Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
На тлі змін у глобальній крипториториці речник панівної партії Індії Праддіп Бхандарі запропонував запустити пілотну програму зі створення національного біткоїн-резерву. Його заява стала приводом для великої дискусії: чи дійсно країна з амбівалентною криптополітикою готова зробити стратегічний крок у бік цифрових активів.
Ця стаття була перекладена з оригіналу. Читайте оригінальну версію від нашого кореспондента тут.
Пропозиція Бхандарі з’явтлася не на порожньому місці. У січні 2025 року США створили стратегічний біткоїн-резерв, використовуючи понад 200 000 конфіскованих BTC як буфер проти інфляції. Ініціатива отримала продовження під час White House Crypto Summit, де було оголошено про плани поповнювати резерви в бюджетно-нейтральний спосіб. Уже щонайменше три штати дозволили купівлю біткоїна за публічні кошти.
Переглянути допис у X Завантаження...
Ці кроки підкріплюють тезу: біткоїн більше не сприймається як спекулятивний актив. Його розглядають як інструмент макрофінансової стійкості.Доречно також згадати приклад Бутану. З 2021 року країна майнить біткоїн на гідроенергії, а в травні 2025 року обсяг її резервів перевищив $1 млрд в BTC. Ідея з’явилася як відповідь на падіння туризму, але перетворилася на джерело фінансування держпослуг та зеленої інфраструктури.
Переглянути допис у X Завантаження...
Усе це контрастує з ситуацією в Індії. Криптовалюта тут оподатковується: 30% податку на прибуток та 1% TDS з усіх транзакцій понад 10 000 рупій (понад $115). Але при цьому в країні відсутнє чітке регулювання. Немає правил щодо обігу, зберігання чи використання активів.
Ця двозначність гальмує розвиток ринку. Як зазначає Бхандарі, без прозорого регулювання важко говорити про інституційну довіру. І хоча Індія головувала у криптогрупі G20 у 2023 році разом з МВФ, на практиці інші країни — зокрема США, Китай і Бразилія — рухаються швидше.
Тож Бхандарі визнає: Індія не буде першою. Але вона має шанс показати альтернативну модель — стійку, прозору, з акцентом на зелену енергетику. У країни величезний потенціал у відновлюваних джерелах — сонячній, вітровій, гідроенергії. Саме на тлі цього міг би з’явитись пілотний проєкт біткоїн-резерву.
«Це не безрозсудний розворот, а виважений крок до визнання цифрових активів», — пише Бхандарі. Він додає, що навіть тестовий запуск міг би дати ринку сигнал: Індія готова шукати власний шлях і не чекати консенсусу.
Бхандарі також звертає увагу на природу самого Біткоїна. Це не борговий інструмент, не цінний папір і не валюта. Це цифровий актив з фіксованою кількістю (21 млн), відкритим блокчейном і глобальною ліквідністю. Він поєднує властивості золота з перевагами цифрового обігу.Саме тому його все частіше називають «цифровим золотом». І саме тому США не лише визнають його — вони створюють стратегічні накопичення.
А Індія — один із найбільших крипторинків у світі. За різними оцінками, понад 100 млн людей уже мають доступ до цифрових активів. Це створює величезну базу користувачів, інвесторів і потенційних платників податків, що може дати державі унікальний важіль — як економічний, так і політичний.
У випадку запуску навіть обмеженого пілота Індія автоматично стає гравцем глобального масштабу. Її приклад впливає не лише на сусідів у регіоні (Пакистан, Бангладеш, Індонезія), а й на міжнародні компанії, що працюють у Web3. Саме тому ініціатива Бхандарі — це не просто локальна заява. Якщо її буде підтримано, вона може стати тригером для нової хвилі державної легітимації криптоактивів.
Індія стоїть перед вибором. Вона може залишатися глядачем, поки інші країни формують криптостратегії. Або ж — запустити власний експеримент із біткоїн-резервом і протестувати, чи здатен цей актив посилити економічну стійкість без шкоди для національних інтересів.
Навіть якщо ініціатива Бхандарі не перейде в офіційну політику, сам факт її обговорення в публічному полі — вже важливий сигнал. Біткоїн більше не тема «ентузіастів». Це питання макрорівня — і Індія має вирішити, чи хоче вона приєднатися до перегонів, чи залишитися поза ними.