Навіщо національні біткоїн-резерви звичайним людям

Traders Union
Всі новини
Вибір редакції
Біткоїн як державна стратегія

Всі новини

Головні новини

Вибір редакції

Криптоновини

Фінансові новини

Валюти

«Голоси» ринку

Олеся Крамаренко

29.07.2025

Навіщо національні біткоїн-резерви звичайним людям — Національні резерви біткоїнів: елітарна політика чи шлях до цифрової інклюзії?

На тлі зростання глобального інтересу до цифрових активів, створення національного біткоїн-резерву може сприйматися як крок у майбутнє: держава ніби визнає легітимність криптовалют і готується до нової економічної епохи. Але чи є в цьому користь для звичайної людини? Як біткоїни на балансі уряду впливають на життя тих, хто не торгує криптою, не читає white paper і не зберігає seed-фрази?

Ця стаття була перекладена з оригіналу. Читайте оригінальну версію від нашого кореспондента тут.

На перший погляд — ніяк. Історія Сальвадору, який став піонером такого підходу, яскраво це ілюструє. У 2021 році президент Найіб Букеле оголосив біткоїн офіційним платіжним засобом нарівні з доларом США. Країна запустила додаток Chivo Wallet і видала кожному громадянину $30 у BTC. Здавалось би, перший крок до фінансової інклюзії зроблено. Але минуло кілька років, а помітного ефекту на рівні побутової економіки не відбулося.

Жовтневе опитування сальвадорців показало, що 92% з них не здійснюють BTC-транзакцій. І це більше, ніж в опитуванні 2023 року, коли біткоїном не користувалися 88% населення.

Сальвадор: більше символізму, ніж реформ

За словами Квентіна Ерэнмана, генерального директора некомерційної ініціативи My First Bitcoin, після домовленостей із Міжнародним валютним фондом (МВФ) уряд Сальвадору скоротив участь у криптопроєктах, а навчальні кампанії для громадян зникли.

«З того часу, як уряд уклав цей контракт з МВФ, біткоїн більше не є законним платіжним засобом, і ми не бачимо жодних інших зусиль, спрямованих на те, щоб просвітити людей. Уряд, очевидно, продовжує накопичувати біткоїни, що вигідно для нього, але безпосередньо людям це не приносить користі».

Попри те, що влада продовжує накопичувати BTC, ця стратегія більше нагадує державний спекулятивний фонд, ніж інструмент економічної модернізації. Самі громадяни ніяк не взаємодіють із цими активами. У звіті МВФ прямо зазначено: нові закупівлі біткоїна не передбачені.

Loading...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

Сальвадор влаштовував криптоконференції, запускав криптопроєкти, купував BTC на падіннях — але жоден із цих кроків не став переломним для економіки. Щобільше, країна була змушена піти на поступки МВФ, який неодноразово закликав відмовитися від біткоїна як офіційного платіжного засобу.

Навіть епізодичне використання Lightning Network (як у випадку з оплатою в готелях через IBEX Pay) не змінює загальної картини. Освітній вакуум, згортання державних програм і скасування статусу BTC як законного платіжного засобу відкинули ідею масового прийняття ще далі від середньостатистичного громадянина.

Тож, якщо навіть у країні, яка зробила найрадикальніший крок, криптовалюта залишилась на рівні іміджу — чи має сенс створення біткоїн-резервів в інших державах?

Бутан: інфраструктура замість гучних заяв

Інша стратегія — менш публічна, але не менш амбітна — реалізується у Бутані. Ця невелика гірська країна з населенням близько 800 000 уже кілька років тихо будує державну інфраструктуру для майнінгу біткоїнів.

Проєкт курується державною інвесткомпанією Druk Holding & Investments, а обладнання встановлюється поблизу гідроелектростанцій. На відміну від Сальвадору, Бутан не робив гучних заяв і не змінював правовий статус біткоїна — натомість обрав технократичний шлях: інтеграція цифрових активів у державну енергетичну економіку.

Прозорості у Бутану небагато — офіційно обсяг накопичень у BTC не підтверджено. Але той факт, що держава не просто інвестує, а будує інфраструктуру, свідчить про глибший підхід, де біткоїн не як "скарбничка", а як ресурс, пов'язаний з енергетикою, інноваціями й суверенітетом.

Loading...

Твіт було видалено автором.

Але ми все зберегли 🙂.

А людям з цього що?

Попри всі варіанти — від показового експерименту Сальвадору до технократичного підходу Бутану — у пересічного громадянина залишається слушне питання: «Навіщо це мені?». І поки що відповідь радше розчаровує.

На сьогодні державні біткоїн-резерви не інтегровані в соціальні програми, пенсійні фонди, інфраструктурні проєкти чи податкові стимули. Вони не знижують інфляцію, не роблять кредити доступнішими й не створюють робочих місць напряму. У найкращому випадку це — геополітична ставка на майбутнє, у гіршому — символічна гра в диджитал-модерн.

Однак потенціал є. Держави, які першими навчаться інтегрувати біткоїн у реальні механізми добробуту — наприклад, субсидії, страхування чи освітні програми — зможуть перетворити цифрові активи на щось більше, ніж просто резерв. Але поки цього не сталося, головна вигода від національного біткоїн-казначейства спостерігається лише для політиків та великих гравців..

Цей матеріал може містити думки третіх сторін, жодні дані та інформація на цій веб-сторінці не є інвестиційною порадою згідно з нашим Застереженням. Хоча ми дотримуємося суворої Редакційної неупередженості, цей пост може містити посилання на продукти наших партнерів.

Вам сподобалася стаття?