Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
У 2025 році ринок токенсейлів гучно нагадав про себе: криптопроєкти сумарно залучили понад $2,3 млрд. Водночас майже $1,5 млрд припали лише на п’ять розміщень. Розгляньмо, що це за проєкти та завдяки чому їм вдалося досягти успіху.
pump.fun — це платформа в екосистемі Solana, яка дозволяє буквально за лічені хвилини запускати власні мемкоїни та одразу виводити їх на ринок. Проєкт став популярним завдяки максимально простому механізму: користувачу не потрібно бути розробником, щоб створити монету, а ринок сам вирішує, який токен «вистрелить».
У 2025 році pump.fun став абсолютним лідером за обсягом залучених коштів: токенсейл PUMP приніс $600 млн і завершився менш ніж за 12 хвилин. Основна частина коштів — близько $500 млн — була залучена за передбачуваної оцінки (FDV) у $4 млрд, ще $100 млн надійшли поза блокчейном через централізовані біржі.
Показовий епізод «швидкого циклу» — історія зі стримом, де підліток на очах у аудиторії створив мемкоїн на Pump.fun і одразу продав свою частку, зафіксувавши прибуток близько $30 000. Ажіотаж підхопив монету, і на піку її ціна пішла значно вище — тож автор фактично в прямому ефірі побачив, як ринок «допампив» актив уже без нього.
World Liberty Financial (WLFI) — це DeFi-проєкт, який просувається як платформа фінансових сервісів у криптоформаті: операції з цифровими активами, користувацькі продукти та інфраструктура, зрозуміла не лише криптоентузіастам. Протягом року проєкт отримав потужний медійний ефект завдяки широкій увазі до нього.
WLFI посів друге місце за обсягом залучених коштів, зібравши $550 млн. Розміщення відбувалося у кілька етапів і стало одним із найбільших кейсів, де вирішальну роль відігравали не стільки технічні деталі, скільки впізнаваність і інтерес з боку широкої аудиторії.
Річ у тім, що гроші часто йдуть не лише в технологію, а й у політичний та медійний капітал. WLFI прямо пов’язують із президентом США Дональдом Трампом та його оточенням, і саме цей зв’язок помітно підсилив інтерес до розміщення — багато хто сприймав купівлю WLFI як ставку на політичну фігуру і на те, що проєкт органічно впишеться в криптопорядок денний.
Monad — це блокчейн-проєкт нового покоління, який позиціонується як високопродуктивна мережа (фактично конкурент чинних L1), орієнтована на швидкість і масштабування. Простими словами, Monad намагається зробити блокчейн «швидшим і дешевшим», щоб застосунки могли обслуговувати більше користувачів без перевантажень.
У 2025 році Monad увійшов до трійки лідерів токенсейлів, зібравши $217 млн. Проєкт також вирізнявся тим, що частина продажів проходила через популярну біржу Coinbase — з формалізованими правилами участі, перевірками та обмеженнями за юрисдикціями, що виглядало ближче до «класичного» розміщення, ніж до типового крипто-IDO.
Довіра до Monad значною мірою ґрунтувалася на бекграунді команди: ключові співзасновники проєкту Кіон Хон і Джеймс Хансейкер раніше працювали в Jump Trading — одній із найбільших компаній у сфері високочастотного трейдингу. У резюме Хансейкера також є досвід роботи в Goldman Sachs і J.P. Morgan, що для інвесторів було зрозумілим сигналом: проєкт робить ставку не на хайп, а на інженерну дисципліну.
MegaETH — це L2-рішення в екосистемі Ethereum, тобто проєкт, який допомагає Ethereum масштабуватися: робити транзакції швидшими й дешевшими, розвантажуючи основну мережу.
За підсумками 2025 року MegaETH зібрав $78 млн. Водночас проєкт особливо яскраво проявив себе в «середньому сегменті»: навіть без мільярдних зборів інтерес був настільки високим, що розміщення закривалося дуже швидко.
MegaETH «вистрілив» завдяки простій і зрозумілій обіцянці — прискорити Ethereum. До того ж продаж зробили з лімітами: кожному дозволяли купити небагато, тож охочих виявилося більше, ніж доступних токенів, і розміщення швидко закрилося. Тобто успіх забезпечило не гучне гасло, а поєднання зрозумілої користі та дефіциту на старті.
Aztec — це L2-проєкт на базі Ethereum, який робить акцент на приватності: його ідея полягає в тому, щоб користувачі та застосунки могли проводити операції так, аби частина даних залишалася конфіденційною. У світі, де всі транзакції в блокчейні за замовчуванням публічні, такі рішення щонайменше привертають значну увагу.
Aztec увійшов до топ-5 токенсейлів 2025 року, залучивши близько $52 млн (продаж відбувався в ETH, тому оцінка в доларах залежала від курсу). Проєкт вирізнявся масштабом участі: у розміщенні взяли участь десятки тисяч людей, і помітна частка коштів надійшла від спільноти, а не лише від великих гравців.
Aztec зацікавив інвесторів тим, що токен одразу мав зрозуміле застосування. Уже за тиждень після старту продажів команда запустила в мейннеті Ignition Chain — приватний L2, де токен Aztec потрібен для роботи мережі: для стейкінгу та управління. На момент запуску черга валідаторів сягнула 500, мережа почала виробляти блоки, а для запуску валідатора необхідно застейкати 200 000 AZTEC. Тобто покупці бачили конкретну механіку попиту на токен: він використовується для безпеки мережі, участі в управлінні та отримання винагород.
Минулий рік показав, що токенсейли знову стали потужним інструментом залучення капіталу, але гроші розподіляються дедалі нерівномірніше. Майже дві третини зборів у топ-5 припали на два проєкти. Логіка проста: інвестори обирають або максимально масові історії зі швидким попитом (як pump.fun), або проєкти з сильним медійним фактором (як WLFI), або інфраструктуру, у яку вірять як у «наступний шар» ринку (Monad, MegaETH, Aztec).
У підсумку найкраще у 2025 році працювали токенсейли, де проєкт мав один чіткий «гачок», зрозумілий широкій аудиторії. Десь це швидкість і простота, десь — відоме ім’я, десь — зрозуміла користь і механіка застосування токена, а інколи — грамотно створений дефіцит на старті. Саме ця комбінація (зрозуміла ідея + довіра + обмежена пропозиція) найчастіше перетворювала розміщення на успіх.