Твіт було видалено автором.
Але ми все зберегли 🙂.
Сьогодні криптовалютою можна оплачувати готелі, авіаквитки, електроніку, відеоігри й навіть автомобілі. Однак продавці часто зрештою отримують звичайні долари, а криптовалютна складова платежу залишається для них непомітною. Чи можна за таких обставин вважати цифрові активи грошима самі по собі?
Ця стаття була перекладена з оригіналу. Читайте оригінальну версію від нашого кореспондента тут.
Згідно з дослідженням Національної криптовалютної асоціації (NCA) та PayPal, 4 із 10 опитаних компаній у США, що працюють у різних споживчих категоріях, уже приймають криптовалюту. Серед великих компаній ця частка ще вища, а в середньому на криптоплатежі припадає значна частина продажів компаній, які їх приймають.

Причини та масштаби впровадження криптоплатежів у бізнесі. Джерело: NCA.
Однак поняття «приймати цифрові активи» нині охоплює зовсім різні моделі. В одних випадках покупці переказують монети безпосередньо продавцям. В інших платежі миттєво конвертуються у фіатну валюту. А коли використовують криптокартки, магазини можуть навіть не знати, що клієнти розрахувалися цифровими активами.
Подорожі — одна з найпопулярніших категорій. Наприклад, Travala дає змогу оплачувати криптовалютою понад 2,2 млн об’єктів розміщення, авіаквитки сотень авіакомпаній, оренду автомобілів і туристичні розваги. Серед підтримуваних активів — BTC, ETH, USDT, USDC, XRP, DOGE та десятки інших криптовалют.
Для користувачів усе просто: вони обирають готель або рейс, спосіб оплати й оплачують бронювання зі свого криптогаманця.
Переглянути допис у X Завантаження...
Ця категорія добре узгоджується з результатами дослідження NCA та PayPal. Серед опитаних компаній найчастіше криптовалюту приймали підприємства готельного бізнесу й туристичної галузі — близько 81%. Для цифрових товарів, відеоігор і предметів розкоші цей показник становив приблизно 76%, а для роздрібної торгівлі та електронної комерції — близько 69%.
Поступово на цю модель переходять і повсякденні покупки.
Такі сервіси, як BitPay, дають змогу оплачувати криптовалютою їжу, електроніку, одяг, товари для дому, ігри, квитки та інші послуги. За даними компанії, у 2025 році найбільше подарункових карток за цифрові активи купували для закладів харчування, ресторанів і напоїв — майже 40% від загальної кількості.
Однак важливо розрізняти продавців і посередників. Якщо хтось купує подарункову картку ритейлера за BTC, це не обов’язково означає, що сам ритейлер приймає біткоїн. Для клієнта результат майже такий самий: він витратив криптовалюту на товар. Але продавець отримує звичайний платіж через наявну систему.
На іншому кінці ринку — великі покупки. Наприклад, Ferrari розширила можливості оплати криптовалютою через свої дилерські центри у США та Європі. Клієнти можуть придбати автомобіль за цифрові активи, але дилерам не обов’язково зберігати BTC чи ETH, адже платіжний провайдер конвертує кошти у звичайну валюту.
Для покупців криптоплатіж виглядає просто: обрати криптовалюту, підтвердити переказ і отримати товар. Однак продавці дедалі частіше не взаємодіють із цифровими активами безпосередньо.
Наприклад, Shopify дає змогу продавцям приймати USDC через Shopify Payments. Клієнти платять стейблкоїном, а магазини можуть отримати як сам USDC, так і звичайну валюту. У другому випадку конвертація відбувається автоматично, тому для бізнесу така операція майже не відрізняється від оплати карткою.
Переглянути допис у X Завантаження...
PayPal використовує подібну модель. Функція Pay with Crypto дає змогу американським продавцям приймати десятки цифрових активів, а сервіс бере на себе обробку платежів і конвертацію. Тож клієнти витрачають BTC, ETH, XRP, USDT чи іншу криптовалюту, а бізнес отримує звичні гроші.
Криптокартки розвивають цю модель ще далі. Користувачі можуть зберігати кошти в цифрових активах і розраховуватися всюди, де приймають Visa. Кафе й магазини бачать звичайну карткову транзакцію й можуть навіть не здогадуватися, що лише кілька секунд тому кошти зберігалися у криптовалюті.
Унаслідок цього поняття «оплата криптовалютою» стало значно ширшим, ніж кілька років тому. Для клієнтів важливо, звідки списуються кошти. Для продавців — у якій зручній для них формі надійде оплата.
Переглянути допис у X Завантаження...
Ця модель поступово усуває одну з головних перешкод для бізнесу.
Магазинам більше не потрібно обов’язково розбиратися в криптогаманцях, зберігати волатильні активи чи перебудовувати системи бухгалтерського обліку. Вони просто отримують ще один спосіб оплати, не змінюючи звичного порядку роботи з грошима.
На цьому тлі роль стейблкоїнів змінюється особливо швидко. Для повсякденних платежів USDT і USDC зручніші за біткоїн чи Ефіріум з простої причини: їхня вартість не має коливатися на 5–10% між моментом покупки та оплатою рахунку.
За даними Allium, за перші дев’ять місяців 2026 року обсяг платежів у стейблкоїнах сягнув приблизно $482 млрд, збільшившись приблизно на 45% від початку року. Однак більшість цих коштів не проходить через роздрібні каси.
До найбільших категорій належать розрахунки між компаніями, оплата послуг, зарплат і платежів постачальникам. На споживчі покупки припадає значно менша частка — близько $19 млрд.
Інакше кажучи, сьогодні головна історія про платежі у стейблкоїнах — не про каву чи одяг. Вона про швидке й дешеве переміщення грошей між країнами та компаніями.
Платіжні системи не залишаються осторонь. Visa вже підтримує понад 160 карткових програм, пов’язаних зі стейблкоїнами, а обсяг транзакцій за ними за останній рік майже потроївся. Замість прямої конкуренції з традиційними платіжними системами цифрові активи дедалі частіше інтегруються в наявну інфраструктуру.
Переглянути допис у X Завантаження...
Криптовалютою вже можна оплачувати майже всі звичні категорії витрат — від подорожей і їжі до електроніки й автомобілів. Але масове впровадження відбувається не тому, що продавці відмовляються від доларів, євро та банківських карток. Натомість цифрові активи інтегруються в усталену платіжну інфраструктуру.
Це означає, що для користувачів криптоактиви фактично стають грошима, навіть якщо продавці їх ніколи не бачать. Для клієнтів різниця дедалі частіше зводиться до того, звідки списуються кошти, а для продавців — до того, яку валюту вони отримують.
Саме тому такі платежі дедалі більше нагадують звичайні повсякденні покупки.