Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
США хочуть заблокувати запуск цифрового долара. На тлі глобальних експериментів із CBDC Вашингтон робить ставку не на державну цифрову валюту, а на фінансову приватність. Але де проходить межа між технологічним прогресом і контролем над грошима?
США впритул наблизилися до тимчасової заборони цифрового долара. Палата представників ухвалила законопроєкт 21st Century ROAD to Housing Act. Днем раніше документ підтримав Сенат.
Тепер законопроєкт направлять на підпис президенту США Дональду Трампу. На цьому етапі серйозних перешкод не очікується. Після цього заборона на запуск CBDC діятиме до 31 грудня 2030 року.
Формально документ присвячений не криптовалютам, а доступному житлу. Він має допомогти розв’язати проблему доступності житла у США. Але всередині законопроєкту є окрема норма, яка напряму стосується Федеральної резервної системи.
Згідно з текстом документа, ФРС не зможе прямо або опосередковано «випускати чи створювати цифрову валюту центрального банку». Також регулятору заборонять створювати будь-який цифровий актив, який «суттєво схожий» на CBDC.
США вирішили заблокувати запуск CBDC не випадково. Головний страх противників цифрового долара — не сама технологія, а те, які можливості вона може дати державі.
CBDC — це цифрова форма звичайної валюти, яку випускає центральний банк. У випадку США йдеться про цифровий долар, пов’язаний із Федеральною резервною системою. На відміну від готівки, такі гроші існують у цифровій інфраструктурі, де транзакції простіше відстежувати, перевіряти й за потреби обмежувати.
Саме тому критики CBDC говорять не лише про платежі, а й про контроль. Якщо гроші випускає й обслуговує державна система, теоретично з’являється можливість задавати правила їх використання: де їх можна витратити, на які операції, в які строки і за яких умов.
Для прихильників криптовалют це особливо болюче питання. Біткоїн, стейблкоїни та інші цифрові активи розвивалися як альтернатива централізованим фінансовим системам. CBDC, навпаки, використовує схожу технологічну ідею, але повертає контроль у руки центробанку.
Але не всі країни вирішили йти шляхом США. Поки Вашингтон намагається заблокувати CBDC, Європа, Південна Корея і Китай продовжують розвивати цифрові валюти центробанків і пов’язані платіжні системи.
У Європі CBDC розглядають як спосіб знизити залежність від американської платіжної інфраструктури. Як пише Reuters, ЄЦБ зміг подолати одну з ключових перешкод на шляху до запуску цифрового євро: економічний комітет Європарламенту підтримав проєкт правил для нової платіжної системи. У Європі побоюються, що домінування Visa і Mastercard одного дня може стати інструментом тиску.
Південна Корея рухається у схожому напрямі, але з іншим акцентом. Новий голова Банку Кореї Шин Хен Сон заявив, що регулятор розширюватиме використання CBDC і депозитних токенів. Також центробанк планує брати участь у міжнародних ініціативах на кшталт Project Agora, щоб посилити роль вони у глобальній платіжній системі.
Але найдалі просунувся Китай. У червні 26 фінансових інститутів підписали угоди про пряму участь у Cross-border e-CNY Transfer Services. Це блокчейн-платформа для трансграничного використання цифрового юаня. Серед перших учасників були Standard Chartered Bank China і закордонні підрозділи китайських банків у Таїланді, Сінгапурі, Лаосі, ОАЕ, Катарі, Бразилії, Гонконзі та Макао.
На практиці це означає, що цифровий юань уже вбудовують у міжнародні платежі. Платформа CBETS має пришвидшити розрахунки, знизити комісії та спростити роботу банків із транскордонними переказами.
На відміну від цих країн Норвегія обрала обережний підхід. Центральний банк країни кілька років вивчав цифрову крону, тестував різні архітектури й брав участь у міжнародних експериментах. Але в підсумку Norges Bank дійшов висновку, що зараз запуск CBDC не потрібен.
Головний аргумент: поточна платіжна система вже працює безпечно, швидко й недорого для користувачів. У такій ситуації цифрова крона не дає очевидної переваги, зате потребує витрат на нову інфраструктуру, стандарти й захисні механізми.
У Norges Bank окремо зазначили, що переваги не доведені ні для роздрібної CBDC, якою могли б користуватися громадяни, ні для оптової моделі для міжбанківських розрахунків. Голова центробанку Іда Вольден Баше допустила, що цифрова крона може знадобитися в майбутньому, але зараз для її запуску немає достатніх підстав.
Історія з CBDC показує, що цифрова валюта центробанку більше не сприймається лише як новий спосіб оплати. Для Китаю це інструмент трансграничних розрахунків, для Європи — спосіб знизити залежність від Visa і Mastercard, для Південної Кореї — частина майбутньої платіжної інфраструктури. Але для США головне питання звучить інакше: чи не стане цифровий долар валютою, яку можна обмежити?
Тому американська заборона виглядає не як відмова від цифрових грошей загалом. США не закривають дорогу стейблкоїнам, приватним платіжним рішенням та іншим інструментам. Вони намагаються не допустити появи державної цифрової валюти, яка може дати регулятору забагато контролю над тим, як люди й компанії використовують гроші.