Акції в турбулентності: хто втрачає мільярди, а хто заробляє на ринковому шоку

Загострення військового конфлікту між Іраном, США та Ізраїлем спровокувало ціновий шок на фондовому ринку та докорінно перерозподілило капітал. Поки авіаперевізники та імпортери втрачають мільярди через логістичний параліч, нафтогазовий та оборонний сектори демонструють аномальне зростання. Ринки балансують між панічним розпродажем ризикових активів і різким зростанням секторів, які виграють від кризи.

Акції яких компаній постраждали найбільше

Найсильніше під удар потрапили авіаперевізники та індустрія туризму, безпосередньо залежні від стабільності на Близькому Сході та цін на пальне. Авіалінії та туристичні компанії втратили загалом понад $22 млрд ринкової вартості за лічені дні. Масове скасування рейсів та закриття ключових вузлових аеропортів на кшталт Дубаю (найбільш завантажений міжнародний хаб) паралізували глобальне авіасполучення. 

Наслідком стала паніка серед інвесторів у секторі подорожей. Акції найбільших авіакомпаній різко пішли вниз. Так, європейський гігант туризму TUI втратив близько 10% вартості, акції авіаконцернів Lufthansa та власника British Airways IAG просіли на понад 5%. У США папери авіаліній Delta Air Lines, United Airlines та American Airlines впали на 2–4%, попри те що їх пряма присутність на ринках Близького Сходу невелика. 

Під тиском опинилися й азійські перевізники: котирування Singapore Airlines, Cathay Pacific, Qantas та Japan Airlines просіли більш ніж на 4%. Аналітики відзначають, що навіть за наявності хеджування пального авіакомпанії стикаються зі стрімким ростом витрат на пальне, необхідністю облітати закриті зони та хвилею скасувань, що разом б’є по їх прибутках.

Негативні наслідки від конфлікту відчули не лише перевізники. Готельний і круїзний бізнес теж почав втрачати позиції, адже перспективи глобального туризму погіршились. Крім того, банківський сектор та циклічні споживчі компанії потрапили під розпродаж через загальне ухиляння від ризику на ринках. У Європі фондові індекси впали на 2–3% за день, причому особливо просіли акції банків та автобудівників. Інвестори побоюються, що зростання цін на енергоносії підірве купівельну спроможність споживачів та підвищить кредитні ризики, тож скорочують позиції в чутливих до економічного циклу галузях.

Хто постраждав опосередковано

Крім прямих збитків бізнесу, ескалація створила системні ризики для країн, що критично залежать від імпорту енергоресурсів. Найболючішим став обвал азійських ринків: провідний індекс Південної Кореї впав на 7%, очоливши падіння в регіоні, тоді як японський Nikkei 225 просів на 3%. Різкий стрибок цін на нафту миттєво спровокував побоювання щодо інфляції та сповільнення зростання в країнах, де енергетична стабільність є фундаментом економіки.

Для енергозалежної Європи ситуація ускладнилася газовим шоком. Після того як Катар превентивно зупинив виробництво LNG через загрозу ударів, європейські ціни на газ підскочили на 25% за день. На цьому тлі загальноєвропейський індекс Stoxx 600 та німецький DAX відкрилися зниженням, оскільки інвестори продовжують закладати в ціни ризики тривалого дефіциту ресурсів. Це фактично повернуло ринки до реалій енергокризи 2022 року. 

Інвестори трактують цей конфлікт як агресивний інфляційний шок. Через це під тиском опинилися навіть високотехнологічні компанії: загроза інфляції підвищує прибутковість облігацій, що робить акції з високими оцінками менш привабливими для великих гравців.

Хто заробляє на геополітичній турбулентності

Попри загальну тривогу, конфлікт сформував чіткий перелік активів, що виграли від ескалації. Різкий стрибок цін на нафту миттєво підняв акції енергетичних гігантів: європейські гранди Shell та BP додали близько 5%, а американські ExxonMobil і Chevron стали фаворитами торгів на очікуваннях надприбутків. Навіть саудівська Saudi Aramco зафіксувала зростання капіталізації на 3%, попри ризики ударів по місцевій інфраструктурі, зокрема по терміналу Рас-Танура.

Паралельно стрімко злетіли котирування оборонних корпорацій, оскільки інвестори почали закладати в ціни очікування нових масштабних замовлень. Згідно з даними торгів, акції американського гіганта Raytheon Technologies (RTX) продемонстрували впевнене зростання на 5,81% за останні кілька днів, тоді як папери Lockheed Martin додали 2,81%, наблизившись до своїх річних максимумів. Не залишився осторонь і європейський ринок: британська BAE Systems на фоні загального падіння індексів змогла зрости на 3,40%. Така динаміка підтверджує, що капітал масово мігрує в сектори, які забезпечують безпеку та воєнну спроможність у часи глобальної нестабільності.

Цікаво, що саме висока концентрація нафтових та оборонних компаній зробила певні національні індекси стійкішими за інші. Британський FTSE 100 знизився лише на 1%, продемонструвавши значно кращу динаміку, ніж загальноєвропейські показники. Справжній парадокс продемонстрував ізраїльський ринок: індекс Tel Aviv 35 оновив історичний максимум, підскочивши на 5%, а шекель зміцнився на 1,5%. Така реакція пояснюється оптимізмом місцевих інвесторів, які закладають у ціни сценарій швидкої перемоги та радикального зниження геополітичних ризиків для країни в довгостроковій перспективі.

Не залишилися осторонь і класичні захисні активи, хоча їхня динаміка виявилася неоднозначною. Золото, яке традиційно вважається головним притулком у часи війни, продемонструвало різку волатильність. Після початкового злету на новинах про конфлікт, на торгах 3 березня ми спостерігаємо технічну корекцію: ціна металу знизилася на 2,4%, зафіксувавшись на позначці $5193 за унцію. Такий відкат пояснюється зміцненням долара США та зростанням доходності державних облігацій — інвестори перекладають капітал у дорожчу американську валюту, що тисне на котирування дорогоцінних металів.

Попри це, загальний тренд на перерозподіл капіталу залишається очевидним. Гроші перетікають із ризикових секторів споживчого попиту до галузей, що забезпечують енергетичну та оборонну стабільність. Навіть американські індекси S&P 500 та Nasdaq, попри глибокі просідання наприкінці лютого, наразі демонструють спроби стабілізації. За останні п’ять днів вони втрималися у символічній «зеленій зоні» (+0,65% та +0,23% відповідно), що вказує на обережні сподівання ринку на локалізацію конфлікту.

Чого чекати трейдерам далі

Наразі ціна більшості активів відображає сценарій «тимчасового шоку». Ринок схильний вірити у відносно короткий характер кампанії, спираючись на заяви Дональда Трампа про ймовірну тривалість операції щонайменше у чотири тижні. Це підтверджується динамікою товарних ринків: ціни зросли переважно на найближчі ф’ючерси, тоді як довгострокові контракти залишаються стабільнішими.

Проте ризик ескалації залишається критичним. Якщо конфлікт затягнеться або залучить нових учасників (Хезболла, союзники Ірану), ціна нафти може перевищити $100 за барель. Такий сценарій спровокує нову хвилю глобальної інфляції, що змусить центральні банки тримати високі відсоткові ставки довше. У цьому разі поточне ралі в оборонному та енергетичному секторах може змінитись загальним обвалом ринку через падіння корпоративних прибутків та купівельної спроможності.

Для трейдерів ключовими маркерами на найближчі тижні стануть статус Ормузької протоки, цілісність нафтової інфраструктури та заяви ОПЕК+. Базовий сценарій — локалізація війни протягом місяця з подальшим відновленням авіасполучення та відскоком постраждалих акцій. Однак затяжний характер бойових дій неминуче перетворить енергетичний шок на повноцінну економічну кризу, тому гнучкість та хеджування ризиків залишаються єдиною надійною стратегією.