Від хабарів до мемкоїнів: як криптовалюта змінює корупцію

Криптовалюти обіцяли зробити гроші прозорішими. На практиці вони дали корупції нові інструменти, які дають змогу переказувати мільйони в обхід звичних банківських схем. Але у цієї системи є слабке місце: цифрові гроші залишають слід, який майже неможливо стерти.

Коли блокчейн стежить за держзакупівлями

У 2026 році Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) опублікувала великий звіт про боротьбу з корупцією у понад 50 країнах. Автори дійшли висновку, що в багатьох державах проблема не у відсутності антикорупційних законів, а в тому, як вони працюють на практиці.

Переглянути допис у X Завантаження...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Однією з найбільш уразливих сфер залишаються державні закупівлі. Через них влада купує ліки, будує дороги, школи та інфраструктуру, укладаючи контракти на величезні суми. Лише у країнах OECD такі закупівлі становлять близько 13% ВВП. При цьому, за оцінками, які наводить організація, через корупцію та неефективне управління у світі може втрачатися від 8% до 25% державних інвестицій.

OECD вважає, що цифрові технології можуть допомогти у пошуку підозрілих угод. Наприклад, системи здатні помітити, що одна компанія підозріло часто виграє тендери, що на торги постійно приходить надто мало учасників або що конкретний чиновник регулярно віддає контракти одним і тим самим постачальникам. Однак поки такі інструменти застосовуються обмежено. Із 40 досліджених країн лише половина використовує аналіз даних, ШІ, блокчейн або інші цифрові технології для пошуку ризиків у держзакупівлях. Аналіз даних використовують 16 країн, а ШІ — лише три.

Із блокчейном ситуація ще скромніша. Єдиний конкретний приклад у дослідженні — Перу. З 2019 року державне агентство Perú Compras записує замовлення з електронних каталогів і пропозиції постачальників у блокчейн. Такі записи складніше непомітно змінити заднім числом, а справжність документа можна перевірити за QR-кодом.

Хабарі стали цифровими

Але та сама технологія, яка допомагає державам фіксувати угоди та перевіряти документи, дала корупціонерам новий спосіб переказувати гроші. Для хабаря більше не обов'язково використовувати готівку, банківський рахунок або офшорну компанію. Криптовалюту можна за кілька хвилин відправити безпосередньо на гаманець.

Один із найгучніших прикладів пов'язаний із засновником FTX Семом Бенкманом-Фрідом. За даними Мін'юсту США, він разом зі спільниками санкціонував переказ приблизно $40 млн у криптовалюті, призначений для китайських чиновників. Метою було домогтися розблокування крипторахунків Alameda Research приблизно на $1 млрд.

Переглянути допис у X Завантаження...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Є й пряміші випадки. У 2022 році американські прокурори звинуватили двох співробітників китайської розвідки у спробі підкупити працівника уряду США. За передачу закритого документа вони заплатили йому близько $41 000 у біткоїнах. Одержувач насправді працював на ФБР, тому переказ став частиною доказів у справі.

Ще одна проблема виникає, коли чиновники пояснюють криптовалютою походження власних статків. Наприклад, можна заявити, що біткоїни були куплені багато років тому, коли коштували в десятки або сотні разів дешевше. Перевірити таку версію складніше, ніж банківський рахунок або нерухомість: потрібні дата купівлі, адреса гаманця та історія руху монет.

Коли токен відкриває доступ до політика

Але переказ криптовалюти на чужий гаманець — далеко не єдиний спосіб отримати від неї вигоду. Якщо політик або пов'язані з ним структури випускають власний токен, зацікавлені особи можуть купувати цей актив на ринку. Така купівля сама по собі не є хабарем, але може створювати конфлікт інтересів, особливо якщо власники токена отримують доступ до політика.

Найпомітніший приклад — мемкоїн TRUMP, запущений незадовго до інавгурації Дональда Трампа у січні 2025 року. Через кілька місяців команда проєкту запросила 220 найбільших власників токена на вечерю з президентом у його гольф-клубі у Вірджинії. Найбільші інвестори отримали додаткові привілеї, зокрема доступ до окремого прийому.

Ситуація викликала запитання у демократів та експертів з етики. Їх непокоїло, що покупці токена, зокрема іноземні інвестори, можуть вкладати великі суми в пов'язаний із президентом актив і водночас отримувати можливість особисто зустрітися з ним. При цьому особи власників криптовалютних гаманців розкриваються не так, як дані про традиційні політичні пожертви.

У 2026 році цей конфлікт інтересів уже став частиною суперечки навколо регулювання крипторинку. Під час обговорення CLARITY Act сенатори запропонували заборонити федеральним виборним посадовцям та їхньому подружжю випускати цифрові активи, а великі криптовалютні вкладення передавати у сліпий траст або продавати. Дональд Трамп погодився з частиною цих обмежень, однак розбіжності навколо його криптоактивів збереглися.

Слід, який не приховати

У криптовалютних схем є особливість, якої немає у готівки: більшість операцій у публічних блокчейнах можна побачити навіть через роки. У мережі зберігаються адреси відправника та одержувача, сума і час переказу. Саме ім'я власника гаманця там не вказане, але слідчі можуть пов'язати адресу з конкретною людиною через криптобіржі, банківські операції, вилучені пристрої та інші дані.

Такі методи вже працюють на практиці. У 2026 році італійська Фінансова гвардія розкрила схему з незадекларованим прибутком від криптовалют на суму понад 1 млн євро. Слідчі почали з апаратного гаманця підозрюваного, відновили ланцюжок транзакцій і пов'язали частину переказів із централізованими біржами. Саме такі точки дають змогу перейти від анонімної адреси до конкретного власника.

При цьому злочинці постійно ускладнюють маршрути грошей: переводять кошти між різними блокчейнами, дроблять суми та використовують сервіси для відмивання криптовалюти. За даними Chainalysis, у 2025 році відомі нелегальні криптоадреси отримали щонайменше $154 млрд, що на 162% більше, ніж роком раніше. Але навіть довгий ланцюжок переказів залишається у блокчейні та може бути відновлений через роки.

Однак блокчейн показує лише рух грошей. Він не може визначити, чи був переказ на $1 млн інвестицією, оплатою послуги або хабарем чиновнику. Для цього слідчим, як і раніше, потрібно встановити власників гаманців і довести, що гроші передавалися в обмін на конкретне рішення або послугу. Криптовалюта сама по собі не здатна зупинити корупцію — вона лише змінює способи передачі грошей. Але на відміну від готівки, публічний блокчейн зберігає цифровий слід, до якого слідчі можуть повернутися навіть через роки.