Україна оновлює управління державною меліоративною інфраструктурою через новий закон
Реформа зрошення та дренажу в Україні переходить до наступного етапу після голосування у Верховній Раді, повідомляє ME.gov.ua. 25 лютого 2026 року парламент ухвалив закон про вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності, рішення підтримали 229 народних депутатів. Документ спрямований на підвищення надійності та керованості державних систем поливу й водовідведення та є продовженням раніше започаткованих змін у сфері меліорації.
Основні моменти
- Новий закон створює державних некомерційних операторів меліоративних систем, впроваджуючи прозорі тарифи та наглядові ради з представниками аграрного бізнесу.
- Очікується зменшення втрат води, підвищення врожайності, зайнятості та валютної виручки від експорту через гнучкішу економічну модель і залучення інвестицій.
- Реформа орієнтує інфраструктуру на потреби водокористувачів, дозволяючи аграріям стабільніше планувати виробництво і мінімізувати ризики поливного сезону.
Ключові норми закону та модель управління
Закон продовжує комплексну реформу меліорації та розвиває положення Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Також він є частиною виконання Стратегії зрошення та дренажу України до 2030 року. Документ передбачає створення операторів меліоративних систем у формі державних некомерційних підприємств, а також запроваджує прозорі правила формування тарифів на подачу та відведення води. До управління планують залучати представників аграріїв і водокористувачів через наглядові ради, що має посилити відповідальність і контроль за роботою інфраструктури.Очікуваний економічний ефект для агросектору
У міністерстві очікують, що нові правила зменшать втрати води, підвищать якість послуг і створять стимули для інвестицій у модернізацію інфраструктури. Закон змінює підхід до управління, замість суто бюджетної моделі запроваджується більш гнучка та економічно стійка система з чіткою відповідальністю операторів і участю водокористувачів. Заявлені результати включають збільшення площ зрошення та дренажу, зниження собівартості поливу та мінімізацію ризиків перебоїв водопостачання у вегетаційний період. Серед потенційних наслідків також названо зростання врожайності, підвищення зайнятості у сільській місцевості, а також збільшення податкових надходжень і валютної виручки від експорту агропродукції.Позиція уряду та подальша реалізація
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев наголосив, що ухвалений закон орієнтує роботу державної інфраструктури на потреби водокористувачів і має зробити її стабільнішою та прозорішою. За його словами, реформа має сприяти залученню інвестицій, зниженню собівартості поливу та підвищенню врожайності, що для аграріїв означатиме надійніше зрошення і менші втрати води та коштів. У матеріалі зазначається, що реалізація закону допоможе агровиробникам стабільніше планувати виробництво на зрошуваних землях і знизить сезонні ризики перебоїв із водопостачанням. Мінекономіки також висловило вдячність народним депутатам за підтримку змін і спільну роботу над удосконаленням управління меліоративною інфраструктурою.Раніше ми повідомляли про схвалення урядом Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2026–2030 роки та операційного плану її реалізації. У матеріалі йшлося про намір привести підходи до управління держфінансами до стандартів ЄС, підвищити ефективність бюджетних витрат і посилити підзвітність, що розглядається як елемент підготовки до відновлення та виконання євроінтеграційних зобов’язань.
Найсвіжіші новини Reforms
- Forex
- Crypto