Полтавський ГЗК оскаржує судові обмеження активів у спорі з ФГВФО

Полтавський ГЗК оскаржує судові обмеження активів у спорі з ФГВФО
ГЗК оскаржує обмеження

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за скаргою ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» у справі щодо забезпечення позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до бізнесмена Костянтина Жеваго. Про це повідомило «Інтерфакс-Україна» з посиланням на матеріали справи. Розгляд апеляції призначено на 18 березня 2026 року, тоді як оскаржувана ухвала Господарського суду Києва датована 1 грудня 2025-го.

Основні моменти

  • Господарський суд Києва 1 грудня 2025 року відмовив ПГЗК у скасуванні арешту активів у межах позову ФГВФО на 45,979 млрд грн, розгляд апеляції призначено на 18 березня 2026 року.
  • Арештовано 50,3% корпоративних прав Полтавського ГЗК, а також частки в Єристівському та Біланівському ГЗК, що опосередковано належать Жеваго через Ferrexpo AG, та заборонено відчуження активів структур Ferrexpo.
  • Ferrexpo зафіксувала забезпечення на 4,727 млрд грн ($112,5 млн станом на 31 грудня 2024 року) через претензії Maxi Capital Group і суд про банкрутство ПГЗК, а борговий спір розглядається у Верховному Суді.

Процедура апеляції та ключові дати

24 лютого 2026 року суд розглянув питання щодо апеляційної скарги ПГЗК на рішення Господарського суду Києва від 1 грудня 2025 року. Колегія суддів постановила відкрити апеляційне провадження та призначила розгляд скарги на 18 березня 2026 року. Ухвала набрала законної сили з моменту підписання і не підлягає оскарженню.

У матеріалах справи зазначається, що апеляційну скаргу передали на розгляд колегії суддів 5 грудня 2025 року. 11 грудня суд витребував матеріали справи в Господарського суду Києва. Після їх надходження суд визнав комплект документів достатнім для відкриття апеляційного провадження.

Суперечка стосується заходів забезпечення позову ФГВФО до Костянтина Жеваго. У межах цієї процедури ПГЗК наполягає на скасуванні забезпечувальних заходів, які раніше застосовувалися в рамках позову Фонду.

Суть позову ФГВФО і забезпечувальні заходи

ФГВФО звернувся до Господарського суду Києва з позовом до Жеваго про стягнення 45,979 млрд грн. Фонд обґрунтовує вимоги діями відповідача, які, за позицією позивача, завдали збитків банку «Фінанси та Кредит» та його вкладникам під час ліквідації установи. Провадження у справі суд відкрив 6 січня 2023 року.

3 березня 2023 року суд задовольнив заяву Фонду про забезпечення позову, наклавши арешт на частину корпоративних прав у ПГЗК (50,3%), а також у Єристівському та Біланівському ГЗК. У тексті йдеться, що ці активи опосередковано належали Жеваго через Ferrexpo AG (Швейцарія). Окремо запроваджувалися заборони на відчуження часток низки структур, зокрема Ferrexpo AG, Ferrexpo PLC, Fevamotinico SaRL та Minco Trust.

Крім того, держреєстраторам і нотаріусам заборонили вчиняти відповідні реєстраційні дії. 31 липня 2024 року у справі призначили судову економічну експертизу. 21 листопада 2025 року ПГЗК подав клопотання про часткове скасування забезпечувальних заходів, але 1 грудня 2025 року суд відмовив і призупинив провадження на час проведення експертизи.

Корпоративний і фінансовий контекст для групи Ferrexpo

Окремо в матеріалі зазначається, що раніше суд уже відкрив провадження про банкрутство ПГЗК за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Maxi Capital Group» від 9 травня 2025 року щодо позову поручителів на 4,727 млрд грн. Спір між ПГЗК і Maxi Capital Group, пов’язаний із поручителями, надалі розглядається у Верховному Суді. Після публікації оголошення про банкрутство керуючий з питань неплатоспроможності має сформувати перелік вимог кредиторів відповідно до українського законодавства.

Керівництво Ferrexpo називає претензію необґрунтованою. У фінансовій звітності компанія зафіксувала забезпечення у сумі 4,727 млрд грн (приблизно $112,5 млн станом на 31 грудня 2024 року) ще за 2023 рік. Також вказано структуру володіння: Ferrexpo володіє 100% ТОВ «Єристівський ГЗК», 99,9% ТОВ «Біланівський ГЗК» та 100% ПрАТ «Полтавський ГЗК».

Основним власником Ferrexpo названо Костянтина Жеваго (49,32% акцій), який перебуває під українськими санкціями. Через це українські підприємства групи мають проблеми з поверненням ПДВ, зазначається в матеріалі. Народний депутат Олексій Мовчан пропонує Жеваго зменшити пакет до менш ніж 25%, щоб, за його логікою, вивести підприємства з-під санкцій та відновити можливість повернення ПДВ.

Раніше ми писали про ініціативу Бюро економічної безпеки щодо досудового врегулювання кримінальних проваджень за навмисне ухилення від сплати податків. У пропозиції йшлося про можливість закриття справ без суду за умови визнання провини, повного погашення податкового боргу та штрафів, а також додаткового внеску на потреби ЗСУ. У БЕБ також оцінювали потенційний бюджетний ефект і повідомляли про підготовку законопроєкту робочою групою.

Цей матеріал може містити думки третіх сторін, жодні дані та інформація на цій веб-сторінці не є інвестиційною порадою згідно з нашим Застереженням. Хоча ми дотримуємося суворої Редакційної неупередженості, цей пост може містити посилання на продукти наших партнерів.