Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
Технологія токенізації реальних активів поступово стає мейнстримом. Водночас згадування RWA може стати причиною хвилі гніву. Саме так сталося через пропозицію зацифрувати й продати землю зруйнованої Гази.
Ця стаття була перекладена з оригіналу. Читайте оригінальну версію від нашого кореспондента тут.
За даними Financial Times, консалтингова компанія BCG за участі представників Інституту Тоні Блера презентували план, який передбачає створення токенізованого тресту, куди б вносилась земля сектору Газа, а далі — продаж часток інвесторам через блокчейн. Усе це — на тлі виплат палестинцям, щоб вони добровільно залишили територію.
У презентації під назвою «Great Trust» йшлося про те, щоб передати державну землю Гази до спеціального трасту, а потім токенізувати право власності. Палестинці могли б додавати туди й свою приватну землю — в обмін на токен, який надавав би право на житло. Водночас територію планувалось перебудувати за образом і подобою Дубая: зі штучними островами, зонами на честь Ілона Маска та Дональда Трампа, а також торгівельними блокчейн-ініціативами.
Окремий розділ плану прямо посилається на візію Дональда Трампа — перетворити Газу на Riviera of the Middle East (Рив'єру Близького Сходу). Ця пропозиція, яку він озвучив під час зустрічі з Нетаньягу, передбачала, що США «візьмуть під контроль» Газу, а її населення буде «тимчасово переселене» в сусідні держави.
План викликав міжнародну хвилю засудження — від застереження ООН щодо етнічного очищення до прямої відмови з боку Єгипту, Йорданії, Саудівської Аравії, Китаю, Бразилії та Німеччини. Попри це, Трамп публічно наполягав: «Це чудова ідея, її треба реалізувати», а в його адміністрації йшлося навіть про можливість залучення військових сил. В Ізраїлі ж праві кола сприйняли ініціативу позитивно – як шанс назавжди усунути палестинців із Гази.
Попри те, що технологічно йдеться про цілком реальну для ринку модель (створення юридичної особи, токенізація її часток, торгівля ними через смартконтракти), саме поєднання таких інструментів із темою воєнної катастрофи та примусового переселення викликало зрозумілу реакцію. Активісти назвали це не просто абсурдним, а аморальним — «жахливим», «злим», «спробою пограбувати тих, кого вигнали зі свого дому».
На тлі резонансу і BCG, і Інститут Тоні Блера публічно дистанціювалися від ідеї. Але сам факт існування подібного плану — переселити до 25% мешканців Гази, залучити приватний капітал на реконструкцію і винести операції в блокчейн — уже викликав дискусію далеко за межами конфлікту.
Саме технологічна складова й робить кейс помітним у криптосередовищі. У теорії це — приклад RWA-токенізації землі для фінансування забудови. Але на практиці — спроба застосувати технічний інструмент у місці, де відсутні базові передумови: безпека, згода сторін, законодавча визначеність, довіра.
У проєкті згадується навіть створення стейблкоїна для Гази, торгівельні ініціативи на блокчейні та «криптодружнє середовище» — усе це звучить як копіпейст із дубайських презентацій. Але експерти сумніваються навіть у базовій реалізованості: комерційна токенізація нерухомості в мирних юрисдикціях досі пробуксовує, а в умовах післявоєнної розрухи — взагалі виглядає фантастикою.
Технологічна ідея токенізувати землю Гази може здаватися амбітною, але саме її відірваність від реального гуманітарного контексту й викликає найбільше занепокоєння. І чим амбітнішою стає сфера RWA, тим більше вона потребує не лише блокчейн-розробників, а й етики, права, критичного мислення.
Тож поки що проєкт Gaza Riviera залишається не більше ніж спірною теорією — без перспективи реалізації в найближчому майбутньому.