Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
Китай вкотре хоче змінити правила глобальної фінансової гри. Плани країни щодо запуску цифрового юаня у вигляді стейблкоїна викликали широкий резонанс у світі. Але що насправді стоїть за цією ініціативою? Чи зможе жорстко контрольована Комуністичною партією валюта конкурувати з доларом США?
Ця стаття була перекладена з оригіналу. Читайте оригінальну версію від нашого кореспондента тут.
На перший погляд, ідея проста: цифровий юань мав би прискорити інтернаціоналізацію китайської валюти, зробити її зручнішою для міжнародної торгівлі та платежів. Але чи готовий світ прийняти гроші, пов’язані з політичним контролем?
Юань — валюта зі своєрідною історією і внутрішніми суперечностями. Вона існує у двох формах: внутрішній CNY, який використовується на материковому Китаї, і офшорний CHN, який обертається на міжнародних ринках. Ці дві версії мають трохи різні курси — і це створює унікальний виклик для створення цифрового стейблкоїна, який мав би працювати як всередині країни, так і поза її межами.
Однією з ключових особливостей китайської фінансової системи є суворий контроль над рухом капіталу. Правила «знай свого клієнта» (KYC) та боротьба з відмиванням грошей (AML) у Китаї працюють на посилення контролю за кожною транзакцією. З одного боку, це знижує ризики шахрайства і фінансових злочинів, але з іншого — сильно обмежує свободу користувачів і привабливість юаня як міжнародної валюти.
Для міжнародного бізнесу та туристів наджорсткі обмеження стають перепоною. В результаті китайський юань не став популярним за межами країни, навіть серед союзників, таких як Росія чи Іран.
Ідея юань-стейблкоїна не нова. У 2019 році компанія Tether, найбільший світовий емітент стейблкоїнів, випустила токен, прив’язаний до офшорного юаня. Але після арешту Чжао Дуна — ключового фігуранта проєкту, якого в Китаї називали «королем OTC» — подальше використання і розвиток токена припинилися.
Щоб обійти частину обмежень, Китай використовує Гонконг — особливий фінансовий хаб з більш ліберальним регуляторним середовищем. Регулятори Гонконгу нещодавно дозволили ліцензованим компаніям запускати стейблкоїни, забезпечені будь-якими фіатними валютами.
Це дає можливість Китаю протестувати цифрові валюти на міжнародній арені, зберігаючи жорсткий контроль на материковому ринку. Проте навіть серед великих державних банків лише один отримав ліцензію на випуск стейблкоїна.
За запуском юань-стейблкоїна стоять не лише технічні, а й політичні амбіції. Китай прагне послабити домінування долара, який сьогодні контролює більшість світових фінансових потоків.
Водночас цифровий юань — це інструмент контролю, що дає владі змогу відстежувати та регулювати всі транзакції, застосовувати санкції та боротися з корупцією. Але ця «надконтрольованість» є і найбільшим бар’єром для міжнародного прийняття валюти.
Зараз юань-стейблкоїн — це скоріше експеримент і інструмент контролю, аніж реальна альтернатива долара. Проте Китай робить великі ставки на технології та регуляторні новації, намагаючись розширити вплив своєї валюти на світовій арені.Чи вдасться Пекіну поєднати контроль із гнучкістю і створити дійсно конкурентний цифровий актив — це питання, відповідь на яке вплине на майбутнє світових фінансів.