Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
За шість років існування Solana встигла пережити майже все, що може статися з криптопроєктом: багатогодинні зупинки, хакерські атаки на сотні мільйонів доларів, маніпуляції на ринку та крах одного з головних союзників — біржі FTX. Річниця мережі — це привід не лише підбити підсумки, а й подивитися, як блокчейн, який регулярно ламався, зумів залишитися одним із ключових гравців крипторинку.
16 березня 2020 року Solana запустила свій mainnet — із заявкою на те, щоб розв'язувати головну проблему блокчейнів: масштабування. Засновник Анатолій Яковенко, колишній інженер Qualcomm, запропонував архітектуру з використанням Proof of History, яка дозволяє обробляти тисячі транзакцій на секунду.
Ідея швидкого і дешевого блокчейну одразу виділила Solana серед конкурентів. Але вже в перший рік стало зрозуміло — швидкість має ціну.
Перший серйозний збій стався 4 грудня 2020 року. Через помилку в системі Turbine, яка відповідає за розповсюдження блоків, мережа зупинилася приблизно на шість годин. Валідатор передав два суперечливих блоки для одного й того самого слота, і мережа розділилася на окремі частини.
У вересні 2021 року Solana зіткнулася з подією, яка фактично сформувала її репутацію. Під час IDO Grape Protocol мережу перевантажили боти, що генерували понад 300 тисяч транзакцій на секунду. Валідатори не витримали навантаження, і блокчейн зупинився на 17 годин.
У січні 2022 року мережа кілька днів працювала з різким падінням ефективності — рівень успішних транзакцій падав до 30%. Вже за кілька тижнів повторилися проблеми з доступом до RPC-вузлів. 30 квітня NFT-боти знову перевантажили мережу, що призвело до семигодинного простою.
Того ж року Solana пережила низку технічних проблем: 1 червня баг у механізмі nonce зупинив генерацію блоків на понад чотири години, а 30 вересня помилка у виборі форка знову зупинила консенсус на вісім годин.
Збої настільки почастішали, що статус «Solana offline» став мемом у криптоспільноті.
Паралельно технічним проблемам Solana пережила серйозні інциденти безпеки. У лютому 2022 року хакери атакували міжланцюговий міст Wormhole і вивели понад $320 млн. У серпні було скомпрометовано понад 9000 гаманців через витік приватних ключів у Slope. У жовтні трейдер Авраам Айзенберг маніпулював протоколом Mango Markets і вивів понад $100 млн.
Але найбільший удар стався в листопаді 2022 року, коли збанкрутувала біржа FTX. Сем Бенкман-Фрід, один із головних інвесторів і публічних прихильників Solana, тримав великі позиції в токені SOL. Після краху його імперії ціна SOL впала з приблизно $33 до менш ніж $10, а від піка 2021 року ($259) — майже на 97%.
До кінця 2022 року токен опускався нижче $8, а екосистема втрачала розробників і ліквідність.
Попри все, мережа продовжила працювати. У 2023 році проблеми не зникли: 25 лютого збій валідатора знову зупинив мережу майже на добу. У лютому 2024 року mainnet впав через помилку, яку виявили заздалегідь, але не встигли виправити.
Загалом за шість років Solana пережила щонайменше сім великих збоїв, які в сумі дали понад три доби повного простою, не враховуючи періоди деградації. І все ж вона вижила.
Після 2023 року екосистема почала поступово відновлюватися.
У мережі знову з’явилися нові проєкти, а активність у DeFi та NFT повернулася до зростання. Водночас саме Solana стала одним із центрів нової хвилі мемкоїнів і високочастотного трейдингу — завдяки низьким комісіям і швидкості обробки транзакцій.
У 2024–2025 роках мережа регулярно входила до лідерів за кількістю щоденних транзакцій і активних користувачів, а окремі дні перевищувала Ethereum за цими показниками. Паралельно розвивалися інфраструктурні рішення, зокрема, покращення роботи валідаторів і клієнтів, що зменшило кількість критичних збоїв.
До шостої річниці SOL торгувалася вже в діапазоні $90–100, що значно вище за мінімуми після краху FTX, коли ціна опускалася нижче $8. Це відновлення стало одним із найпомітніших камбеків на крипторинку.
Сьогодні Solana залишається одним із найбільш суперечливих блокчейнів на ринку. Вона поєднує високу швидкість і низькі комісії з історією регулярних збоїв і технічних ризиків.
Сам Яковенко назвав ці шість років «шестиріччям досконалості». Але всередині спільноти прижилося інше формулювання — «just one more hard quarter».
І, можливо, саме воно точніше описує історію Solana. Це не історія стабільності. Це історія системи, яка постійно опинялася на межі й щоразу поверталася.