Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
Держави дедалі активніше шукають способи отримувати дохід від криптовалют. У Європі зараз обговорюють нові збори з криптоактивів як частину майбутнього бюджету ЄС, а у США пропонують модернізувати застарілі податкові правила для цифрових активів. На цьому тлі регулювання крипторинку дедалі тісніше переплітається з питаннями оподаткування.
У Європі криптоподатки обговорюють як частину ширшої ідеї — знайти нові джерела доходів для бюджету ЄС на 2028-2034 роки. За даними Euronews, Єврокомісія оцінює, що нові збори з цифрових послуг, онлайн-гемблінгу та криптоактивів можуть приносити майже 11 млрд євро на рік.
Для крипторинку розглядають два варіанти. Перший — податок на загальний обсяг криптотранзакцій. За попередніми розрахунками Єврокомісії, збір у розмірі 0,1% від вартості операцій може приносити від 3 млрд до 4 млрд євро щороку. Наприклад, якщо користувач або компанія проводить криптооперацію на 10 000 євро, такий збір становив би 10 євро.
Другий варіант — податок на приріст капіталу від криптоактивів. У цьому разі податок стягувався б не з кожної операції, а з прибутку. Наприклад, якщо інвестор купив криптовалюту за 1000 євро, а продав за 1500 євро, податкова база становила б 500 євро. Потенційні надходження від такого підходу Єврокомісія оцінює скромніше — від 1 млрд до 2,4 млрд євро на рік.
Поки це не готовий податок, а один із варіантів, який обговорюють у межах переговорів про майбутній бюджет ЄС. У самій Єврокомісії визнають, що розрахунки залишаються неточними. Причини — висока волатильність крипторинку і складність із визначенням того, до якої країни належить конкретний користувач або операція.
У США обговорюють інший підхід до криптоподатків. Американський PARITY Act більше схожий на спробу оновити податкові правила, які не встигають за розвитком ринку.
Законопроєкт уже внесли до Палати представників США. Його повна назва — Digital Asset Protection, Accountability, Regulation, Innovation, Taxation and Yields Act. Автори ініціативи вважають, що чинні норми залишаються застарілими і створюють невизначеність для інвесторів, компаній і регуляторів.
PARITY Act зачіпає одразу кілька спірних тем. Наприклад, він пропонує окремий режим для стейблкоїнів, прив’язаних до долара, щоб такі «цифрові долари» можна було використовувати ближче до готівки і без складних податкових наслідків для кожної дрібної операції.
Ще один пункт стосується майнерів і стейкерів. Законопроєкт має вирішити проблему так званого фантомного доходу, коли людина може отримати податкове зобов’язання ще до того, як реально продала актив і отримала гроші. Також документ уточнює правила для криптопозик, благодійних пожертв у цифрових активах і професійних трейдерів.
Окремо в законопроєкті йдеться про дрібні криптооперації. Міністерству фінансів США та IRS пропонують вивчити можливість de minimis-винятку — тобто потенційного звільнення невеликих транзакцій від оподаткування. Відомства мають оцінити навантаження на платників податків і окремо подивитися, скільки операцій до $200 зараз потрапляє у звітність IRS.
Нові ініціативи не з’явилися на порожньому місці. У США криптовалюти вже оподатковуються: IRS розглядає цифрові активи як майно, а не як валюту. Тому продаж, обмін або використання криптовалюти може створювати податкову подію, якщо у людини виник прибуток.
Наприклад, якщо інвестор купив біткоїн за $10 000, а продав за $15 000, різниця у $5000 зазвичай розглядається як приріст капіталу. Якщо людина отримала криптовалюту за майнінг, стейкінг або як оплату за роботу, такий дохід може оподатковуватися як звичайний дохід. Через це навіть невеликі операції можуть створювати складну звітність для користувачів.
У Європі єдиного криптоподатку поки немає. MiCA встановлює загальні правила для криптокомпаній, стейблкоїнів і постачальників послуг, але не запроваджує загальний податковий режим для всіх країн ЄС. Тому оподаткування криптоактивів залишається на рівні окремих держав.
На практиці це означає, що правила можуть суттєво відрізнятися. В одній країні прибуток від продажу криптовалюти може оподатковуватися як приріст капіталу, в іншій — як інвестиційний або підприємницький дохід. Також можуть відрізнятися ставки, пільги, строки володіння активом і підхід до доходів від стейкінгу або майнінгу.
Підходи Європи і США відрізняються не лише деталями, а й загальною логікою. У ЄС криптоподатки обговорюють як можливе джерело доходів для спільного бюджету. У США акцент інший: PARITY Act не стільки вводить новий податок, скільки намагається зробити вже наявні правила зрозумілішими для користувачів, інвесторів і компаній.
Водночас в обох випадках податки не існують окремо від загального регулювання крипторинку. У Європі нові збори можуть працювати поверх уже чинної рамки MiCA. Вона не вводить єдиний податок на криптовалюти для всього ЄС, але створює зрозумілішу інфраструктуру ринку, на яку згодом можуть накладатися податкові рішення.
У США схожу роль можуть відіграти інші законопроєкти, які зараз обговорюють паралельно з PARITY Act. Наприклад, CLARITY Act має чіткіше розділити повноваження SEC і CFTC та визначити, які цифрові активи ближчі до цінних паперів, а які — до товарів. Якщо такі норми ухвалять, податкові правила буде простіше застосовувати на практиці: державі й учасникам ринку стане зрозуміліше, що саме регулюється, хто за це відповідає і які операції потрапляють під звітність.
Тому різниця між ЄС і США виглядає так: Європа спочатку вибудовує спільний ринок криптопослуг і потім обговорює нові джерела доходів для бюджету, а США намагаються одночасно закрити кілька прогалин — у регулюванні, класифікації активів і податковій звітності. В обох випадках криптоіндустрія поступово виходить із сірої зони: спочатку через регулювання, а потім через зрозуміліші податкові механізми.