Україна готує передачу регулювання крипторинку НКЦПФР у законі про віртуальні активи

Traders Union
Всі новини
Фінансові новини
Регулювання крипторинку НКЦПФР

Всі новини

Головні новини

Вибір редакції

Акції

Криптовалюти

Економіка

Валюти

Сировинні товари

«Голоси» ринку

Гліб Чабанюк

23.02.2026

Україна готує передачу регулювання крипторинку НКЦПФР у законі про віртуальні активи — Новий регулятор для крипторинку

Під час підготовки законопроєкту про регуляцію та оподаткування віртуальних активів до другого читання профільний комітет Верховної Ради визначився з базовою моделлю нагляду. В інтерв’ю Forbes Ukraine голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев повідомив, що основним регулятором ринку має стати Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а Національний банк виконуватиме допоміжну роль.

Основні моменти

Профільний комітет Верховної Ради готується закріпити за НКЦПФР статус головного регулятора крипторинку після очікуваного повного перезавантаження цієї Комісії.
Законопроєкт №10225-д передбачає пільгову ставку ПДФО 5% для операцій із віртуальними активами у перший рік, надалі — 18% ПДФО та 5% військовий збір.
Новим головою НКЦПФР у січні 2026 року став Олексій Семенюк, що відкриває шлях до передачі регуляторних повноважень над криптовалютами цій Комісії.

Підготовка закону та вибір моделі нагляду

Законопроєкт про регуляцію та оподаткування криптовалют і цифрових активів депутати підтримали в першому читанні 3 вересня, однак відтоді документ не змогли ухвалити остаточно. Однією з ключових суперечок залишалося питання, який орган має стати регулятором нового ринку. За словами Гетманцева, профільний комітет очікує від Офісу президента повного перезавантаження НКЦПФР, після чого комітет готовий закріпити за Комісією статус основного регулятора. Він додав, що Нацбанк у цій конструкції розглядатиметься як допоміжний регулятор.

Гетманцев також зазначив, що робоча група працює інтенсивно, а винесення законопроєкту про криптовалюту на друге читання планують уже в березні. До голосування в цілому законодавці мають остаточно визначити регулятора, перелік послуг, звільнених від оподаткування, а також тривалість перехідного періоду легалізації активів. Раніше розглядалися три варіанти регулятора: Міністерство цифрової трансформації, Національний банк та НКЦПФР. Восени 2025 року Гетманцев підтримував НБУ як потенційного регулятора, вказуючи на неспроможність Комісії з цінних паперів.

Податкові умови та можливі наслідки для ринку

У контексті законопроєкту №10225-д передбачено спеціальний режим оподаткування операцій із віртуальними активами. У перший рік після ухвалення документа має діяти пільгова ставка ПДФО 5%. Податок, згідно з описом механіки в матеріалі, нараховуватимуть лише з річного прибутку, тобто з різниці між витратами на купівлю та доходами від продажу криптоактивів.

Після завершення спецрежиму власники криптовалют, за задумом авторів, сплачуватимуть податок на інвестиційний дохід, 18% ПДФО та 5% військового збору. Остаточне закріплення повноважень регулятора є критичним елементом для запуску ринку в правовому полі, оскільки від цього залежатиме підхід до нагляду за учасниками та практичне застосування податкових норм. Перенесення центру регулювання до НКЦПФР може означати зближення правил для криптоінструментів із підходами, які традиційно застосовуються на ринках капіталу, тоді як участь НБУ в ролі допоміжного органу покликана врахувати фінансову стабільність і платіжний контур.

Перезавантаження НКЦПФР як умова реформи

Аргументація комітету прив’язана до кадрових змін у НКЦПФР та очікування «повного перезавантаження» Комісії з боку Офісу президента. У матеріалі зазначено, що президент Володимир Зеленський наприкінці 2025 року звільнив попереднього голову НКЦПФР Руслана Магамедова. Його наступником у січні 2026 року став Олексій Семенюк. На цьому тлі профільний комітет сигналізує готовність надати Комісії ключові повноваження в регулюванні віртуальних активів.

Остаточне ухвалення закону, з огляду на заявлений план винесення на друге читання в березні, має визначити інституційну архітектуру нагляду за крипторинком в Україні. Для бізнесу це означатиме зрозуміліші правила входу та роботи на ринку після появи визначеного регулятора і фіналізації податкових умов. Водночас дискусія щодо регулятора відображає ширший баланс між інноваційним цифровим сектором і традиційними фінансовими інституціями в питанні контролю та відповідальності.

Раніше ми повідомляли про запуск платформи Local Development Finance Facility (LDFF), яка має мобілізувати додаткове фінансування для відновлення громад і підготовки місцевих інвестпроєктів. Ініціатива передбачає інструменти зниження ризиків і змішане фінансування для залучення ресурсів банків та інституцій у пріоритетні напрями, зокрема енергетику, довкілля, МСБ і муніципальну інфраструктуру. На цьому тлі нинішні дискусії щодо регулятора та оподаткування віртуальних активів доповнюють ширший порядок денний формування правил і механізмів для розвитку інвестицій та цифрового сектору.

Цей матеріал може містити думки третіх сторін, жодні дані та інформація на цій веб-сторінці не є інвестиційною порадою згідно з нашим Застереженням. Хоча ми дотримуємося суворої Редакційної неупередженості, цей пост може містити посилання на продукти наших партнерів.