного вузла дорожчим і посилять централізацію. У підсумку домовитися про зміну основних правил мережі не вдалося, а прихильники іншого підходу запустили окремий ланцюг – Bitcoin Cash.
З BIP-110 відбувся схожий процес, тільки набагато швидше. Його прихильники отримали можливість запустити власні правила й відмовитися від блоків, які їм не відповідали. Але майже весь хешрейт продовжив працювати з попередньою версією Біткоїна, тому нова гілка практично одразу зупинилася. Вкотре суперечку про правила мережі вирішив не окремий розробник, компанія чи майнінг-пул, а консенсус учасників Біткоїна.