Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
США можуть невдовзі ухвалити CLARITY Act – найважливіший крипторегуляторний закон за останні роки. Документ не лише розмежовує повноваження SEC і CFTC, а й визначає, як цифрові активи інтегруватимуться в традиційну фінансову систему. Питання в тому, хто виграє від нових правил, а хто втратить частину контролю над ринком?
У США знову заговорили про швидке ухвалення CLARITY Act — законопроєкту, який має визначити правила гри для цифрових активів. Сенатор Берні Морено заявив, що документ може пройти Конгрес уже у квітні.
Інтерес до документа пояснюється просто: мова не про чергову поправку до законодавства, а про створення повноцінної архітектури крипторинку США. Насправді ж йдеться про перерозподіл впливу між криптоіндустрією, банками та державними регуляторами.
Саме тому аналітики JPMorgan вважають, що його ухвалення може стати каталізатором для ринку у другій половині 2026 року.
Головна ідея закону — розмежувати повноваження між Комісією з цінних паперів та бірж (SEC) та Комісією з торгівлі товарними ф’ючерсами (CFTC) і припинити практику регулювання через судові позови, яка останні роки створювала правову невизначеність.
По-перше, документ вводить чітку класифікацію цифрових активів. Частина токенів визначатиметься як цифрові товари під наглядом CFTC, частина — як цифрові цінні папери під юрисдикцією SEC. Це зменшує ризик ситуації, коли один і той самий актив може трактуватися по-різному залежно від регулятора.
По-друге, передбачено пільговий режим для нових проєктів. Стартапи зможуть залучати до $75 млн на рік без повної реєстрації в SEC, якщо вони рухаються до децентралізації. Ідея в тому, щоб інновації залишалися в США, а не мігрували в юрисдикції з м’якшими правилами.
По-третє, закон створює механізм переходу токена зі статусу цінного паперу до товару після досягнення достатньої децентралізації. Якщо емітент втрачає контроль і мережа стає самодостатньою, актив може змінити регуляторний режим. Це принципово для великих блокчейн-проєктів і відкриває шлях до ширшого біржового обігу.
По-четверте, документ встановлює чіткі вимоги до посередників — бірж, брокерів, кастодіанів. Для великих банківських гравців це означає можливість офіційно надавати послуги зберігання цифрових активів без регуляторної невизначеності.
CLARITY Act також підтримує токенізацію традиційних цінних паперів і реальних активів. Закон уточнює, що токенізовані інструменти залишаються підпорядкованими чинному законодавству про цінні папери. Це важливий сигнал для інфраструктурних компаній, які вже будують ринки токенізованих активів.
Майнери, валідатори та розробники програмного забезпечення звільняються від брокерських звітних зобов’язань, якщо не здійснюють кастодіальну діяльність. Це знімає частину регуляторного тиску з базової інфраструктури мереж.
Документ також вводить податкові послаблення для невеликих повсякденних криптоплатежів і уточнює режим оподаткування стейкінгу. Це спроба зробити використання криптовалюти в розрахунках практичнішим.
І останнє, але найпроблемніше положення щодо стейблкоїнів, що може змінити їхній статус у фінансовій системі. Якщо прибутковість буде обмежена, вони фактично закріпляться як цифрові платіжні інструменти, а не інвестиційні продукти. Це зміщує баланс на користь токенізованих банківських депозитів.
Саме питання прибутковості стейблкоїнів гальмувало просування закону. Банківський сектор побоюється відтоку депозитів у разі, якщо користувачі зможуть отримувати дохід за зберігання цифрових доларів. Криптокомпанії, навпаки, вважають, що без такої можливості стейблкоїни опиняться в неконкурентному становищі.
Coinbase навіть відкликав підтримку законопроєкту на початку року через ці положення та через роль SEC як основного регулятора. Тепер, за словами керівництва компанії, компроміс можливий. Це означає, що баланс інтересів ще формується.
Якщо закон буде ухвалений у запропонованому вигляді, виграють передусім великі гравці з розвиненою комплаєнс-інфраструктурою. Централізовані біржі, банки-кастодіани, інституційні інвестори та компанії, що розвивають токенізацію традиційних активів, отримають стабільне правове поле для масштабування бізнесу. CFTC зміцнить свою роль у нагляді за цифровими товарами, тоді як SEC може втратити частину простору для широкого трактування криптоактивів як цінних паперів.
Водночас не всі опиняться у виграшному становищі. Проєкти, які працювали в умовах регуляторної невизначеності, змушені будуть адаптуватися до чіткіших вимог. Стейблкоїни з дохідністю можуть зіткнутися з обмеженнями, якщо компроміс буде досягнутий на користь банківського сектору. А традиційні банки, у разі дозволу прибуткових стабільних монет, отримають нового конкурента за ліквідність.
Таким чином, CLARITY Act — це не просто спроба навести ясність. Це перерозподіл впливу в системі, де вирішується, хто контролюватиме інфраструктуру криптовалют у США. Саме тому навколо нього точиться настільки складна політична й галузева дискусія.