Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
Ще кілька років тому стейблкоїни здавалися чимось далеким від «великої» економіки. Для більшості це були лише одні з інструментів крипторинку — спосіб швидко переказувати кошти між біржами чи хеджувати волатильність біткоїна. Але за цей час ситуація змінилася докорінно.
Ця стаття була перекладена з оригіналу. Читайте оригінальну версію від нашого кореспондента тут.
Сьогодні найбільші емітенти, такі як Tether та Circle, зберігають десятки мільярдів доларів у короткострокових державних облігаціях США — трежеріс. Саме ці папери гарантують, що кожен токен можна обміняти на долар у будь-який момент, і водночас приносять емітентам стабільний дохід.
Якщо інвестор вирішує позбутися великої кількості токенів USDT чи USDC і хоче отримати назад долари, емітент, виконуючи обіцянку «один токен — один долар», має їх повернути. Частина коштів зберігається у готівці, але основний резерв, як ми вже казали, у держоблігаціях. Щоб швидко отримати необхідну суму, компанія продає частину своїх паперів.
Якщо такі викупи поодинокі, ринок це легко поглинає. Але якщо заявок багато і вони надходять одночасно, продажі стають масштабними. Вони тиснуть на ціни облігацій, і дохідність починає зростати.
Дослідження Банку міжнародних розрахунків (BIS) проливає світло на те, наскільки цей зв’язок уже впливає на ринок державних облігацій США, який є найбільшим і найліквіднішим у світі. За обсягом він вражає: $29 трлн у вигляді різних боргових інструментів, від короткострокових векселів до довгострокових облігацій.
Навіть у спокійні часи рухи коштів у стейблкоїнах можна побачити в коливаннях дохідності облігацій. Коли інвестори масово викуповують стейблкоїни, емітенти змушені продавати частину своїх запасів трежеріс, щоб повернути клієнтам долари. Продаж облігацій — навіть на кілька мільярдів — тисне на ціни та підвищує дохідність.
І головне — вплив відтоку коштів помітно більший, ніж вплив притоку. У цифрах це виглядає так: вихід інвесторів із USDT чи USDC підвищує дохідність 3-місячних трежеріс у два-три рази сильніше, ніж аналогічний за обсягом приплив коштів її знижує. Це асиметрія, яка може стати критичною у кризовий момент.
Тож уявімо тепер стресовий сценарій. Масові сумніви у надійності емітента, чутки або регуляторний тиск можуть перетворити звичайні викупи на лавину. У такій ситуації обсяги продажів облігацій зростуть настільки, що дохідність може підскочити значно більше, ніж кілька базисних пунктів, і це стане відчутним навіть для величезного ринку трежеріс.
Ринок державних облігацій США — найбільший та найліквідніший у світі. На ньому тримається фінансування американського державного боргу, який перевищує $37 трлн, а його дохідність задає орієнтир для кредитних ставок у доларах по всьому світу. Коли вона зростає, дорожчають кредити для компаній, підіймається вартість іпотек, уряди платять більше за свої запозичення.
Отже, навіть кілька додаткових базисних пунктів через розпродажі з боку емітентів стейблкоїнів можуть стати відчутними для глобальної економіки. І це вже не внутрішня справа крипторинку — це фактор, який може вплинути на фінансове життя мільйонів людей, навіть якщо вони ніколи не чули про USDT чи USDC.
Є й ті, хто дивиться на ситуацію з іншого боку. Дональд Трамп, наприклад, нещодавно заявив, що стейблкоїни зміцнюють долар і підсилюють національну безпеку США. У певному сенсі він має рацію: поки попит на них зростає, емітенти купують трежеріс і тим самим підтримують їхній ринок. Але BIS нагадує: у кризовий момент цей механізм розвернеться у протилежний бік, і тоді від підтримки не залишиться й сліду.
Стейблкоїни вже не можна розглядати як ізольований сегмент фінансової системи. Вони стали одним із каналів, через які події у криптоіндустрії можуть впливати на найбільший борговий ринок світу. Поки все спокійно, цей вплив помірний і контрольований. Але питання, яке ставлять дослідники, залишається відкритим: чи готова фінансова система до того, що одного дня цей канал може передати не стабільність, а шок?