Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
Криптовалютна галузь живе новими ідеями. Децентралізація, DAO, спільне управління — усе це мало стати противагою старим фінансовим інститутам. Але коли в грі мільярди, навіть найвільніші протоколи починають поводитися як корпорації.
Ця стаття була перекладена з оригіналу. Читайте оригінальну версію від нашого кореспондента тут.
Саме це відбувається зараз з Uniswap, найбільшою децентралізованою біржею у світі, яка вперше за п’ять років готується розділити прибуток із власними токенхолдерами. Її засновник Хайден Адамс запропонував активувати так званий fee-switch — функцію, яку в коді протоколу заклали ще у 2020-му, але роками не наважувались увімкнути.
Ідея проста: частина торгових комісій, які нині отримують лише постачальники ліквідності (LP), піде на викуп та спалення токенів UNI, зменшуючи їхню кількість в обігу. Фактично це перетворює UNI на актив, що відображає прибуток протоколу — те, чого у DeFi довго уникали через ризики регуляції.
Результат лише обговорення цих змін не змусив себе чекати: 11 листопада токен UNI різко підскочив у ціні, вперше за кілька місяців перевищивши позначку $10. Згодом курс опустився до $8,4, але інтерес до активу не зник — ринок побачив у цій пропозиції не просто чергову реформу, а початок нової економічної моделі для DeFi.
Зараз усі комісії, які збирає Uniswap, йдуть LP — користувачам, які додають свої активи до пулів ліквідності. Саме вони забезпечують можливість здійснювати миттєві обміни без посередників.
Токен UNI, попри свій мільярдну ринкову капіталізацію, не має прямої економічної вигоди — він дає лише право голосу у DAO, тобто в децентралізованому управлінні протоколом.
Розробники роками уникали будь-яких винагород для токенхолдерів через юридичні ризики: у США така модель може вважатися аналогом виплати дивідендів, що загрожує претензіями з боку SEC.
Однак нове політичне середовище — і лояльніша позиція адміністрації Трампа — дали Uniswap більше простору для маневру.
Згідно з пропозицією, Uniswap перерозподілить частину комісій на викуп і спалення UNI, зменшуючи його загальну кількість в обігу. Для більшості пулів ця частка становитиме одну шосту від усіх зборів, а для деяких — до 25%. Крім того, доходи з Unichain, нового рівня обробки транзакцій, теж підуть у «спалення».
Це означає, що вперше UNI почне отримувати справжню вартість, пов’язану з прибутком протоколу.
На перший погляд, пропозиція виглядає логічно: користувачі, які інвестували в UNI, нарешті отримають пряму вигоду від розвитку протоколу.Однак частина спільноти поставилася до ідеї з обережністю. Деякі постачальники ліквідності вважають, що нова схема зменшить їхній прибуток, оскільки частина комісій тепер піде на викуп токенів.
Інші побоюються, що перерозподіл доходів змістить баланс у бік великих інвесторів та Uniswap Labs, які й без того мають значний вплив на ухвалення рішень.
План також передбачає, що частину функцій DAO буде передано під управління юридичної структури Labs — це викликало хвилю обурення серед тих, хто бачить у цьому крок до централізації.
Для багатьох це звучить як відмова від ідеї DeFi, де кожен учасник мав рівне право голосу.
Попри критику, крок Адамса може запустити нову хвилю економічних експериментів у DeFi. Механізм buy-and-burn вже довів свою ефективність — він підвищує цінність активів, якщо бізнес генерує стабільний дохід. У випадку Uniswap — лише за останні 30 днів платформа заробила понад $109 млн комісій, що може означати $18–38 млн потенційного викупу UNI щомісяця. Інші DeFi-проєкти, зокрема гігант ліквідного стейкінгу Lido вартістю $30 млрд, також розглядають схожі механізми.
Якщо нова модель Uniswap виявиться успішною — це створить новий стандарт: токени перестануть бути лише символами управління, і почнуть працювати як повноцінні фінансові активи.
Увімкнення fee-switch — це не просто технічне оновлення. Це поворотний момент у розвитку децентралізованих фінансів. DeFi рухається від романтичної ідеї «вільних протоколів» до зрілої системи, де кожен має свою роль, ризик і частку доходу. І хоча це породжує дискусії, якщо компроміс між ідеєю та економікою допоможе протоколу жити довше, можливо, це і є найкраща форма децентралізації: та, яка виживає.