Україна запускає держзамовлення на далекі пасажирські перевезення з бюджетом 16 млрд грн у 2026 році
Рішення про новий підхід до компенсації збиткових пасажирських перевезень ухвалено на тлі потреби у більш передбачуваному фінансуванні залізниці в умовах воєнного стану. Про старт експериментального механізму державного замовлення на внутрішні пасажирські перевезення далекого сполучення повідомила Forbes Україна. У межах моделі на 2026 рік передбачено 16 млрд грн, а контроль витрат має стати однією з ключових умов програми.
Основні моменти
- Уряд України планує запровадити держзамовлення на перевезення у 2026 році з бюджетом 16 млрд грн для фінансування основних маршрутів далекого сполучення.
- За оцінкою Мінрозвитку, собівартість поїздки у понад три рази перевищує тариф, а дефіцит бюджету «Укрзалізниці» у 2026 році очікується понад 40 млрд грн при дефолті за боргом у $1 млрд.
- Фінансування надаватимуть авансом щоквартально з перевіркою Державної аудиторської служби, що має забезпечити прозорість витрат і контроль компенсацій перевізнику.
Параметри експериментальної моделі PSO
Проєкт передбачає поступовий перехід до європейської моделі Public Service Obligation (PSO), за якою держава системно компенсує перевізнику різницю між фактичною собівартістю перевезень і соціально доступними тарифами. Обсяг державного замовлення на 2026 рік встановлено на рівні 16 млрд грн, кошти мають покрити основні маршрути далекого сполучення. Держава замовлятиме послуги, визначатиме їхні параметри та контролюватиме виконання перевезень у межах нового механізму.До перевірки витрат планують залучити Державну аудиторську службу України, а фінансування здійснюватиметься щоквартально шляхом авансування. Окремо зазначено, що також профінансують перевезення, виконані у січні та лютому 2026 року. Мінрозвитку вказує, що проєкт розроблявся спільно з Міністерством фінансів і має запустити системну модель компенсацій замість неформальних підходів.
У міністерстві очікують, що нова схема зменшить фінансове навантаження на «Укрзалізницю» та поступово дасть змогу відмовитися від перехресного субсидіювання між видами діяльності залізничного транспорту. Наразі пасажирський сегмент традиційно залишається збитковим, а частина витрат покривається за рахунок прибутків від вантажних перевезень. Перехід до PSO фактично означає, що компенсація збитків має стати прямою та прозорою функцією державного замовлення.
Фінансовий контекст та значення для ринку
За оцінкою Мінрозвитку, фактична собівартість поїздки в середньому більш ніж утричі перевищує ціну квитка, тоді як тарифи зберігають максимальну доступність. Це підкреслюється як критично важливе в умовах воєнного стану, коли залізницею активно користуються військові, їхні родини, внутрішньо переміщені особи та мільйони громадян. Додатковим чинником є робота інфраструктури під постійними обстрілами та щоденними руйнуваннями, що посилює потребу у стабільному фінансуванні.Мінрозвитку також наводить прогноз, що дефіцит бюджету «Укрзалізниці» на 2026 рік перевищить 40 млрд грн. Окрім операційного дефіциту, у матеріалі згадується, що компанія з січня перебуває у дефолті за боргом у понад $1 млрд, залученим для фінансування проєктів Євро-2012. На цьому тлі державне замовлення розглядається як один із інструментів стабілізації пасажирського сегмента та зниження залежності від вантажних доходів.
Паралельно компанія впроваджує кроки з боку доходів і тарифної політики. «Укрзалізниця» 5 лютого представила нову модель ціноутворення у преміумсегменті, де вартість квитків у вагонах СВ та «Інтерсіті» першого класу залежатиме від сезонності, дня тижня, дат продажу та рівня заповненості. Також повідомлялося про зростання з квітня на 20% вартості проїзду у вагонах СВ (люкс) міжнародних поїздів і плани на березень щодо прогресивної шкали повернення коштів за квитки.
Що зміниться для контролю та планування перевезень
Заявлена логіка держзамовлення передбачає чіткіше розмежування ролей: держава як замовник визначає обсяг та умови послуг, а перевізник виконує їх із подальшою компенсацією різниці між витратами та тарифами. Урядова модель також вводить регулярність фінансування, оскільки кошти планують надавати щоквартально через авансування. Це має знизити ризики касових розривів у пасажирському сегменті, який зазвичай не покриває свої витрати в межах чинних тарифів.Окремим елементом є залучення Державної аудиторської служби України до перевірки витрат, що може посилити вимоги до обґрунтування собівартості та звітності. У такій конструкції ключовими стають прозорість витрат і контроль виконання, адже від цього залежатиме обсяг компенсацій за маршрути далекого сполучення. На практиці це може означати жорсткіші стандарти планування рейсів і витрат, щоб узгодити очікування держави, пасажирів і перевізника в межах доступних тарифів.
Також у повідомленні фіксується, що фінансування поширять на перевезення, виконані у січні та лютому 2026 року. Це підкреслює намір забезпечити безперервність підтримки на старті експерименту, коли модель лише запроваджується. Подальша ефективність механізму залежатиме від того, наскільки системно він замінить перехресне субсидіювання і чи зможе зменшити тиск на фінансові показники «Укрзалізниці».
Раніше ми повідомляли про зростання касових видатків загального фонду держбюджету у січні 2026 року та їхню структуру за основними напрямами. У матеріалі йшлося, що найбільшу частку видатків сформували витрати на безпеку й оборону, а також були окреслені динаміка соціальних виплат і зростання витрат на обслуговування держборгу. Цей бюджетний фон важливий для розуміння того, як держава розподіляє ресурси на пріоритети та які можливості має для запуску системних механізмів компенсацій, зокрема у транспорті.
Найсвіжіші новини Retirement Policies
- Forex
- Crypto