Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
2 жовтня світ криптовалют заговорив про Zcash. Токен приватності, який багато хто вже вважав забутим, злетів більш ніж на 60%, досягнувши трирічного максимуму — $158. За останній тиждень він зріс майже на 135%, і цей ривок зробив його одним із найдинамічніших альткоїнів сезону. Ажіотаж підняв монету у рейтингах з 90-х на 60-ті позиції серед криптовалют за капіталізацією, а добові обсяги торгів підскочили на 217%.
Ця стаття була перекладена з оригіналу. Читайте оригінальну версію від нашого кореспондента тут.
Головним тригером став запуск фонду Grayscale Zcash Trust (ZCSH), який відкрив доступ до Zcash акредитованим інвесторам без потреби купувати токен напряму. Це створило хвилю зацікавленості серед традиційних гравців ринку. Додатково вогонь роздмухали соцмережі: відомі підприємці й криптоінфлюенсери почали відкрито порівнювати Zcash із біткоїном і навіть називати його «страховкою від біткоїна».
Щоб зрозуміти, чому ця фраза сьогодні звучить так гучно, варто повернутися на дев’ять років назад — у часи народження Zcash.
Zcash з’явився у жовтні 2016 року, коли світ криптовалют був ще юним і сповненим романтики. Його творцем став криптограф і фахівець з інформаційної безпеки Зуко Вілкокс. Він зібрав команду науковців із провідних університетів — MIT, Джон Гопкінс, Техніону, Тель-Авівського університету — і поставив перед собою мету зробити те, чого не вдалося попереднім проєктам: створити по-справжньому приватний блокчейн. Так народилася Electronic Coin Company, яка отримала кілька мільйонів фінансування і представила світові перший протокол, де приватність підтверджувалася математикою.
Запуск виявився вибуховим. У перші дні торгів монета піднялася майже до $6000 — цифра, що здавалася неймовірною навіть у розігрітому крипторинку. Проте ейфорія швидко змінилася холодним сумнівом.
Скандали переслідували Zcash від самого початку. Найбільше запитань викликав так званий «trusted setup» — церемонія створення ключових параметрів мережі. За правилами після її завершення всі ключі мали бути знищені. Але що, як хтось залишив їх у себе? Чи не можна тоді карбувати невидимі монети? Доказів цього так ніхто й не знайшов, але сама можливість лякала інвесторів.
Ще однією проблемою стала складність використання приватних адрес. Хоча саме анонімність мала бути головною перевагою Zcash, більшість бірж не підтримували «екрановані» транзакції. Користувачі обирали простоту — і лишалися на прозорих адресах. У цей час його конкурент, Monero, захоплював ринок: його приватність була простішою і зрозумілішою.
Результат був болючим. Від рекордних $6000 Zcash впав більш ніж на 97%, на довгий час залившись у тіні.
Але попри падіння, проєкт продовжував жити й розвиватися. Мережа отримувала оновлення: від Overwinter та Sapling до Blossom, Heartwood і Canopy. Кожне з них мало на меті зробити систему простішою, швидшою та надійнішою. Не менш важливою темою було фінансування. На старті двадцять відсотків усіх нових монет ішло на так званий Founders Reward — розробникам та раннім інвесторам.
Це рішення викликало багато критики, адже частина спільноти вважала його «податком» на користувачів. У листопаді 2020 року модель змінили: тепер 80% винагороди отримують майнери, а решта розподіляється між фондом грантів, ECC та Zcash Foundation. Блокова нагорода після халвінгу становить 3,125 ZEC.
Але й ця модель не стала остаточною. У 2025 році спільнота веде гарячі дебати: чи варто продовжувати так званий Dev Fund після листопада, коли закінчиться його термін дії, чи ж повернути усю винагороду майнерам. Це питання може стати доленосним — адже саме воно визначить, чи матиме Zcash ресурси для розвитку у майбутньому.
Щоб зрозуміти, чому дискусії довкола Zcash та Біткоїна не вщухають, треба подивитися, як він працює. Біткоїн побудований на абсолютній прозорості: будь-яку транзакцію можна відстежити, навіть якщо адреса виглядає анонімною. Це забезпечує довіру, але водночас перетворює Біткоїн на мішень для аналітики та регуляторів.
Zcash пішов іншим шляхом. Він залишив ту саму дефляційну модель із лімітом у 21 млн монет, але додав до неї технологію zk-SNARKs. Завдяки цим доказам користувач може сховати всі деталі транзакції — адреси, суми, учасників. Мережа підтвердить її справжність, не розкриваючи нічого. Якщо ж потрібна прозорість, власник може надати так званий view key — ключ, який відкриває інформацію лише для перегляду. Таким чином, Zcash став не просто анонімним активом, а гнучким інструментом: він дозволяє бути невидимим, але при потребі — відкривати «вікно» для перевірки.
Проте й тут є парадокс. Попри те, що Zcash рекламує себе як монета приватності, понад 99% усіх транзакцій залишаються прозорими. Це свідчить про те, що ідея приватності більше живе у риториці, ніж на практиці. Та у світі, де держави розробляють цифрові валюти центральних банків, навіть саме право залишатися невидимим набуває нової цінності.
І ось тепер, після років забуття, Zcash знову на слуху. Його стрімке зростання у жовтні 2025 року стало нагадуванням, що попит на приватність не зникає ніколи. Чи стане цей сплеск новим початком, чи черговим коротким вибухом — покаже час. Але вже зараз зрозуміло: Zcash завжди буде більше, ніж просто монета. Це символ постійної боротьби між прозорістю та таємницею, між контролем і свободою.
Біткоїн став прапором незалежності від банківської системи. Zcash хоче стати прапором незалежності від тотального спостереження. І, можливо, саме в цьому його справжня місія.