Чорне золото знову в тренді: чому зростають акції нафтових компаній

Traders Union
Всі новини
Вибір редакції
Чорне золото знову в тренді

Всі новини

Головні новини

Вибір редакції

Криптоновини

Фінансові новини

«Голоси» ринку

Новини брокерів

Новини регуляторів

Євген Комчук

26.01.2026

Чорне золото знову в тренді: чому зростають акції нафтових компаній — Що відбувається з акціями нафтових компаній?

Нафта знову в центрі уваги інвесторів, а разом із нею — й акції найбільших нафтових компаній. Причиною цього є геополітична нестабільність і ризики для глобальних поставок. Саме тому нафтовий сектор знову виглядає для ринку «захисною ставкою».

Ринок зробив вибір

Зростання інтересу до нафтового сектору добре відображається в динаміці акцій найбільших компаній. За останній місяць папери Exxon Mobil зросли з $120 до $135, додавши близько 12,5%. Chevron показала схожу динаміку: акції піднялися з $150 до $167, що відповідає зростанню приблизно на 11,3%. ConocoPhillips також зміцнилася — з $91 до $99, або майже +9% за місяць.

Loading...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Важливо, що це зростання виглядає не як короткостроковий спекулятивний сплеск, а як послідовний рух угору. Акції додавали на тлі відносно стабільних торгових сесій, без різких стрибків і обвалів. Це свідчить про стійкий попит з боку інвесторів, які поступово збільшують частку нафтових паперів у своїх портфелях.

Така поведінка ринку говорить про переоцінку ролі нафтових компаній у поточних умовах. Інвестори дедалі частіше розглядають їх як спосіб застрахуватися від геополітичних ризиків і можливих збоїв у поставках. Але що ж спровокувало цю глобальну невизначеність?

Венесуела та викрадення Мадуро

Венесуела опинилася в центрі уваги всього світу після викрадення її президента Ніколаса Мадуро на початку січня. Після цього США заявили про вилучення нафти з семи нещодавно захоплених венесуельських танкерів і фактичний контроль над цими обсягами. За словами Дональда Трампа, венесуельська нафта вже надходить на американські нафтопереробні заводи.

Вашингтон не обмежується точковими заходами та вибудовує системний контроль над нафтовою галуззю країни. Адміністрація Трампа заявила про плани продати до 50 млн барелів венесуельської нафти за ринковою ціною, розподіливши доходи між Венесуелою, США та великими нафтовими компаніями. Паралельно обговорюються інвестиції обсягом до $100 млрд для відновлення й модернізації видобутку, переробки та логістики — за прямої участі американських корпорацій і під політичним контролем США.

Венесуела — одна з найбільших нафтових країн, і будь-які різкі зміни в управлінні її ресурсами миттєво закладаються в ціни. Інвестори сприймають те, що відбувається, як додатковий геополітичний ризик: навіть якщо поставки формально тривають, їхня залежність від політичних рішень посилюється.

Протести в Ірані

Масові протести в Ірані почалися наприкінці грудня 2025 року в Тегерані та спочатку були спричинені економічними чинниками — зростанням цін, безробіттям і погіршенням рівня життя. Однак дуже швидко вони переросли в політичне протистояння й поширилися по всій країні. Найкривавішими стали ночі 8 і 9 січня, коли силові структури намагалися придушити демонстрації максимально жорсткими методами, зокрема із застосуванням вогнепальної зброї проти протестувальників.

Масштаб насильства досі залишається предметом суперечок. Влада Ірану заявляє про 3117 загиблих, серед яких мирні громадяни, силовики та ті, кого офіційно називають «терористами». Незалежні правозахисні організації наводять значно вищі оцінки: за даними HRANA, підтверджено щонайменше 5459 смертей, а інформація ще про тисячі випадків продовжує перевірятися. Вимкнення інтернету, перебої зі зв’язком і жорсткий контроль над медіа істотно ускладнюють незалежну оцінку подій.

На тлі протестів посилилася й зовнішньополітична напруженість. Опозиційні іранські ЗМІ повідомили, що верховного лідера Алі Хаменеї було переведено до підземного бункера через побоювання можливого удару з боку США. Навіть без прямого військового сценарію події в Ірані сприймаються ринком як серйозний ризик для нафтових поставок, адже країна залишається одним із ключових гравців енергетичного ринку регіону.

Війна Росії проти України

Фактор України також продовжує безпосередньо впливати на нафтовий ринок, зміщуючи фокус із видобутку на логістику та транспортування. На тлі війни Росія дедалі активніше використовує морські маршрути для експорту нафти, зокрема через Чорне море, що робить танкерний флот однією з ключових вразливих точок. Інвестори уважно стежать за будь-якими сигналами, які вказують на можливі перебої поставок або посилення контролю над морськими перевезеннями.

Додаткового імпульсу цій темі надала промова президента України Володимира Зеленського на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Він закликав країни ЄС активніше перехоплювати танкери з російською нафтою, використовуючи досвід США, які раніше взяли під контроль венесуельські поставки. За словами Зеленського, такі заходи могли б стати ефективним інструментом тиску на Росію та обмежити її доходи від експорту енергоресурсів.

Для нафтового ринку це означає зростання так званого логістичного ризику. Навіть без прямої заборони на видобуток або експорт сам факт можливих затримань танкерів, перевірок і блокування маршрутів створює напруженість.

Нафта як індикатор нестабільності

Усі ключові чинники, що сьогодні впливають на нафтовий ринок, сходяться в одній точці — геополітиці. Венесуела, Іран і війна в Україні по-різному, але водночас посилюють ризики для глобальних поставок нафти. Десь під загрозою опиняється видобуток, десь — логістика й транспортування, а десь — контроль над експортними потоками. Навіть якщо фізичного дефіциту нафти поки не виникає, ринок заздалегідь реагує на нестабільність, закладаючи в ціни премію за ризик і невизначеність.

Ця реакція особливо помітна в акціях нафтових компаній. На відміну від самої нафти, папери нафтових гігантів відображають не лише поточні котирування сировини, а й очікування щодо майбутніх доходів, дивідендів і грошових потоків. Зростання цін на нафту, обмеженість пропозиції та стабільний попит роблять нафтові компанії привабливішими для інвесторів, особливо в періоди турбулентності. У підсумку акції нафтових гігантів стають своєрідним дзеркалом глобальної нестабільності.

Цей матеріал може містити думки третіх сторін, жодні дані та інформація на цій веб-сторінці не є інвестиційною порадою згідно з нашим Застереженням. Хоча ми дотримуємося суворої Редакційної неупередженості, цей пост може містити посилання на продукти наших партнерів.

Вам сподобалася стаття?