Мінфін виносить на обговорення зміни до правил трансфертного ціноутворення в Україні

Мінфін виносить на обговорення зміни до правил трансфертного ціноутворення в Україні
Нові правила для бізнесу

Для громадського обговорення оприлюднено законопроєкт змін до Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення, як повідомляє Міністерство фінансів України у розділі «Проєкти нормативно-правових актів у 2026 р.». Ініціатива підготовлена за участі експертів ОЕСР та фахівців Державної податкової служби. У відомстві очікують, що оновлення правил підвищить податкову визначеність для бізнесу та зменшить ризики спорів і подвійного оподаткування.

Основні моменти

  • Мінфін пропонує переглянути вартісні критерії, розширити принцип «витягнутої руки» на нові операції й удосконалити штрафну модель у сфері ТЦУ.
  • Для компаній із річним доходом до 150 млн грн запроваджується спрощена документація, а щодо операцій до 10 млн грн — звітність лише на запит.
  • Законопроєкт гармонізує українські правила із настановами ОЕСР 2022 року, кроками BEPS 8–10 та зобов’язаннями у межах євроінтеграції.

Що пропонує законопроєкт Мінфіну

Метою законопроєкту визначено захист податкової бази України та зниження ризиків розмивання бази оподаткування через внутрішньогрупові операції. Трансфертне ціноутворення регулює підхід до визначення цін в операціях між пов’язаними особами за принципом «витягнутої руки», тобто на рівні ринкових умов. У Мінфіні наголошують, що саме через такі операції у світі часто відбувається переміщення прибутку до юрисдикцій із нижчим оподаткуванням. Запропоновані зміни також мають зменшити кількість спорів між платниками податків і контролюючими органами.

Ключові новації, зазначені в матеріалах до проєкту, охоплюють перегляд вартісних критеріїв для визнання операцій контрольованими та розширення застосування принципу «витягнутої руки» на окремі внутрішні операції, зокрема зі збитковими підприємствами та суб’єктами на преференційних режимах. Окремим блоком передбачено спрощення документації з трансфертного ціноутворення та звіту про контрольовані операції, а також уточнення алгоритмів ідентифікації фактичних умов для аналізу зіставності. Законопроєкт також уточнює застосування методів трансфертного ціноутворення, включно з методами ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку та розподілення прибутку. Додатково запропоновано удосконалення підходу до операцій з нематеріальними активами через DEMPE-аналіз, а також оновлену модель штрафів, що має стимулювати добровільні коригування та добросовісну поведінку платників.

Спрощення звітності та нові пороги для бізнесу

Окрему увагу в законопроєкті приділено зменшенню адміністративного навантаження для компаній із меншими масштабами діяльності. Для платників із річним доходом до 150 млн грн передбачено запровадження скороченої документації з трансфертного ціноутворення. Для контрольованих операцій обсягом до 10 млн грн документація, згідно з проєктом, подаватиметься лише на запит органу контролю. У Мінфіні вказують, що ці підходи мають поєднати контроль за ризиковими операціями зі спрощенням вимог для меншого бізнесу.

Серед очікуваних результатів реалізації проєкту названо підвищення податкової визначеності, зниження ризиків подвійного оподаткування та мінімізацію можливості штучного виведення прибутку з України. Також у переліку ефектів зазначені зниження кількості податкових спорів, покращення адміністрування трансфертного ціноутворення та спрощені вимоги до звітності для бізнесу з незначними обсягами доходу й контрольованими операціями. Мінфін також пов’язує реформу з підвищенням інвестиційної привабливості країни. Обговорення відкрите для бізнес-спільноти, експертів та інших зацікавлених сторін.

Прив’язка до стандартів ОЕСР та євроінтеграційних зобов’язань

У Мінфіні підкреслюють, що законопроєкт підготовлено з урахуванням настанов ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення (редакція 2022 року) та кроків 8–10 Плану дій BEPS. Також у документі враховані зобов’язання України в межах Угоди про асоціацію з ЄС і заходи Національної стратегії доходів до 2030 року. На цьому тлі відомство очікує, що ухвалення закону стане кроком у напрямі зближення з міжнародними підходами до оподаткування. Окремо зазначається, що це може посилити довіру міжнародних партнерів у контексті співпраці з Україною.

Текст законопроєкту та коментарі оприлюднені на сайті Мінфіну, а зауваження і пропозиції приймаються у письмовій формі за адресою м. Київ, вул. Межигірська, 11, або електронною поштою на infomf@minfin.gov.ua та tp@minfin.gov.ua. Міністерство фінансів запрошує долучитися до обговорення представників бізнесу, експертів і зацікавлені сторони. Після завершення консультацій проєкт може бути доопрацьований з урахуванням отриманих пропозицій у межах визначеної процедури.

Раніше ми повідомляли про дію інструменту державних портфельних гарантій, який із грудня 2020 року залишається одним із ключових каналів доступного фінансування для мікро-, малого та середнього бізнесу під час воєнного стану. У матеріалі наводилися актуальні обсяги кредитування під держгарантії, рівень використання лімітів, а також банки-лідери та регіони й галузі, де формувався основний попит.

Цей матеріал може містити думки третіх сторін, жодні дані та інформація на цій веб-сторінці не є інвестиційною порадою згідно з нашим Застереженням. Хоча ми дотримуємося суворої Редакційної неупередженості, цей пост може містити посилання на продукти наших партнерів.