Україна скоротила експорт зернових у січні 2026 року

Traders Union
Всі новини
Фінансові новини
Україна скоротила експорт зерна 2026

Всі новини

Головні новини

Вибір редакції

Акції

Криптовалюти

Економіка

Валюти

Сировинні товари

Бізнес та добробут

«Голоси» ринку

Юлія Славіна

20.01.2026

Україна скоротила експорт зернових у січні 2026 року — Зерновий експорт падає

Джерело: Forbes.ua

Основні моменти

Український експорт зерна у січні 2026 року скоротився до 92 500 тонн на добу, що на 17% менше, ніж роком раніше, через атаки на інфраструктуру та дорожчу логістику.
Зростання витрат на логістику для «ТАС Агро» досягло 25–35%, портові ціни на пшеницю знизилися з $230–232/т у липні до $210–212/т, додаткові витрати на транспортування склали $1–5/т для авто та вагонів та $7–10/т для суден.
Росія пошкодила 20 суден і знищила 47 портових об’єктів у останньому кварталі 2025 року, посиливши ціновий тиск і ускладнивши український експорт на тлі конкуренції з РФ, Австралією та США.

У січні 2026 року українські аграрії в середньому експортують 92 500 тонн зерна на добу, що на 17% менше, ніж у січні 2025-го, за даними аналітичного відділу Forbes Ukraine. На темпи впливають атаки на портову та залізничну інфраструктуру, пізніший збір врожаю і дорожча логістика, через що бізнес змушений переглядати маршрути та контракти. Морськими шляхами, як і раніше, йде до 90% експорту, але робота портів періодично зупиняється через повітряні тривоги та ризики для судноплавства.

Причини падіння експорту і збої логістики

У 2025 році РФ завдала понад 1100 ударів по українській залізниці та майже сотню комбінованих атак по портовій інфраструктурі. «Інтенсивність ударів за рік зросла понад удвічі», повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Андрій Кашуба в інтерв’ю Forbes Ukraine на початку січня. Директор департаменту зовнішньої торгівлі групи «Агротрейд» Андрій Бут зазначив, що тривоги могли тривати до 20 годин на добу, що ускладнює планування відвантажень і роботу транспорту.

Окремим чинником стали затримки зі збиранням кукурудзи через погодні умови та високу вологість зерна, що потребувало додаткового сушіння і підвищувало витрати. У Мінекономіки також вказують на «вузькі місця» в логістиці, коли до портів одночасно надходили великі обсяги пшениці, соняшнику та кукурудзи, утворювалися черги і перевантажувалися залізничні маршрути. За останній квартал 2025-го Росія пошкодила 20 торгових суден і знищила 47 портових об’єктів, за даними Мінрозвитку, що додатково тисне на експортні темпи.

Як ІМК, «Агротрейд» і «ТАС Агро» адаптують експорт

Агрохолдинг ІМК у грудні 2025 року відправив на експорт майже вдвічі менше кукурудзи, ніж роком раніше, 63 500 тонн, повідомив СЕО компанії Олександр Вержиховський. За його словами, у перші два тижні січня експорт становив 30 000 тонн проти майже 50 000 тонн за аналогічний період 2025-го, а ключовою причиною сповільнення стали обстріли портової інфраструктури. Вержиховський також зазначив, що альтернативні маршрути через порти Румунії, Дунай або західний кордон є значно дорожчими, а повноцінної заміни глибоководним портам наразі немає.

Комерційний директор «ТАС Агро» Антон Жемердєєв оцінив зростання витрат на логістику на 25–35% залежно від напрямку. За його підрахунками, додаткові витрати становлять $1–5 на тонні для авто та вагонів і $7–10 на тонні для суден, а в портах Великої Одеси ціни на продовольчу пшеницю знизилися з $230–232/т у липні до $210–212/т через дорожчу логістику. Компанія, за словами Жемердєєва, відвантажила 80% врожаю 2025-го, випередивши минулий рік на 15%, зокрема завдяки перегляду стратегії продажів та переходу на більш тривалі контракти для кращого планування логістики.

У «Агротрейді» зробили ставку на більш раннє вивезення кукурудзи ще з жовтня, щоб не заходити з великими залишками у другу половину сезону, пояснив Андрій Бут. Він додав, що за умови збереження нинішніх темпів і поліпшення погоди навесні компанія зможе наростити експорт, і «катастрофи не бачить». Водночас бізнес визнає, що зростання страхових і транспортних витрат та ризики простоїв надалі визначатимуть економіку експорту.

Наслідки для ринку та конкурентні ризики

Поки українські експортери працюють у режимі постійних ризиків, на традиційних для України ринках активізуються конкуренти. За словами Жемердєєва, постачання пшениці до Азії нарощують РФ та Австралія, а кукурудзи та сої до Єгипту й Європи, США. Це підвищує вимоги до надійності та прогнозованості українських поставок, а також посилює ціновий тиск на тлі здорожчання логістики.

Альтернативи морському експорту в нинішній моделі залишаються обмеженими: дунайський напрямок у 2026 році, за оцінкою учасників ринку, програє за економікою через формат невеликих партій, а сухопутний експорт через західні кордони підходить переважно для нішевих культур. Додатковим фактором стає подорожчання залізничної логістики, ІМК оцінює зростання на 40% через падіння оборотності вагонів, а також дорожче страхування суден у Чорному морі. Сукупно це означає, що темпи вивозу врожаю напряму залежать від безпекової ситуації та стабільності роботи портів, а аграрні компанії вимушені будувати більш гнучкі графіки й довші контрактні горизонти.

Data extraction
personInitiator: Андрій Кашуба (заступник міністра розвитку громад та територій)
orgInitiator: Forbes Ukraine
location: Україна
sector: агросектор, експорт зернових, логістика
eventType: повідомляє про падіння експорту зернових у січні на 17%
eventTypeShort: повідомляє про падіння експорту

Раніше ми писали про те, як ескалація торговельної напруги та геополітичні суперечності тиснуть на настрої інвесторів і підштовхують ринки до обережності. У матеріалі йшлося про заклики Франції до жорсткішої реакції ЄС на торговельні заходи США та про те, як на тлі невизначеності зростає попит на «активи-притулки» на кшталт золота й срібла.

Цей матеріал може містити думки третіх сторін, жодні дані та інформація на цій веб-сторінці не є інвестиційною порадою згідно з нашим Застереженням. Хоча ми дотримуємося суворої Редакційної неупередженості, цей пост може містити посилання на продукти наших партнерів.