Україна презентувала партнерам оборонну стратегію на 2026 рік

Traders Union
Всі новини
Фінансові новини
Стратегія оборони України 2026

Всі новини

Головні новини

Вибір редакції

Криптоновини

Фінансові новини

Валюти

«Голоси» ринку

Новини центральних банків

Олена Нікуліна

26.01.2026

Україна презентувала партнерам оборонну стратегію на 2026 рік — Оборонна стратегія України 2026

Джерело: Forbes.ua (News) На конференції OFDEF, присвяченій координації оборонної підтримки, Україна окреслила потреби на 2026 рік, поєднавши воєнні пріоритети з конкретними параметрами фінансування. За оцінкою Міноборони, реалізація плану потребує $120 млрд, половину з яких країна розраховує забезпечити власними ресурсами та європейськими позиками. У презентації також прозвучали застереження щодо ризиків для зовнішнього фінансування на тлі політичних змін у США та дискусій із міжнародними кредиторами.

Основні моменти

Україна презентувала оборонну стратегію на 2026 рік із загальними потребами у $120 млрд, із яких $60 млрд сподівається отримати від партнерів.
У 2026 році Україна планує виробити понад 7 млн дронів і закликає спрямувати 80% безпекової допомоги на ППО/ПРО, ракети, БПЛА та боєприпаси.
На 2026 рік підтверджене зовнішнє фінансування України становить $35 млрд із $45 млрд потреби, але майбутня допомога США й ЄС залишається невизначеною.

План оборони, бюджет і пріоритети

Заступник міністра оборони Сергій Боєв повідомив, що з вересня минулого року Росія активізувала наступальні дії вздовж усієї лінії фронту та готується до подальшої ескалації. За його словами, за умови збереження міжнародної підтримки РФ не зможе досягти своїх оперативних цілей. Представлена стратегія передбачає захист українських міст і критичної інфраструктури, стабілізацію фронту, а також ураження російської логістики в оперативній глибині та удари по стратегічних об’єктах противника.

Для втілення стратегії у 2026 році потрібно $120 млрд. Україна планує покрити $60 млрд коштом власного бюджету та позик ЄС, ще $60 млрд очікує від партнерів у вигляді безпекової допомоги. Серед ключових пріоритетів названі системи ППО і ПРО та ракети до них, українські БПЛА та артилерійські боєприпаси збільшеної дальності. Україна закликає спрямувати близько 80% безпекової допомоги саме на ці напрями.

Виробництво дронів і потреба у протиракетній обороні

У сегменті безпілотних систем Україна декларує намір у 2026 році виробити понад 7 млн дронів. У Міноборони зазначають, що безпілотні технології стали основою асиметричної оборони та забезпечили зону ураження до 20 км. Наступною метою названо розширення цієї зони до 100 км через удари по російських об’єктах в оперативній глибині. Такий акцент має підсилити спроможність стримування без пропорційного нарощування класичних видів озброєнь.

Окремо Боєв підкреслив критичну потребу в протиповітряній обороні. За його оцінкою, РФ значно збільшила виробництво та застосування крилатих і балістичних ракет, а також ударних дронів. Україна потребує термінових постачань ракет для ключових систем ПРО, а також засобів далекобійного та авіаційного ураження. Саме ці позиції, за логікою стратегії, мають закрити найвразливіші місця в захисті міст і інфраструктури.

Невизначеність із зовнішнім фінансуванням у 2026 році

У фінансовому блоці контексту зазначається, що Україна має підтверджене зовнішнє фінансування на 2026 рік у розмірі $35 млрд із необхідних $45 млрд. Після президентських виборів у США гарантії подальшої допомоги залишаються невизначеними, зокрема Дональд Трамп заявляв, що підтримка України не буде безоплатною. Наразі Україна отримує фінансування зі США за програмою ERA, затвердженою попередньою адміністрацією Джо Байдена, кошти якої формуються з заморожених активів РФ. Водночас у 2026 році цих ресурсів може виявитися недостатньо.

За оцінками Міністерства фінансів, дефіцит бюджету України на наступний рік становитиме €16 млрд, тоді як НБУ оцінює потребу у $12,7 млрд. Перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук на брифінгу 11 вересня зазначив, що найімовірніше додаткове фінансування надійде від європейських партнерів. Водночас за словами анонімного депутата фінансово-економічного блоку Верховної Ради, країни ЄС неохоче розглядають можливість збільшення допомоги. Також відкритим залишається питання обсягів підтримки від МВФ, оскільки під час переговорів, що завершилися 10 вересня, фонд, за словами співрозмовників у парламенті, пропонував підвищити податки для покриття дефіциту, але українська влада відхилила цю пропозицію.

Раніше ми повідомляли про IPO Czechoslovak Group (CSG) на Euronext Amsterdam, у межах якого компанія залучила до €3,8 млрд і отримала додаткову фінансову гнучкість. У нашому матеріалі також йшлося про роль CSG у постачанні великокаліберних боєприпасів для України та плани виробництва 155-мм снарядів в Україні, включно з наміром випускати понад 300 000 одиниць на рік у 2026-му.

Цей матеріал може містити думки третіх сторін, жодні дані та інформація на цій веб-сторінці не є інвестиційною порадою згідно з нашим Застереженням. Хоча ми дотримуємося суворої Редакційної неупередженості, цей пост може містити посилання на продукти наших партнерів.

Вам сподобалася стаття?